Громадянське суспільство і угода про Асоціацію Україна-ЄС

  27 червня 2014 р. в ході засідання Ради ЄС Президентом України П.Порошенком та керівництвом Європейського Союзу і главами держав та урядів 28 держав – членів ЄС була підписана економічна частина Угоди – Розділи III «Юстиція, свобода та безпека», IV «Торгівля і питання, пов’язані з торгівлею», V «Економічне та галузеве співробітництво» та VI «Фінансове співробітництво та положення щодо боротьби із шахрайством», які разом з рештою тексту Угоди становлять єдиний документ.

16 вересня 2014 р. Верховна Рада України та Європейський Парламент синхронно ратифікували Угоду про асоціацію між Україною та ЄС.

Цілями УГОДИ ПРО асоціаці Є є:

a) сприяти поступовому зближенню України і ЄС, ґрунтуючись на спільних цінностях і тісних привілейованих зв’язках, а також поглиблюючи зв’язок України з політикою ЄС та її участь у програмах та агентствах;

b) забезпечити необхідні рамки для посиленого політичного діалогу в усіх сферах, які становлять взаємний інтерес;

c) сприяти, зберігати й зміцнювати мир та стабільність у регіональному та міжнародному вимірах відповідно до принципів Статуту ООН i Гельсінського заключного акта Наради з безпеки та співробітництва в Європі 1975 року, а також цілей Паризької хартії для нової Європи 1990 року;

d) запровадити умови для посилених економічних та торговельних відносин, які вестимуть до поступової інтеграції України до внутрішнього ринку ЄС, у тому числі завдяки створенню поглибленої і всеохоплюючої зони вільної торгівлі та підтримувати зусилля України стосовно завершення переходу до діючої ринкової економіки, у тому числі шляхом поступової адаптації її законодавства до acquis ЄС;

e) посилювати співробітництво у сфері юстиції, свободи та безпеки з метою забезпечення верховенства права та поваги до прав людини і основоположних свобод;

f) запровадити умови для дедалі тіснішого співробітництва в інших сферах, які становлять взаємний інтерес.

Оскільки лише з 1 січня 2016 року Угода про асоціацію між Україною та Євросоюзом набере чинності, то говорити про якісь кардинальні зрушення в цьому плані поки що не приходиться.

Наскільки буде успішною реалізація Угоди, буде певним чином залежати від наполегливості, послідовності та ефетикності в діях громадянського суспільства в Україні.

Інстументом ефективного контролю за Угодою має стати наша Платформа громадянського суспільства, діяльність якої передбачено статтями 469-470 Угоди про асоціацію між Україною та ЄС, яка і має забезпечувати громадський діалог з питань асоціації, надавати рекомендації іншим органам асоціації, здійснювати незалежну оцінку стану виконання зазначеної Угоди про асоціацію через відповідні робочі групи.

Виходячи з основних вимог положень Угоди про Асоціацію між Україною та ЄС, першочерговими завданнями мають стати покращення соціального стану людей, їх добробут та гідне життя.

І тому головними цілями і завданнями громадянського суспільства має стати направлення зусиль на вирішення проблем щодо:

  1. СПОЖИВЧОГО КОШИКУ, МІНІМАЛЬНИХ СОЦІАЛЬНИХ СТРАНДАРТІВ

Вартість споживчого кошика не переглядається з 2000 року, в той час, як згідно законодавства він мав би переглядатися раз на 5 років. Від вартості споживчого кошика залежать розміри мінімальних соціальних страндартів. Держава повністю ігнорує соціальний діалог, ухиляється від вирішення цих питань, які перебачені існуючим законодавством. Держава не має права не виконувати Закони, але вона може їх або відміняти, або корегувати, але вона не робить жодних кроків для урегулювання цих занадто важливих для суспільства питань.

2. ІНДЕКСАЦІЇ ГРОШОВИХ ДОХОДІВ НАСЕЛЕННЯ

Закон передбачає періодичне проведення індексації грошових коштів населеня від інфляції. Зарплати, пенсії, інші соціальні виплати мають індексуватися на рівень інфліції. Закони, що регують ці питання повністю ігнорує влада.

