Чи ще довго Україні бути неформатною країною? Може, реформа освіти допоможе?

У світі називають  Україну прекрасною не лише своїми пейзажами та ландшафтами, багатою своєю культурою та гордою своїм народом, а й незвичайною, самобутньою, нестандартною, незалежною, волелюбною, працьовитою, людинолюбною, добросерцевою, талановитою”, до війни “розвиненою, багатою, красивою, гордою”, а тепер часто  “роздертою, змученою, зруйнованою”, але, все одно, вічно “незалежною і волелюбною”  країною. Але все частіше зустрічається для України малопоширений раніше термін "неформатна" і все рідше чуємо "цілеспрямована". Подумаємо над тим, що вже понад два десятиріччя тому всі країни світу в одностайному пориві ухвалили Концепцію сталого розвитку (КСР). І Україна її прийняла, та тільки на відміну від інших країн забула розробити Національну концепцію, мабуть, захотіла залишитися неформатною. Мовляв, Китай завдяки формату "великого стрибка" дуже швидко перетворився з однієї з найбільш відсталих країн в одну з передових країн світу. А араби, завдяки своїм шейхам, здорово вистрибнули, а Японія, позбавлена усіляких ресурсів, завдяки своєму менеджменту та ставленню до праці та інтелекту, випередила більшість країн світу, а Ізраїль, який вічно воює з сусідами, незважаючи ні на що, увійшов до числа найбільш розвинених країн світу. І в решті країн, що прийняли КСР, стався прогрес, а в багатьох і техологічна революція, а однією з небагатьох країн, що потрапили в глибоку кризу ще до загарбницької війни "старшого брата", виявилася наша країна. 

Як журналіст, блогер, експерт НАТО від України з екології та сталого розвитку економіки, вирішив запитати владу, що робитимемо, як наздоганяти інших. Настав час починати, щоб хоча б визначити до перемоги, куди рухатися. Сформулював це питання  для Кабміну  через Урядовий контактний центр відповідно до рекомендованого формату. Ось що написав: Знову звертаюся щодо необхідності прийняття Національної концепції сталого розвитку України.

1. Кілька десятків років тому людство прийняло Концепцію сталого розвитку (КСР) із 17 основними напрямками, чітко визначеними їх індикаторами. Переважна більшість країн світу ухвалила в рамках загальної КСР свої НАЦІОНАЛЬНІ Концепції сталого розвитку, які були схвалені народом і лягли в основу їхньої стратегії розвитку та національної ідеї. Україна все ще не ухвалила національної КСР, що може пошкодити її подальшій інтеграції до Європейського співтовариства та НАТО.

2. Виходячи з нинішніх реалій стратегією України є відродження індустріально-аграрної держави та її подальший сталий розвиток з використанням наступних тактичних прийомів, засобів та методів: орієнтація на розвиток середнього та малого бізнесу, цифровізації та сучасних інформаційних технологій (формула наводиться для обговорення).

3. Головними тактичними прийомами, що забезпечують виконання п.2, є:

• Реіндустріалізація країни,

• Реінтелектуалізація населення,

• Удосконалення державного устрою та системи управління державою та громадами.

4. На жаль, запропонована МОН недавно  Візія майбутнього освіти та науки України не враховує ні прийнятої всім світом стратегії, ні тактики КСР і потребує серйозного переосмислення. Наприклад, реформу вищої школи та науки зводять до запозичених у бізнесу процесів ліквідації (ламати не будувати!), злиття чи поглинання наукових та освітніх підприємств. Доцільніше та своєчасніше було б реалізувати науково-освітньо-виробничі об'єднання з використанням можливостей університетів, академічних інститутів, великих підприємств та підприємств СМБ.

5. Докладно всі пропозиції викладені в кількох десятках моїх статей, опублікованих з лютого 2020 року (https://blog.liga.net/user/vzadorskiy/profile), та, на жаль, вони були  обійдені увагою влади. Наполягаю на розгляді моїх пропозицій.

