блоги

Авторские блоги и комментарии к ним отображают исключительно точку зрения их авторов. Редакция ЛІГА.net может не разделять мнение авторов блогов.
08.08.2018 19:42

Що ви повинні знати про нові правила для емітентів цінних паперів

Павло Мороз Адвокат, правник, екс-заступник Міністра юстиції

Сьогодні про питання щодо змін, які з’явились у порядку вчинення публічної пропозиції і здійснення емісії цінних паперів

Ще у листопаді минулого року був прийнятий Закон «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо спрощення ведення бізнесу та залучення інвестицій емітентами цінних паперів», зареєстрований під номером 2210. Коли у січні  Закон набув чинності, у бізнес-спільноти виникло багато питань, зокрема щодо змін у   регулюванні акціонерних товариств, і на цю тему написано   і сказано вже досить багато.

Але темою, яка лишилася не розкритою до кінця, стало питання про зміни , які з’явились   у порядку вчинення публічної пропозиції і здійснення емісії цінних паперів. Саме це питання я хотів би більш детально висвітлити у сьогоднішньому блозі.

Перше, на що варто звернути увагу, перед тим, як розпочинати розбиратися в деталях самої процедури – це те, що зміни передбачають скасування самих термінів «публічне та приватне розміщення цінних паперів». Замість них з’явилось два нові визначення, а саме - «емісія» і «публічна пропозиція». І те, що раніше називалося «приватним розміщенням» - стає «емісією» паперів. А ось щодо поняття «публічне розміщення», то воно взагалі зникає, натомість  тепер у новому законодавстві є поняття «публічна пропозиція» ( або звичне IPO).

Про IPO

Згідно з  новим законодавством сам термін тлумачать, як пропозицію чи оферту, яка звернена до невизначеного кола осіб, про придбання цінних паперів за тією ціною і на тих умовах, які визначаються самою пропозицією, ну і, звісно, що не суперечить законодавству, зокрема Закону про ЦБФР.

«Публічна пропозицію» може здійснювати:

- емітент під час емісії цінних паперів;

- емітент за вже викупленими цінним паперам;

- оферент за продажем цінних паперів, які йому належать.

Але тут важливий  ще один момент – під час подачі заявки та публікації проспекту про допуск цінних паперів до торгів на біржі лише включення до біржового реєстру вважається здійсненням публічної пропозиції.

Нюанси оформлення проспекту

Перше, про що потрібно пам’ятати – це, звісно, анотація, реєстраційний документ та документи про самі цінні папери, які, в свою чергу, включають: фінансову звітність за попередні два роки, звітність за останній звітний період, а також аудиторські висновки по ним. Подається проспект українською, а за бажанням англійською чи іншою офіційною мовою країн ЄС. Підпис на проспекті ставить та особа, що його подає та реєструє, але якщо це компанія, то керівник.

«Строк придатності» проспекту – рік, якщо проспект – це один документ. Якщо у ньому декілька паперів, то «строк придатності» починає обраховуватися з моменту затвердження останнього з них.

Оприлюднення

Далі – процес оприлюднення, який теж має свої нюанси. Зокрема, щодо змісту інформації, що оприлюднюється. Насамперед, йде мова про усі відомості про емітента: найменування, ідентифікаційний код компанії, місцезнаходження та link на   сайт. Плюс до того, дата прийняття рішення про те, що емітент вчинив публічну пропозицію щодо цінних паперів, і назва уповноваженого органу, який прийняв таке рішення. Також вид цінних паперів, реєстраційний номер і дата реєстрації свідоцтва про випуск паперів, та їх міжнародний ідентифікаційний номер тощо.

Про емісію

Також Законом було змінено деякі норми, що стосувались емісії цінних паперів, зокрема були змінені умови для визнання емісії неналежною:

• порушення емітентом вимог законодавства, невідповідність поданих емітентом документів вимогам законодавства чи надання неповної інформації;

• порушення встановленого законодавством порядку прийняття рішення про емісію цінних паперів;

• внесення недостовірних   відомостей у документи, зокрема тих, що подаються для реєстрації випуску цінних паперів;

• неодноразове грубе порушення емітентом прав інвесторів під час емісії паперів.

Нове законодавство також внесло зміни до процедури зміни виду інституту спільного інвестування. У кожного з видів інститутів є індивідуальні особливості, і для кожного клієнта ми підбираємо правельний алгоритм, аби оптимально та максимально швидко підготувати документи для зміни.

Останньою важливою зміною на якій варто зробити акцент – це переказ грошових зобов'язань і конвертованих облігацій в акції.

Переказ та конвертація встановлюються Порядком, який, власне, і надає можливість збільшення чи зменшення статутного капіталу.   Така можливість переказу грошових зобов'язань в акції товариства шляхом розміщення акцій додаткової емісії існуючої номінальної вартості надається   певним «особам» (крім банків) і конвертації конвертованих облігацій в акції товариства шляхом розміщення акцій додаткової емісії існуючої номінальної вартості серед власників конвертованих облігацій (крім банків).

Але ці правила поширюються на акціонерні товариства, які здійснюють для збільшення або зменшення статутного капіталу, і не поширюється на випадки зміни розміру капіталу товариства при приєднанні або виділення.

Далі –  для  кожного товариства є індивідуальні випадки ( в залежності від потреби), які чітко прописані у Порядку, але і вони не є гарантом, що все пройде безпомилково. Тож варто пам’ятати, що у кожної компанії, клієнта є свої вимоги, побажання і потреби, і те, про що я розповів у блозі – це лише привідчинена завіса до усіх вимог та правил, які необхідно враховувати кожному клієнту, тож не забувайте про це. Далі буде…

Если Вы заметили орфографическую ошибку, выделите её мышью и нажмите Ctrl+Enter.