блоги

Авторские блоги и комментарии к ним отображают исключительно точку зрения их авторов. Редакция ЛІГА.net может не разделять мнение авторов блогов.
07.08.2017 15:34

Застосовувати чи ні? Фемінітиви і сьогодення

Оксана Мірошниченко Доцентка Чернігівського обласного інституту післядипломної педагогічної освіти імені К.Д. Ушинського, к.ю.н.

Нещодавно була учасницею цікавого заходу «Медіа – кав’ярня з питань гендерної чутливості чернігівських медіа», який відбувся в межах проекту «Гендерний простір журналістики: від теорії до практики», що реалізовується Волинським прес-клубом у партнерстві з

Нещодавно була учасницею цікавого заходу «Медіа – кав’ярня з питань гендерної чутливості чернігівських медіа», який відбувся в межах проекту «Гендерний простір журналістики: від теорії до практики», що реалізовується Волинським прес-клубом у партнерстві з Гендерним центром, Незалежною громадською мережею прес-клубів України за підтримки програми «У-Медіа» (Інтерньюз).

Жвава дискусія учасниць даного заходу показала, що гендерні питання досить актуальні сьогодні не лише у ЗМІ, але й у суспільстві. Хочеться відмітити, що серед близько двох десятків учасниць був лише один чоловік – фотограф, хоча прес-анонс було розіслано більшості видань м. Чернігова. Даний факт, можливо, свідчить - про відсутність зацікавленості в гендерних питаннях з боку чоловіків, можливо - про їх зайнятість, а можливо - про те і інше. Якби там не було, але факт відсутності чоловіків на Медіа-кав’ярні з гендерних питань залишається фактом. Присутність лише одних жінок також не значить, що всі вони підтримують нові віяння у суспільстві щодо гендеру та застосування в повсякденному житті фемінітивів.

Фемінітиви в нашому житті. У нашій державі, сповненій стереотипів, важко говорити про гендерні питання, зокрема, про фемінітиви та їх застосування.

Дискусії, що виникають з приводу вживання фемінітивів у діловому мовленні та повсякденному житті, показують, що дані питання скоріше хвилюють осіб жіночої статі, аніж чоловічої. І це не дивно. Адже всі ми давно звикли до того факту, що посада «директор» є чоловічого роду, хоча обіймати її може і жінка. Що «журналістом» може бути особа як жіночої, так і чоловічої статі. І тому у декого виникає резонне запитання: «А навіщо щось змінювати? І так добре!»

Словник гендерних термінів. Гендер – це термін, який увійшов в українську мову з англійської («gender») й означає соціальну стать людини на відміну від статі біологічної, соціальну роль, соціальні можливості жінки й чоловіка в суспільстві.

У словнику гендерних термінів читаємо: «Фемінітиви - це слова жіночого роду, альтернативні або парні аналогічним поняттям чоловічого роду, що належать до всіх людей незалежно від їхньої статі: льотчик — льотчиця, письменник — письменниця, професор — професорка, директор — директриса тощо.

Тут же бачимо наступне: фемінітиви часто використовують для боротьби з ґендерною сліпотою та для посилення ґендерної чутливості.

Думаю, що основною функцією фемінітивів є відновлення ґендерно-лінгвістичної рівності. Тому нічого страшного не станеться, якщо у Класифікаторі професій з’являться нові посади жіночого роду. А чому б і ні? Адже трудові функції на «чоловічих» посадах виконують жінки!

Нові тенденції та старі стереотипи. Погоджуюся із тією думкою, що деякі слова, наприклад, письменниця, вчителька, вихователька, прибиральниця вже давно прижилися у повсякденному вживанні. Слова ж, на кшталт, професорка, викладачка, президентка, фотографиня часом “ріжуть” вуха через те, що їх не часто використовують. Пригадую свої відчуття коли вперше почула слово «юристка». Це було років сім тому. Здивування, нерозуміння – дійсно було присутнє. Але сьогодні розумію, що це вимоги часу без яких вже не обійтися.

