Адміністративний суд Німеччини поставив під сумнів надійність Інтерполу
Суд Німеччини у своєму поданні до суду ЄС (CJEU) поставив під сумнів сумісність "Red notice" з правом ЄС
Розмірковуючи над ключовими проблемами у діяльності Інтерполу, а саме постійними та безвідповідальними зловживання системою розсилок, я наткнувся на досить цікаву інформацію яка активно обговорюється юридичною спільнотою ЄС ще з минулого року.
Почну з того, що однією з головних причин уникнення належної відповідальності інтерполу, є те, що це наднаціональна організація.
Так, місцезнаходження Інтерполу є Ліон, Франція, проте він зберігає імунітет за французьким законодавством, а це означає, що немає судів, в яких дії інтерполу, як організації, можуть бути оскаржені.
Втім ця ситуаця невдовзі може кардинально змінитися і ось чому!
У червні 2019 року один з адміністративних судів Німетчини (Wiesbaden Court) здійснюючи розгляд справи за позовом до Федерального управління поліції Німеччини щодо зобов’язання видалення червоної картки інтерполу, надіслав подання до суду Європейського союзу (CJEU) у Люксембурзі з проханням вивчити сумісність практики та процедур Інтерполу із законодавством ЄС про захист даних, а також принципом ne bis in idem - або подвійного переслідування та свободи пересування в межах ЄС.
Отож, якщо коротко, то суть справи, що стала приводом до такого звернення полягала в тому, що колишнього керівника великої німецької компанії притягували до кримінальної відповідальності за хабарництво, що вчинене у період між 2002 і 2007 роками в Аргентині. У 2009 році прокурор Мюнхена припинив провадження відносно даної особи після офіційної сплати штрафу та справу було закрито. Тим часом у США було розпочато паралельне кримінальне переслідування щодо даної особи за тими ж обставинами. Як наслідок, прокурор США видав Червоне повідомлення через Інтерпол з проханням арешту та подальшої екстрадиції в США даного громадянина Німетчини.
Федеральне управління поліції Німеччини повідомило Інтерпол, що провадження у Німеччині було закрито, внаслідок чого подальше переслідування порушить принцип подвійної відповідальності. Однак, ні Федеральне управління поліції Німеччини, ні Інтерпол не змогли видалити червоне повідомлення оскільки видалення можуть здійснити лише Сполучені Штати Америки. Тому позивач не міг покинути Німеччину, оскільки ризикував бути заарештованим на території будь-якої країни Шенгенської зони.
Суд Німеччини у своєму поданні поставив 6 запитань до суду Європейського союзу, зокрема, він поставивши під сумнів сумісність Червоного повідомлення з правом ЄС.
Суд ЄС повинен, зокрема, роз'яснити, чи забороняє право на вільний рух тимчасовий арешт особи в будь-якій іншій державі-члені ЄС, якщо країна походження (в даному випадку Німеччина) повідомила держави про застосування загальносоюзної заборони не бути переслідуваним двічі.
Крім того, суд Німеччини стурбований тим, що передача персональних даних, що містяться в Червоному повідомленні, до національних систем членів Інтерполу являє собою обробку персональних даних, яка може бути незаконною, та такою, що порушує вимоги ст. 36 та 37 Директиви ЄС про захист даних 2016/680, тобто по суті є несумісним із законодавством ЄС.
Федеральне управління поліції Німеччини (Bundeskriminalamt) повідомило Інтерпол, що обвинувачений не може бути притягнутий до кримінальної відповідальності двічі в межах Шенгенської зони відповідно до до ст. 54 CISA (Конвенція про виконання Шенгенської угоди), ст. 50 CFR (Хартії основних прав ЄС). Однак Інтерпол відмовив у видаленні Червоної картки, оскільки це може здійснити лише США, які не пов’язані та не мають зобов’язань за ст. 54 CISA (Конвенція про виконання Шенгенської угоди).
Якщо CJEU все ж виявить порушення Інтерполом закону про захист даних ЄС, то це може спричинити суттєві порушення функцій Інтерполу щодо подальшої діяльності в межах ЄС та міжнародний імунітет цієї поліцейської організації може суттєво ослабнути.
- Чи варто шукати справедливості у країні чиновників? Любов Шпак вчора о 20:42
- Изменения в порядок оформления отсрочки. Постановление 1558 и 560 Віра Тарасенко вчора о 18:49
- Документи в умовах окупації: між правом та реальністю Дмитро Зенкін вчора о 17:06
- Івенти для покоління Хоумлендерів. Особливості та деякі думки Олексій Куліков вчора о 16:12
- Спецоперація проти "Глобино" Євген Магда вчора о 14:29
- Податок на посилки: думки щодо за і проти цієї ініціативи Олег Пендзин вчора о 14:20
- Нумерологія в податках. Цифра 11 Євген Власов вчора о 12:21
- Америка поза глобальною грою: філософія відступу чи стратегічна помилка? Світлана Приймак вчора о 09:00
- Думка первинна, чули? Катерина Мілютенко 22.01.2025 23:42
- 21% українців, які хотіли б емігрувати – це катастрофа Володимир Горковенко 22.01.2025 16:07
- Як ШІ змінює закупівлі: клієнти-машини та криза кадрів Марина Трепова 22.01.2025 15:12
- Пеня на заборгованість по аліментах: поняття, порядок нарахування та граничний розмір Леся Дубчак 22.01.2025 15:01
- Правила ефективного партнерства в адвокатурі Тетяна Лежух 22.01.2025 13:33
- Перемир’я між Ізраїлем і ХАМАС: виклики та перспективи після 15 місяців конфлікту Олег Вишняков 22.01.2025 13:25
- Як корпоративний медичний одяг змінює клініку: мій досвід Павло Астахов 22.01.2025 09:26
-
Забудьте про молодь. Її в Україні не буде
Думка 11965
-
США висунули Путіну ультиматум: що насправді хотів сказати Трамп
Думка 2939
-
Барбадос і Панама позбавлять свого прапора 114 танкерів тіньового флоту Росії
Бізнес 2106
-
Дешево, але дорого. Порівняння вартості життя у Києві та інших європейських містах
Інфографіка 2040
-
"Сьогодні надійшли кошти". Співвласник АТБ Буткевич заплатив 1,9 млрд грн за Аерок
Бізнес 2016