До честі Урядового контактного центру він направив мій запит до тих Міністерств, які відповідають за вибір формату країни – Міністерство розвитку громад, територій та інфраструктури, Міністерство цифрової трансформації, Міністерство освіти та науки. Хіба що, Міністерство економіки чомусь забуло, Мінцифри підстрахував контактний центр і переслав їм свою відповідь на мій запит, щоб вони теж висловили свою думку. Зрадів я такій роботі держслужбовців, адже всі мої численні статті з цього питання, опубліковані раніше у ЗМІ, залишилися безрезультатними.

 Втім, ще один із моїх більш ранніх журналістських запитів до владних структур із того ж приводу також потрапив на правильну адресу, Заступник Міністра Міністерства розвитку громад, територій та інфраструктури України О.К. Азархіна надіслала не дуже зрозумілу мені відповідь, тому мені довелося написати наступне з проханням дати більш чітку відповідь. Я написав : Велика Вам благодарність за швидку та чітку відповідь на моє звернення від 27.03.2023 № ЗА-15411799, зареєстроване в Мінінфраструктурі,  але  я не тільки професор, а й журналіст, багато років займаюсь питаннями, що сформульовані  у моєму зверненні до Вас. Тому я дуже прошу Вас відповісти на кілька конкретних запитань:

1. Чи затверджена Владою України Національна Концепція сталого розвитку і де з нею можна ознайомитися?

2. Чи збирається Влада виконати рішення ООН (хай із кількарічним запізненням) щодо проведення 10-річчя вивчення Концепції сталого розвитку у всіх країнах світу в навчальних закладах усіх рівнів?

3. Чи схвалюєте Ви багато разів запропоновану мною концепцію розвитку нашої країни, яка заснована на використанні загальної Концепції сталого розвитку : “ орієнтації на розвиток середнього та малого бізнесу, використання високого інноваційного потенціалу та ринкових механізмів господарювання на основі синергетичних та кластерних підходів, системного аналізу, інноваційного інжинірингу, проектного менеджменту та маркетингу, технологічного бізнесу, діджиталізації та сучасних інформаційних технологій.”

 Знову ж таки до честі чиновників Урядового контактного центру суворо у встановлені законом терміни я отримав від усіх адресатів відповіді розміром від 1 до 4 сторінок, але дуже близькі за змістом: спочатку в основній за обсягом частині листа у всіх відповідях був перелік проблем, якими займається кожен адресат, потім інформація про те, що КСР не належить до їхніх завдань безпосередньо (начебто можна займатися їхніми проблемами у відриві від цієї концептуальної синергетичної парадигми), і вони не є основним розробником Національної концепції сталого розвитку України та, нарешті, на завершення. про те, що викладені в листі пропозиції заслуговують на увагу та будуть враховані … при розробленні нормативно-правових актів. Також майже всі зазначали, що інформацію, яка  викладена в запропонованій мною концепції щодо стратегії та тактики, теорії та практики, засобів та методів відродження та сталого розвитку України,  взято до уваги. Тільки у відповіді МОН було щось конструктивне. Вони інформували, що листом МОН від 12.05.2023 № 7/228-23 пропозиції, зазначені у моєму зверненні, були надіслані для розгляду та врахування в роботі провідних закладів вищого освіти, і вперше подякували мене “за небайдужість та громадянську позицію щодо вирішення принципових для держави питань”.

 Натхненний цією похвалою, пишу далі. Отже, на жаль, поки, судячи з відповідей Міністерств, влада не має конкркетних конструктивних пропозицій щодо розробки стратегії та тактики, засобів та методів реалізації національної концепції сталого розвитку. Насмілився дати декілька конкретних пропозицій, які з'явилися у мене в процесі роботи серед експертів у НАТОвській науковій програмі та були схвалені ними. Довелося знову написати відповідне звернення до Кабміну:

1. Знову звертаюся щодо необхідності прийняття Національної концепції сталого розвитку України. Переважна більшість країн світу ухвалила в рамках загальної КСР свої НАЦІОНАЛЬНІ Концепції сталого розвитку, які схвалені народом і лягли в основу їхньої стратегії розвитку та національної ідеї. Україна все ще не ухвалила національної КСР, що може пошкодити її подальшій інтеграції до Європейського співтовариства та НАТО.

