Автор
Партнер практики корпоративного права Juscutum
Архив автора
Кнопки

Не все так прозоро в системі ProZorro

 
16.03.2017 12:48

Система електронних закупівель ProZorro давно стала об’єктом спекулювання. Політики-реформатори невтомно вихваляють ProZorro як ефективний спосіб боротьби з корупцією у сфері тендерних закупівель. Система була впроваджена ними з метою економії бюджетних коштів та створення умов добросовісної конкуренції серед учасників державних закупівель.

Бізнес налаштований менш оптимістично і відкрито критикує систему. Вказуючи при цьому на конкретні недоліки, що ставлять під сумнів прозорість проведення закупівель та відсутність корупційної складової у цьому процесі. Будучи об’єктивним, слід відзначити безперечні плюси ProZorro. Серед них:

- для бізнесу стали доступними державні тендери, які раніше були задоволенням для обмеженого кола підприємств, здебільшого пов’язаних з чиновниками. Наразі малий та середній бізнес отримав змогу вийти на новий рівень та поборотися за обслуговування державного сектору.

- За рахунок публічності процесу проведення закупівель, збільшується конкуренція, а відповідно у замовника з’являється можливість придбати товар, роботи або послуги за значно нижчою ціною.

- Відкритість державних закупівель дає змогу громадськості якщо не контролювати, то принаймні слідкувати за здійсненням даного процесу.

Світова спільнота також оцінила продукт українських ІТ-спеціалістів - систему електронних закупівель ProZorro, про що свідчать отримані у 2016 році нагороди World Procurement Awards у Лондоні та Open Government Awards в Парижі.

Однак, шлях до успіху тернистистий. Аналізуючи галузеве законодавство та невдалі приклади боротьби з корупцією у державних закупівлях із застосуванням системи електронних закупівель, стає очевидним, що не все так прозоро в системі ProZorro.

Кулуарні розмови про збагачення чиновників на тендерах за рахунок бюджетних коштів та статистичні показники свідчать про те, що у відкритій та публічній системі можна «грати за старими правилами». Так, за показниками внутрішньої системи моніторингу bi.prozorro 79 % закупівель мають низьку якість оголошень, 72,5 % - характеризуються низькою конкурентною активністю, а за повідомленням Transparency International Ukraine, 13,8% процедур закупок медичних закладів у Києві проведені непрозоро.

Про що говорять ці цифри? Низька якість оголошень свідчить не про безграмотність замовників, а про застосування схем, метою яких є зменшення або навіть усунення конкуренції. Дуже поширеними є випадки, коли в оголошенні не вказуються чіткі параметри замовлення або нехтуються деталі, що мають істотне значення для учасників. Наприклад, місце виконання робіт або послуг чи предмет, щодо якого замовляються такі роботи або послуги. Інколи оголошення містять посилання на додаток, в якому визначений опис предмета закупівлі, а сам додаток відсутній. Така ситуація призводить до того, що частина учасників не маючи змоги визначити для себе рентабельність даного проекту або не розуміючи предмету закупівлі, не приймає участі у торгах. Інша частина відсіюється через те, що їхні пропозиції не відповідають якимось критеріям замовника.

Цікавим є приклад скандальної закупки Київським міським клінічним онкологічним центром п’ятдесяти німецьких швабр Vermop, вартістю 2 500 грн./шт. Надто дорого, як для швабр. Вам не здається? Виникає резонне запитання. Невже швабра такий елітний та дефіцитний товар і ніхто не запропонував більш вигідної ціни? Справа саме у написанні оголошення, в якому товар визначався не як «швабра», а - «прилад з тримачем та насадкою». Звісно, настільки розмите визначення предмету закупівлі заплутало постачальників, внаслідок чого конкурентів було відсіяно. В торгах прийняв участь лише один учасник, який і став переможцем. Загальна вартість закупівлі склала 123 тисячі гривень.

Ще одним дієвим способом усунення конкуренції є написання оголошення під конкретного кандидата. Наприклад, зазначення конкретного кольору чи виробника продукції, кількості ліцензованих працівників на підприємстві постачальника, досвіду роботи підприємства на ринку, кількості проведених аналогічних робіт/надання послуг тощо. Очевидно, що «свій» постачальник відповідатиме вказаним критеріям, а решта отримає відмову через невідповідність якомусь із зазначених параметрів.

Яскравий приклад - київський перинатальний центр, який під час закупівлі послуг прання білизни висунув вимоги відносно наявності виробничих та адміністративних приміщень, що знаходяться в приватній власності постачальника та досвіду роботи на ринку послуг не менше 5 років.

Резонансу набув і оголошений НАК «Нафтогаз України» тендер на закупівлю броньованого автомобіля преміум-класу. Зазначення замовником в оголошенні марки автомобіля «Mercedes» розцінили, як звуження кола постачальників автомобілів преміум-класу, що фактично забезпечило перемогу конкретному постачальнику.

Бізнес скаржиться на саму систему проведення торгів «у три кола», черговість ставок в яких фіксується на першому колі і є незмінною протягом всіх етапів торгів. Внаслідок цього учасник, який робить ставку останнім, завжди в привілейованому становищі. Оскільки він бачить всі кроки інших учасників і знизивши свою ставку хоча б на 1 копійку – стає переможцем.