3. ДІЄВОГО СОЦІАЛЬНОГО ДІАЛОГУ

Закон про соціальний діалог не діє, влада ухиляється від ведення соціального діалогу з громадскістю. Інструменти соціального діалогу, як НТСЕР, Генеральна угода, Регіональні угоди, інші інституції, створені на тристоронній основі показали свою не ефективність, із-за не конструктивної позиції влади. Влада повністю ухиляється вести відвертий діалог з соціальними партнерами, уникає кардинального вирішення злободенних питань життєдіяльності своїх громадян.

4. ТРУДОВОГО ПРАВА

Суспільству черговий раз навязують антинародний Трудовий кодекс, який навязується суспільству за рахунок кулуарних домовленостей, без обговорення з громадськістю, який не здатний суттєво захищати трудові права людини праці. Проект цього судьбоносного Кодексу (він так не може називаетися по змісту та по суті) створювався в кулуарах роботодавців, аби остаточно закабалити працівників. Він не несе прогресу, не стимулює людей до праці, не вирішує питань детенізації заробітних плат, не спонукає рободавців створювати нові робочі місця, не передбачає їх відповідальності.

5. ВИРІШЕННЯ ПРОБЛЕМ ЗАЙНЯТОСТІ НАСЕЛЕННЯ

Фактична безробітність в Україні сягає понад 2,0 млн.чол. Відсутня державна програма вирішення проблем повязаних з створенням нових робочих місць, з міграцією населення, як в Україні, так і за її межами. Закон, що регулює діяльність Фонду соціального страхування з безробіття є недосконалий. Він в багатьох випадках діє не в інтересах безробітних, оскільки до цього Закону внесено багато правок, які фактично роблять його придатком державного бюджету. Фонд не є осередком створення нових вирбництв та нових робочих місць чи підтримки малого та середнього бізнесу.

6. СОЦІАЛЬНОГО СТРАХУВАННЯ

Небхідне термінове перезавантаження системи соціального страхування. Фактично на сьогодні, воно втратило своє призначення. Соціальне страхування повністю обслуговує дердавний бюджет, а не тих для кого воно створено. Тіньова зайнятість населення складає понад 5 млн. чол., понад 60% коштів сосереджено в «тіні», що робить людей беззахисними перед соціальним страхуванням та соціальним забезпеченням. Управління фондами недосконале. Існуючі корупційні схеми в цих фондах приводят до нецільового використання коштів, їх розбазарювання та розкрадання.

7. ПЕНСІЙНОЇ РЕФОРМИ

Антинародна Пенсійна реформа призвела до зубожіння пенсіонерів. Незаконне оподаткування пенсій, при шаленній інфляції робить з пенсіонерів жебраків. Нові запровадження щодо Пенсійної реформи ініціюються владою без врахування громадської думки. Відсутність накопичувальної системи, тощо, приводить до дефициту ПФ і його банкрутства.

8.  ТАРИФНОГО РЕГУЛЮВАННЯ В СФЕРІ ЖКХ ТА НАДАННЯ СОЦІАЛЬНИХ ПОСЛУГ

Не прозоре формування тарифів на ЖКП, необгрунтовані підвищення цін і тарифів на електроенергію, газ, воду та інш., здійснюється поза межами здорового глузду.

Зрозуміло, що реалізація такого документа, як Угода про асоціацію «Україна- ЄС» – це дуже амбітна мета реформувати й модернізувати країну. Ми розуміємо, що зміни не будуть безболісними, адже не всі готові до реформ, які, окрім моральної складової, ще й потребують коштів. Але чи може Україна дозволити собі не змінюватися? Звісно ні!! Але це може бути тоді ефективним, коли влада почне прислухатися до людей, діяти в їх інтересах, разом будувати нові суспільні відносити та разом з громадянським суспільством будувати нову заможну державу, в центрі якої будуть потреби людини, її добробут та її заможне життя.