2. Виходячи з нинішніх реалій, стратегією України є відродження індустріально-аграрної держави (…далі моя формула, що  наведена трохи вище).

3. На жаль, запропонована МОНУ Візія майбутнього освіти та науки України не враховує ні прийнятої всім світом стратегії, ні тактики КСР і потребує серйозного переосмислення. Наприклад, реформу вищої школи та науки зводять до запозичених у бізнесу процесів ліквідації (рушити не будувати!), злиття чи поглинання наукових та освітніх підприємств. Доцільніше та своєчасніше було б реалізувати науково-освітньо-виробничі об'єднання з використанням можливостей університетів, академічних інститутів, великих підприємств та підприємств СМБ.

4. Докладно всі мої пропозиції викладені у кількох десятках статей, опублікованих з лютого 2020 року (https://blog.liga.net/user/vzadorskiy/profile), на жаль, обійдених увагою влади. Наполягаю на розгляді моїх пропозицій.

 Очікую на відповідь, а поки що інформую читача про те, що створений мною Науково-освітній центр Інноваційного технологічного бізнесу (www.invest.ho.ua) також може допомогти нашій владі розпочати конкретну роботу з розробки та імплементації Національної концепції сталого розвитку. Користуючись нагодою, даю текст інформації про це, яка буде поширена в Інтернеті найближчим часом. Можливо, читачі схвалять цю спробу реалізувати наведений вище варіант формули Національної концепції сталого розвитку в нашій країні з урахуванням того, що відродження зруйнованого промислового виробництва та подальший розвиток України в нинішніх реаліях можливі лише шляхом створення виробництв середнього та малого бізнесу (СМБ), успіх яких можливий лише за наявності в них інноваційного наповнення. На жаль, наша освіта майже не навчає підприємців та не розвиває творчих здібностей у своїх вихованців. Цим не займаються і в позавузівських формах освіти.

Але вихід є. Вкотре звертаю увагу на те, що вперше в Україні з'явився науково-освітній Інтернет-портал “Інноваційний технологічний бізнес (www.invest.ho.ua)”. Вперше в цьому порталі розпочав роботу Інтелектуальний ярмарок стартапів, орієнтований насамперед на підприємців СМБ (http://www.invest.ho.ua/startup.shtml ), в якому представлений великий список назв стартапів, систематизований у вигляді 9 головних “павільйонів”/ Серед них:

- інтелектуальна власність для спортапів, антивоєнні стартапи,

- стартапи для інтелектуального наповнення СМБ,

- українські стартапи для малої хімії,

- секрети унікальної системно – синергетичної методики винахідництва (автор на її базі вигадав для СМБ близько 500 винаходів),

- перспективи хімії та фармацевтики, техніка глибокого очищення речовин та інших інтелектуальних розробок СМБ.

 У разі ділового інтересу у підприємців наші менеджери намагатимуться пов'язати їх з авторами розробок або персонами, які відповідають за їх комерціалізацію.

Насамкінець зазначу, що всі вищевикладені конструктивні пропозиції щодо розробки національної концепції відродження та сталого розвитку були підготовлені, в основному колишніми вузівськими викладачами, нині пенсіонерами,  на громадських засадах на основі інтелектуального волонтерського руху, який чомусь не хоче підтримати, принаймні поки що, наша молода влада. На неї я ще сподіваюся, ось і пишу їй. Втім, поки що без відчутного результату.

І ще. Я докладно описав свої ходіння у владу лише по одному, але дуже  важливому  питанню - відродження та подальший сталий розвиток нашої країни. Але в нас, не тільки в мене,  безліч інших питань до влади, які потребують рішення, узгодженого з народом. Нагадаю, що моя перша стаття у цьому блозі називалася "Влада над владою". Питання залишилося і воно вимагає мудрого спільного вирішення.