Право на пільговий проїзд в Україні не для всіх пенсіонерів

Коли приймався бюджет на 2016р., як завжди постраждала соціально незахищена верства населення – пенсіонери. Проблем була в тому, що у бюджеті не передбачені витрати на пільговий проїзд окремим верствам населення.

З практичною стороною проблеми я стикнулася на практиці ще в 2015 р., коли моя мама, як пенсіонерка, не мала і досі не має можливості на пільговий безкоштовний проїзд з села у місто. Як виявилося, пенсіонери, які проживають у місті користуються пільгами на проїзд, а ті, які живуть у селі ні.

Управління соціального захисту того району, де проживає моя мама дало відповідь, що безкоштовний проїзд для пільговиків буде відновлено у разі збільшення кошторисних призначень на компенсацію коштів перевезення пільгової категорії громадян.

Відповідно до п. 1 Постанови КМУ «Про безплатний проїзд пенсіонерів на транспорті загального користування» від 17 травня 1993р. № 354 закріплено наступне «Ввести безплатний проїзд для пенсіонерів за віком на міському пасажирському транспорті загального користування (крім метрополітену і таксі) та приміських маршрутах».

Враховуючи те, що бюджетом на 2016 р. не було передбачено виділення коштів на пільговий проїзд, проте 18 лютого 2016р. було прийнято ЗУ «Про внесення змін до додатків № 3 та № 7 до Закону України «Про Державний бюджет України на 2016 рік» щодо фінансового забезпечення компенсації за пільговий проїзд окремих категорій громадян та інших передбачених законодавством пільг» (Електронний режим доступу - http://w1.c1.rada.gov.ua/pls/zweb2/webproc4_1?pf3511=58079).

Парадокс у тому, що хоча Закон і прийнятий у лютому, проте Президент України наклав на нього вето.

За інформацією офіційного сайту ВРУ вказаний Закон очікує на розгляд з вето Президента.

Сьогодні на календарі 5 серпня 2016р., тобто 7 місяців пенсіонери не мали пільгового проїзду. Така ситуація склалася у Первомайському районі Миколаївської області, для міських жителів безкоштовний проїзд передбачений, а для жителів прилеглих сіл ні.

Отже, бачимо яскраву проблему недієвості норм чинного законодавства. Причин багато, бачимо і довгий час проходження законопроекту у ВРУ, і накладення вето Президентом, це все так звана бюрократія. А час невпинно біжить.

Виникає питання: а як жити пенсіонерам на мінімальну пенсію, з високими тарифами на житлово-комунальні послуги, відсутністю соціальних пільг? Це питання швидше риторичне.