Так, наприклад, мовознавиця Марія Брус говорить про те, що нові тенденції у формуванні іменників-назв жінок з’явилися на початку XXI століття. Є кілька прикладів жіночих іменників з минулих століть, коли такі слова як берегиня, породілля, невістка, вдова, мати, баба не були утвореними від чоловічих іменників. Унікальним є слово доярка від якого утворилося слово дояр. Один цікавий приклад розповіла моя знайома, яка працює в медичному закладі. У них на роботі є медбрат, у якого у трудовій книжці записано, що він працює на посаді медсестри. Такі приклали спонукали мене заглянути до Класифікатора професій ДК 003:2010. Виявилося, що професія: медбрат відсутня у Класифікаторі, зате там є: професія дояра.

Вважаю доречною та правильною думку доктора філологічних наук, професора Олександра Пономарів, про те, що доцільно вживати жіночі відповідники назв професій. «Коли чоловічі посади чи професії опановують жінки, то утворюються й слова на позначення їх: директорка, завідувачка, лікарка, організаторка. Так само дизайнерка, лідерка, прем’єрка».

Гендерна складова та фемінітиви. Цікавим є той момент, що введення нововведень, маю на увазі, застосування фемінітивів, сприймається в суспільстві неоднозначно, і це не залежить від віку, статі чи посади. Звичайно, що кожна особа має право на свою думку, і для неї ця думка є правильною.

Сьогодні хотілося б привернути увагу суспільства до того факту, що помічати суспільні проблеми з точки зору гендерної компоненти сьогодні вміє не кожен. При цьому, ми знаємо, що у будь-якій суспільній проблемі є людина, і тому, крім віку, раси, місця проживання, етнічної приналежності, вона має і гендерну складову.

Нормативно-правове регулювання. Людина – це особа чоловічої або жіночої статі. Жінки і чоловіки фізіологічно різні, але мають рівні права.

На сьогодні в системі ООН близько 100 документів, спрямованих на досягнення гендерної рівності. Серед них: Конвенція про боротьбу з торгівлею людьми й експлуатацією проституції третіми особами (1949 р.); Конвенція про політичні права жінок (1952 р.); Конвенція про громадянство заміжньої жінки (1957 р.); Конвенція про боротьбу з дискримінацією в сфері освіти (1960 р.) та інші.

Україна ратифікувала низку міжнародних документів, які стосуються забезпечення гендерної рівності: Цілі Розвитку Тисячоліття, Конвенція ООН про ліквідацію всіх форм дискримінації щодо жінок; Конвенція №111 про дискримінацію у сфері праці і занять; Конвенція про захист прав і основних свобод людини; Міжнародний пакт про економічні, соціальні і культурні права.

Основна нормативно-правова база, що регулює гендерні питання в Україні: 1) Конституція України; 2) Закон України «Про забезпечення рівних прав та можливостей жінок і чоловіків; 3) Закон України «Про попередження насильства в сім’ї» та інші.

У Конституції України чітко сказано, що всі громадяни рівні, незалежно від їх раси, кольору шкіри, політичних, релігійних та інших переконань, статі, етнічного та соціального походження, майнового стану, місця проживання, за мовними або іншими ознаками.

Україна, яка обрала європейський вектор розвитку, перебуває на етапі становлення гендерного права. Найважливіше його завдання – забезпечення рівних прав та можливостей жінок і чоловіків. Тобто викорінення усіх форм дискримінації за ознакою статі і гендерного насильства.

Гендерні стереотипи та їх вплив на суспільство. Стереотипне уявлення, яке формувалося впродовж багатьох століть в Україні і тісно переплетене з уявленням про жінку як хранительку домашнього вогнища, а чоловіка – як годувальника сім’ї, призвело до кардинально протилежних полюсів в сприйнятті ролі жінок і чоловіків у суспільстві.

Вважаю, що гендерні стереотипи мають прихований вплив на наше суспільство та мають багато небезпек і проблем як для окремої особистості, так і для всього суспільства.

Тому сьогодні, від кожного та кожної з нас залежить: чи ми разом змінюємо наше суспільство на краще чи живемо у минулому.

Особисто я - зазначаю в наказі: «директорка».  

Если Вы заметили орфографическую ошибку, выделите её мышью и нажмите Ctrl+Enter.