Українці підкорюють новий космос. Молодь в авангарді
Питання космосу для покоління "бумерів" часто викликає спогади з дитинства, коли бути космонавтом означало модну мету майбутнього.
Якби вас запитали, хто з бізнесменів найбільше інвестує в космічні розробки і будівництво ракет-носіїв, якою була би відповідь? Правильних варіантів кілька: засновник SpaceX американець Ілон Маск, засновник Amazon американець Джефф Безос, засновник Noosphere Ventures українець Макс Поляков, та засновник Virgin Galactic британець Річард Бренсон. До речі, за даними Bloomberg, перші три бізнесмени здійснили найбільші приватні інвестиції в космічну галузь у світі.
Зараз багато говорять про Ілона Маска, який справді чимало зробив для розвитку космічних технологій та певною мірою започаткував еру «Нового космосу». Однак вже мало хто пам’ятає, що свою компанію Space Exploration Technologies Corporation (SpaceX) Ілон Маск створив ще в 2002 році, а перший успішний запуск здійснив лише шість років потому - в 2008 році. Маска супроводжувала череда невдач, а його компанія не раз опинялась на межі виживання. Однак, навіть не маючи готових продуктів, SpaceX була набагато ефективнішою за великі компанії, яким традиційно надавали державне фінансування. Завдяки цьому вона отримала контракти з NASA та ВПС США, і їй вдалось не лише встояти, а й стати одним з лідерів галузі. Детально про це можна почитати в книжці Тіма Фернхольца «Космічні мільярдери», яка перекладена і українською мовою.
Започаткована тоді ера «Нового космосу» сприяла потоку приватних інвестицій в космічну галузь, створенню численних стартапів та перегляду підходів до роботи та фінансування в державних структурах. Лише за 2020 рік обсяг приватних інвестицій в космічні технології оцінюється в 8,9 мільярдів доларів США. Однак попри приголомшливі грошові потоки лише лічені приватні компанії у цілому світі спромоглись дійсно створити нові унікальні продукти в космічній галузі. І можна перелічити на пальцях приватні компанії, які мають ракети, готові до польотів в космос.
Одна з таких ракет зараз стоїть на пусковому майданчику на базі ВВС США Ванденберг в Каліфорнії і готується до зльоту. Це ракета Alpha американської компанії Firefly Aerospace, що належить українцю. Firefly Aerospace також розробляє більшу ракету Beta, ракетоплан Gamma, місячний посадковий модуль Blue Ghost, по якому вже є контракт з NASA. Крім того, у вертикально-інтегрований холдинг, який будує Noosphere Ventures, входять компанії з розробки двигунів, супутників, міжорбітальних транспортних засобів, продуктів та програмного забезпечення для спостереження за землею і аналізу супутникових даних.
Питання космосу для покоління «бумерів» часто викликає спогади з дитинства, коли бути космонавтом означало модну мету майбутнього. Однак через занепад промисловості початку 90-х, коли постраждала і космічна галузь, спогади так і залишились фотографіями з поширених гуртків ракетного моделювання. Тим не менше, певною мірою молоді таланти, які сьогодні будують моделі ракет, надихають розвивати цю галузь. Причому йдеться не лише про побудову космічного бізнесу, який згадувався вище, а й про соціальні ініціативи. Зокрема, це підтримка інжинірингових шкіл, конкурсів стартапів, відновлення планетарію в Дніпрі. Таким чином Україна реально отримала можливість віднайти своє місце на мапі «Нового космосу».
Наша Федерація робить все можливе, аби українська молодь могла показати себе у світі. Наприклад, у 2016 році Україна вперше прийняла Чемпіонат світу з ракетомодельного спорту, в якому перемогла українська команда. А нещодавно ми отримали можливість організувати Чемпіонат світу 2023 року у США. Він пройде під егідою Міжнародної авіаційної федерації (FAI). Ми раді, що молодь зможе показати свої здібності за океаном, не в останню чергу завдяки Firefly Aerospace.
- Стосунки з собою Людмила Євсєєнко 10:00
- Від США до фронту: контракти, що змінять правила гри Віктор Плахута вчора о 19:56
- Смертна кара у часи війни: вибір між гуманізмом і виживанням Дмитро Зенкін 10.03.2025 23:08
- Про оскарження рішень військово-лікарських комісій (ВЛК) Світлана Приймак 10.03.2025 23:00
- Метрики CX – клавіші фортепіано в мелодії прибутку компанії Андрій Волнянський 10.03.2025 22:45
- Хто має право на відстрочку та які документи необхідні? Віталій Єлькін 10.03.2025 21:52
- Як зробити освіту практичною: дієві рішення для університетів Віталій Кухарський 10.03.2025 19:28
- 69-та сесія Комісії ООН зі становища жінок стартувала сьогодні Галина Скіпальська 10.03.2025 15:48
- Що не так із ресурсними угодами США? Ксенія Оринчак 10.03.2025 15:00
- 3526 млрд грн збитків довкіллю: як притягнути агресора до відповідальності? Юлія Овчинникова 10.03.2025 14:42
- Стратегічні та критичні надра. Що це? Віталій Соловей 10.03.2025 14:24
- Україна – "воєнний дикобраз" серед світових хижаків Валерій Карпунцов 10.03.2025 13:37
- Росія не зупиниться: чому майбутнє Європи залежить від України Георгій Тука 10.03.2025 12:43
- Криптоскам на довірі: як не втратити своїх коштів у цифрову епоху Ігор Шевцов 10.03.2025 11:01
- OFAC, санкції та український бізнес: що потрібно знати енергетичним компаніям Ростислав Никітенко 10.03.2025 08:06
-
ПриватБанк змінює застосунок Приват24. Що буде нового – фото
Фінанси 4473
-
Резерви, корейці та атаки на логістику ЗСУ. Що відбувається на Курському напрямку
2487
-
"Це катастрофа". Швейцарія втрачає ринок зброї через заборону на перепродаж в Україну
Бізнес 2170
-
Найбільша автомобільна компанія Німеччини підтримує переозброєння Європи
Бізнес 2048
-
Без Трампа: у Києві перейменували кафе, названі на честь президента США
Життя 1737