Нова глава масштабної кризи в Ізраїлі: причини та наслідки
Ультраправий і ультрарелігійний уряд Ізраїлю проголосував за зміни до судової системи країни.
На кону широкомасштабний страйк і можлива відмова понад 10 000 військових резервістів з’явитися на службу, оскільки найбільша в історії Ізраїлю внутрішня криза вступає в нову главу.
Опишу детальніше, що варто знати про останні події в Ізраїлі.
Що сталося?
Після семи місяців дебатів уряду в понеділок вдалося скасувати положення, яке дозволяє верховному суду Ізраїлю скасовувати рішення уряду після остаточного голосування. Кожен член коаліції проголосував за, а опозиційні законодавці залишили пленум Кнесету на знак протесту.
На початку року прем’єр-міністр Біньямін Нетаньяху виявляв більшу готовність укласти угоду з опозицією та пом’якшити судові пропозиції, але вважалося, що він є заручником вимог своїх ультраправих партнерів по коаліції, які можуть повалити уряд, якщо їхні вимоги не будуть виконані.
Однак останніми тижнями прем’єр-міністр зайняв більш радикальну позицію, пообіцявши, що судова реформа буде продовжена і що вона «захистить, а не поставить під загрозу» демократію.
Відтак, країна зіткнулася з безпрецедентною конституційною кризою, під час якої верховний суд може скасувати законодавство, спрямоване на обмеження його повноважень, а уряд може вирішити не виконувати його.
Серед низки далекосяжних пропозицій від уряду Нетаньяху є плани дозволити простій більшості з 61 у 120-місному Кнесеті скасовувати майже будь-які рішення верховного суду, а також дозволити політикам призначати більшість суддів.
Ці зміни комунікує не прем’єр-міністр, а його колега по партії «Лікуд» Ярів Левін, міністр юстиції, і законодавець від релігійної сіоністської партії Сімха Ротман, який очолює комітет із права та правосуддя Кнесету.
Основний аргумент проти реформи заключається у тому, що технічно реформа може б допомогти Нетаньяху уникнути судового переслідування в судовому процесі щодо корупції. Водночас, сам Нетаньяху відкидає всі звинувачення.
Що цьому передувало?
Суд над Нетаньяху спровокував чотирирічну політичну кризу, в ході якої Ізраїль розділився щодо того, чи він має взагалі керувати країною.
Після п’яти виборів з 2019 року, на яких політики з обох сторін не змогли сформувати стабільні уряди, блок екстремістських і релігійних партій на чолі з «Лікудом» Нетаньяху отримав явну більшість на виборах у листопаді минулого року, сформувавши найбільш праву адміністрацію в історії Ізраїлю.
Скасування законодавства про ЛГБТК+, скасування законів, що захищають права жінок і меншин, а також послаблення правил ведення бойових дій для ізраїльських поліцейських і солдатів — все це на порядку денному коаліції.
Що кажуть критики?
Побоювання, що пропозиції призведуть до розмивання демократичних норм і верховенства права, спровокували найбільший рух протесту в історії Ізраїлю з щотижневими демонстраціями в Тель-Авіві та багатьма іншими біля Кнесету в Єрусалимі. З січня було кілька «днів безладу», під час яких протестувальники блокували шосе та аеропорт Тель-Авіва.
З плином місяців протести ставали більш жорстокими, сотні людей були заарештовані. Рух здебільшого не має лідерів, але значний тиск надходить з боку військових, які побоюються, що судова реформа зробить ізраїльтян більш вразливими для переслідування в міжнародних судах за військові злочини.
Технологічний сектор також висловився голосно, посилаючись на побоювання щодо іноземних інвестицій і сектору стартапів.
Президент США Джо Байден, який неодноразово називав себе «справжнім другом Ізраїлю», публічно критикував плани, закликаючи свого ізраїльського колегу шукати широкого консенсусу для таких важливих змін.
Що буде далі?
Поки немає однозначної відповіді на питання, чим ці демонстрації закінчаться.
Достеменно відомо, що поточна сесія Кнесету закінчується в кінці липня, а парламент знову збереться в жовтні, після великих єврейських свят.
Ймовірно, що криза продовжуватиметься й восени. Однак, відкритим залишається питання, чи піде коаліція на компроміси зі своїми критиками-демонстрантами та який був план подальших дій.
- Зупинити СВАМ – завдання стратегічного значення Євген Магда вчора о 18:32
- Бізнес у пастці кримінального процесу: хто вимкне світло? Богдан Глядик вчора о 18:26
- Коли лікарі виходять на подіум – більше, ніж показ мод Павло Астахов вчора о 15:21
- Пільгові перевезення автотранспортом: соціальне зобов’язання чи фінансовий тягар Альона Векліч вчора о 13:52
- ПДФО на Мальті та в Україні... Хто платить більше? Олена Жукова вчора о 13:49
- Изменения в оформлении отсрочки по уходу: новые требования к акту и справке Віра Тарасенко вчора о 12:23
- Як втримати бізнес на плаву: ключові фінансові помилки та способи їх уникнути Любомир Паладійчук вчора о 10:27
- 5 управлінських викликів для державних підприємств під час війни Дмитро Мирошниченко вчора о 10:22
- Культ "хастлу" розсипається – і це добре Валерій Козлов вчора о 10:15
- Як поводити себе на допиті підприємцям і їхнім працівникам Сергій Пагер вчора о 08:42
- Стамбул 2.0 Василь Мокан 14.05.2025 17:37
- Як NIS2 змінить правила гри для енерготрейдерів: кібербезпека як нова реальність Ростислав Никітенко 14.05.2025 14:03
- Післявоєнна відбудова: вікна можливостей і як ними скористатися Дмитро Соболєв 14.05.2025 12:54
- Реальні потреби та гранти: Як краще адаптувати допомогу до змін Юлія Конотопцева 14.05.2025 12:13
- Розлучення без згоди іншого з подружжя: коли це можливо? Альона Пагер 14.05.2025 08:50
-
Стамбульські перемовини не принесуть результату. Ось чому
Думка 32748
-
Змагання за Трампа. Чому Зеленський вирішив летіти в Туреччину, а Путін – відмовився
12294
-
Найбільше замовлення в історії Boeing: Qatar Airways купить 210 літаків
оновлено Бізнес 8395
-
Склад делегації РФ показує справжнє ставлення до переговорів. Що робити нам
Думка 7319
-
Колишній керівник кондитерської корпорації Roshen очолив племзавод
Бізнес 6268