До слова, саме такий метод часто застосовують для отримання перемоги на торгах, коли відсутня домовленість із самим замовником або коли потрібно обійти конкурента з більш привабливою ціною. Відбувається це наступним чином: два (чи більше) постачальника, що мають попередню домовленість між собою, заходять на торги з полярно різними ціновими пропозиціями, одна з яких є суттєво нижчою від конкурентних цін на торгах. Учасник з найнижчою ціною робить ставку останнім. Таким чином, перший учасник в ході торгів не значно знижує свою ціну, а перемагає, звісно, другий учасник, чия ціна є найменшою. Зрештою переможець не надає своїх документів замовнику і його перемога скасовується, а переможцем визнається учасник, що надіслав документи. Не важко здогадатись, хто це був…

За словами керуючого партнера однієї з оціночних компаній, перемога на торгах ProZorro ще не означає перемоги у тендері. Тендерний комітет замовника з легкістю відмовляє «небажаному» переможцю торгів в укладенні договору з формальних підстав. Це може бути нумерація сторінок замість аркушів (або аркушів замість сторінок), неправильно поставлені коми, не до кінця заклеєний конверт, «непідходяща» система оподаткування учасника тощо.

Процедура оскарження рішень тендерного комітету малоефективна та фінансово необґрунтована .

Звичайно, учасники мають право оскаржити процедуру закупівлі. Але відсоток оскаржень доволі малий через низьку ефективність та фінансову необґрунтованість такого інструменту.

Порядок оскарження допорогових та надпорогових закупівель відмінний.

Оскарження надпорогових закупівель регулюється Законом України «Про публічні закупівлі». При цьому, вартість предмета закупівлі товару або послуги дорівнює або перевищує 200 тисяч гривень, а робіт - 1,5 мільйона гривень, а для замовників, які здійснюють діяльність в окремих сферах господарювання - вартість предмета закупівлі товару або послуги дорівнює або перевищує 1 мільйон гривень, а робіт - 5 мільйонів гривень. Органом оскарження в даному випадку виступає Антимонопольний комітет України, рішення якого є обов’язковими для учасників торгів.

До слова, оскарження надпорогових торгів коштує недешево. Для тендера по товарам та послугам вартість скарги складає 5000 гривень, а для тендера по виконанню робіт – 15 000 гривень. При цьому аналогія з судовим збором, який у разі виграшу справи, покладається на відповідача, не працює. Тому, навіть у випадку задоволення скарги, гроші за її подання, втрачаються. В більшості випадків таке оскарження є фінансово необґрунтованим. Крім того, аналіз поданих скарг показує, що Антимонопольний комітет здебільшого відмовляє у розгляді скарг з формальних підстав.

Оскарження непрозорого тендеру чи рішення Антимонопольного комітету в судовому порядку можливе. Однак враховуючи тривалий характер судового розгляду (місяці, а то й роки), навіть позитивне рішення суду може вже не мати ніякого значення. Оскарження допорогових торгів, де вартість замовлення є нижчою від надпорогової, регулюється Наказом ДП «Зовнішторгвидав України» «Про затвердження Порядку здійснення допорогових закупівель» від 13.04.2016 року №35.

Процедура оскарження полягає у першочерговій подачі вимоги до замовника про усунення порушення у процесі проведення закупівлі. У разі коли така вимога не розглядається замовником або результат розгляду не задовольняє скаржника, вимога автоматично набуває статусу звернення та направляється на розгляд до Комісії з розгляду звернень.

Оскарження допорогових торгів є безоплатним. Однак рішення Комісії носять рекомендаційний характер для замовника, а розгляд таких звернень не зупиняє процесу проведення закупівлі. 

Авторские блоги и комментарии к ним отображают исключительно точку зрения их авторов. Точка зрения редакции портала ЛІГА.net и Информационного агентства "ЛІГАБізнесІнформ" может не совпадать с точкой зрения авторов блогов и комментариев к ним. Редакция портала не отвечает за достоверность таких материалов, а портал выполняет исключительно роль носителя
Популярные теги
Iryna Berezhna PR адвокат Адвокат Морозов адвокатура азаров Александр Прогнимак АТО банк банки банкротство бизнес бізнес будущее Украины бюджет БЮТ валюта Васильев ВВП Верховна Рада Верховная Рада вибори війна влада власть война выборы газ Геннадий Балашов Гонтарева государство гривна Гройсман гроші ГФС демократия деньги депозит депозиты децентралізація доллар Донбас Донбасс доходы ДТП ДФС евроинтеграция евромайдан Европа економіка ЕС євромайдан ЄС жизнь ЖКГ жкх закон законодательство законопроект зарплата Земля инвестиции инвестиции в экономику интернет ипотека Ирина Бережная Ігор Ткачук Ірина Бережна Кабмин кадры карьера киев Київ Китай Кличко Кодекс законів про працю України конституция конституція Конституція України коррупция корупція кредит кредиты кризис Крим Крым культура курс люстрация люстрація майдан маркетинг Маркетинг юридических услуг МВФ менеджмент налоги налоги украина налоговые споры Налоговый кодекс народ НАТО наука нафтогаз НБУ НДС недвижимость Николай Гольбин образование общество Одесса Олександр Горобець оппозиция отмена налогов охрименко Павло Петренко парламент партия регионов ПДВ персонал податки податкові спори политика политтехнологии політика Порошенко правительство право право на працю працедавець працівник президент Прогнимак прогноз Программа социально-экономического развития Украины прокуратура психология денег психология успеха публічний аудит путин Путін работа революция режим Януковича рейдерство реклама рекрутинг Реформа реформи реформы Росія россия Руслан Сольвар рынки свобода СМИ соціально-економічні права строительство студент суд судебная практика судова практика судова реформа судовий захист США таможня тарифи тарифы Тигипко Тимошенко Ткачук трудовий договір трудовий договір. трудові відносини УКБС Украина украина будущее Україна Укрпочта Укрпошта управление уровень жизни людей Уряд финансы экология экономика Экономика Украины эксперт по миграции экспорт энергетика юрист Ющенко янукович Яценюк