блоги

Авторские блоги и комментарии к ним отображают исключительно точку зрения их авторов. Редакция ЛІГА.net может не разделять мнение авторов блогов.
13.02.2018 11:06

Припинення ФОП як спосіб ухилитись від відповідальності

Вікторія Ковальчук Партнер Юридичної фірми ESQUIRES, адвокат, медіатор

«Уникнути» відповідальності, передбаченої нормами статті 265 Кодексу законів про працю України наразі можуть фізичні особи-підприємці.

«Уникнути» відповідальності, передбаченої нормами статті 265 Кодексу законів про працю України наразі можуть фізичні особи-підприємці

Принаймні про такі «лазівки» в законі свідчать рішення судів першої та апеляційної інстанцій у декількох справах. Так, Івано-Франківський окружний суд констатував: «… відповідно статті 265 Кодексу законів про працю України відповідальність у вигляді штрафу можуть нести, в тому числі, фізичні особи підприємці. Оскільки, 03.11.2017 року припинено підприємницьку діяльність позивача, ОСОБА_4, як фізична особа не може нести відповідальності відповідно до вимог ст. 265 Кодексу законів про працю України за порушення законодавства про працю …» (http://www.reyestr.court.gov.ua/Review/71998935). Рішення Івано-Франківського окружного адміністративного суду у справі № 809/1641/17 прийняте судом 26.01.2018 року та ще не було предметом перегляду апеляційного суду.

Аналогічні мотиви були у Кіровоградського окружного адміністративного суду під час прийняття рішення у справі № 395/1012/17 від 30.11.2017 року. Так, задовольняючи позов суд виходив з такого: «… ОСОБА_1 втратив статус фізичної особи-підприємця з 09.08.2017 року, про що, до ЄДРПОУ було внесено запис № 24340060005000367 про проведення державної реєстрації припинення підприємницької діяльності фізичної особи-підприємця. (а.с.4) … на час складання акта перевірки та винесення постанови, а саме 10.08.2017 року, позивач не був субєктом відповідальності за порушення передбачене абз. 2 ч. 2 ст. 265 КЗпП України, а тому й притягнення його до такої відповідальності є незаконним…». Апеляційний суд вважав висновки суду першої інстанції обґрунтованим та залишив рішення в силі (постанова 31.01.2018 року, http://www.reyestr.court.gov.ua/Review/72027790 ).

Обидві вказані справи швидше за все будуть розглядатись і в Касаційному суді Верховного Суду, адже органи державної влади мають «традицію» оскаржувати рішення до останньої інстанції. Тож залишається згодом перевірити наявність остаточного рішення у справах.

Формально, чинна конструкція норми статті 265 КЗпП України і порядок державної реєстрації припинення підприємницької діяльності фізичних осіб-підприємців, що передбачає реєстрацію припинення протягом 1 дня з моменту подання відповідної заяви) дозволяє недобросовісним ФОПам уникати відповідальності за порушення законодавства про працю.

І якщо податкове законодавство чітко визначає, що у випадку припинення підприємницької діяльності фізична особа несе відповідальність за зобов’язаннями, які виникли у неї як фізичної особи-підприємця під час здійснення підприємницької діяльності, то трудове законодавство таких застережень наразі не містить.

А ось проект Трудового кодексу (законопроект № 1658 від 27.12.2014 року) вже містить положення про відповідальність «роботодавця» (стаття 362 визначає підстави та умови відповідальності роботодавця). Стаття 22 законопроекту № 1658 від 27.12.2014 року дає визначення поняття «роботодавець». Роботодавець – це юридична або фізична особа, яка в межах трудових відносин використовує працю фізичних осіб. Аналіз проекту Трудового кодексу в частині відповідальності за порушення трудового законодавства  дає підстави стверджувати, що у випадку прийняття цього закону ФОПи втратять можливість користуватись описаною вище прогалиною.

Если Вы заметили орфографическую ошибку, выделите её мышью и нажмите Ctrl+Enter.