Українська вища освіта в Болонському процесі: досягнення та нові можливості
Позиції України на загальноєвропейській карті вищої освіти послідовно покращуються, особливо це спостерігається після 2017 року, проте все ще залишається ряд невирішених завдань.
Вже понад 15 років Україна є членом Болонського процесу і послідовно реформує свою систему вищої освіти відповідно до сучасних тенденцій її розвитку, які визначаються стандартами і рекомендаціями Європейського простору вищої освіти (ЄПВО).
Досягнуті усіма країнами-членами Болонського процесу результати реформ відображаються у фундаментальних оглядах-звітах (Bologna Process Implementation Report), які під егідою Європейської Комісії готуються для Конференцій міністрів освіти країн-учасників.
Позиції України на загальноєвропейській карті вищої освіти послідовно покращуються, особливо це спостерігається після 2017 року, проте все ще залишається ряд невирішених завдань.
Так, наприклад, у звіті, підготовленому до Паризької 2018 р. Конференції міністрів, ми достатньо блідо виглядали щодо стану імплементації Національної рамки кваліфікацій (НРК), яка є найбільш системним і одним із найважливіших інструментів Болонського процесу. Україна була позиціонована, як держава, в якій НРК формально є затверджена в законодавстві, але реально не впроваджена та невидима на рівні ЄПВО.
Прямим наслідком цього були посередні показники нашої системи вищої освіти в розділах звіту, які стосуються забезпечення якості вищої освіти та автоматичного визнання наших кваліфікацій за кордоном в межах ЄПВО.
Протягом 2019-2021 років відбувся цілий ряд позитивних змін.
У червні 2020 р. Кабінетом Міністрів України затверджено нову редакцію НРК, яка згідно із вимогами змін до Закону України "Про вищу освіту" 2019 р. тепер за рівнями повністю відповідає Європейській рамці кваліфікацій (ЄРК), а в контексті вищої освіти - Рамці кваліфікацій Європейського простору вищої освіти (РК-ЄПВО). Важливим кроком стало чітке позиціонування кваліфікацій на відповідних рівнях НРК. Розроблені протягом останніх років стандарти вищої освіти побудовані на компетентнісній основі та враховують вимоги НРК до результатів навчання. На основі цих стандартів заклади вищої освіти модернізують свої освітні програми, забезпечуючи з одного боку підвищення їх якості, з іншого – зрозумілість змісту освіти та кваліфікацій на загальноєвропейському рівні.
Таким чином, ми успішно виконали 7-9 кроки визначеного Групою супроводу Болонського процесу (Bologna Follow Up Group, BFUG) десяти крокового алгоритму розроблення та імплементації НРК в ЄПВО.
У подальшому на порядку денному стояло питання про останній і найважливіший з точки зору нашої європейської інтеграції у вищій освіті крок – самосертифікація НРК на предмет її відповідності до Рамки кваліфікацій ЄПВО.
Слід відзначити, що Групою супроводу Болонського процесу чітко визначений перелік критеріїв та процедур, які використовуються в процесі підготовки звіту із самосертифікації. Цими критеріями є:
1. Міністерством освіти і науки чітко визначені структури, відповідальні за розроблення, впровадження та супровід НРК.
2. Наявний чіткий і наочний зв'язок між кваліфікаціями в НРК та дескрипторами циклів РК-ЄПВО.
3. НРК та кваліфікації, які вона містить, побудовані на основі результатів навчання, а самі кваліфікації базуються на Європейській кредитній трансферно-накопичувальній системі (ЄКТС).
4. Процедури включення кваліфікацій до національної рамки прозорі і зрозумілі.
5. Національна система забезпечення якості вищої освіти враховує вимоги НРК і є відповідною до Берлінського комюніке та інших документів, узгоджених міністрами в рамках Болонського процесу.
6. НРК та її відповідність до РК-ЄПВО зазначені у всіх Додатках до дипломів, які отримують випускники.
7. Обов'язки зацікавлених національних сторін перед НРК чітко визначені та опубліковані.
Серед основних процедур, дотримання яких вимагає BFUG, є залучення до процесу самосертифікації незалежних іноземних експертів, формалізація на рівні угоди співпраці із національними агенціями забезпечення якості, публічне оприлюднення на відповідному рівні та обговорення заключного звіту самосертифікації та матеріалів, що підтверджують його достовірність, затвердження підсумкового звіту уповноваженим компетентним національним органом.
Для виконання цього завдання Міністерством освіти і науки України наприкінці 2020 року була створена міжвідомча робоча група у складі представників МОН, Мінекономіки, Національних агентств кваліфікації та забезпечення якості вищої освіти, а також університетського експертного середовища. Керівником групи є заступник Міністра з вищої освіти та європейської інтеграції, заступником - голова Національного агентства кваліфікацій.
Протягом 2021 року групою проведено ряд спеціалізованих семінарів за участю міжнародних експертів проєкту EU4Skills, розроблено і затверджено МОН план заходів щодо підготовки звіту самосертифікації, велася активна робота із підготовки відповідних матеріалів для звіту.
Наприкінці 2021 року Україною було підготовлено, а 10 листопада 2021 року оприлюднено на сайті Міністерства освіти і науки України Звіт щодо відповідності Національної рамки кваліфікацій критеріям та процедурам Рамки кваліфікацій Європейського простору вищої освіти.
2 травня 2022 року Україна представила зазначений Звіт Європейській комісії та Європейському фонду освіти.
Звіт презентували представники Національного агентства кваліфікацій та Міністерства освіти і науки України.
Упевнені, що Національна рамка кваліфікацій нарешті займе належне місце в європейській мережі центрів академічного визнання ENIC/NARIC, що створить студентам та працівникам вишів нові можливості для автоматичного визнання в ЄПВО їх кваліфікацій, розвитку академічної та наукової мобільності, дасть новий поштовх інтернаціоналізації системи вищої освіти України.
- Самопредставництво юридичної особи: Право чи привілей? Дмитро Зенкін вчора о 14:11
- Адмінарешт майна платника податків це публічно-правовий спір, а не спір про право Євген Морозов вчора о 13:11
- Чи декриміналізовані дрібні крадіжки в Україні? Рішення Верховного Суду Світлана Приймак вчора о 12:39
- Виклики та можливості у процесі відновлення України Сильвія Красонь-Копаніаж 17.10.2024 15:49
- Інтеграція та інновації: шлях розвитку Реєстру судових рішень Леонід Сапельніков 17.10.2024 14:01
- Технологічний обмін як основа відновлення та модернізації енергетичної системи України Олексій Гнатенко 17.10.2024 14:00
- Політика і психологія: як заперечення та раціоналізація формують державні рішення Валерій Козлов 17.10.2024 13:49
- Медіація у господарських спорах Наталія Ковалко 17.10.2024 13:40
- Безтурботна старість? Як не втратити якість життя, виходячи на пенсію Інна Бєлянська 17.10.2024 13:09
- Навіщо компанії ERP-система Віталій Курдюмов 17.10.2024 11:24
- Доцільність та правомірність розірвання договору після закінчення строку його дії Євген Морозов 17.10.2024 10:20
- Нові вимоги до подання даних нотаріусами: зміни для спадщини, дарування та купівлі-продажу Золтан Русанюк 16.10.2024 23:10
- "Джокер" залишається в рукаві Євген Магда 16.10.2024 18:04
- Податки підняли, питання залишилися Любов Шпак 16.10.2024 11:54
- Стягнення моральної шкоди завданої невиконанням судового рішення Євген Морозов 16.10.2024 10:36
- "Джокер" залишається в рукаві 5536
- Безтурботна старість? Як не втратити якість життя, виходячи на пенсію 724
- Криве дзеркало доброчесності: чи єдині стандарти для суддів і прокурорів? 370
- Кожен українець за кордоном – амбасадор своєї країни: місія, відповідальність і майбутнє 220
- AI Risk: як штучний інтелект формує нові горизонти корпоративної безпеки 213
-
СЗЧ та дезертирство зросли вп'ятеро — дані за областями
Інфографіка 32171
-
Реакція на викриття 49 прокурорів наштовхує на висновок – робити, як в Росії. Але це не вихід
Думка 29992
-
Львівський автобусний завод вийшов з 10-річного банкрутства
Бізнес 25130
-
"Путін витрачає на війну до $130 млрд на рік. Диво, що ми тримаємось". Що розказав Залужний
8231
-
Департамент охорони культурної спадщини вимагає зафарбувати мурал з Будановим на Подолі
Життя 7483