Енергетична дипломатія. Завдання України

В Україні термін  «енергетична дипломатія» тривалий час  був  більш екзотичним, аніж зрозумілим. Однак події останніх років та зміни, які держава вирішила здійснити на енергетичних ринках, демонструють, що енергетична дипломатія – це не модний бренд або прикмета часу, а насамперед інструмент для лобіювання інтересів (політичних, економічних, культурних) держави на міжнародній арені. Сьогодні існує кілька енергетичних викликів, що стоять перед Україною.

Це - будівництво Nord Steam II, газотранспортного потоку в обхід України, що є політично вмотивованим проектом та одним із інструментів гібридної війни РФ проти України. Цей проект суперечить нормам антимонопольного законодавства ЄС, оскільки посилює позиції монополіста на ринку та не відповідає вимогам unbandling Третього енергопакету, згідно з яким активи з видобутку та транспортування газу не можуть належати одній компанії.

Другий виклик - заява Туреччини та Російської Федерації про продовження проекту газопроводу «Турецький потік». Представники ЄС занепокоєнні, оскільки якщо цей проект буде реалізовано, то в подальшому це дозволить обійти Україну в якості транзитного маршруту для поставок природного газу в Європу, збільшить залежність європейського ринку від російського «Газпрому».

Реалізація цих двох проектів для транспортування газу зменшує значення та знижує фінансову привабливість країн – транзитерів російського газу: України, Словаччини та Польщі.

Серед інших актуальних для України енергетичних питань, що мають міжнародне значення – наше зобов’язання завершити повне виконання вимог Енергетичного співтовариства, щоб стати центральним елементом із забезпечення енергетичної безпеки в регіоні.

Крім цього Україні потрібно посилювати свої геополітичні позиції в регіоні з огляду на безпекові загрози та необхідність диверсифікації енергоресурсів.  Одним із найперспективніших напрямів для України щодо цього є участь у Балто-Чорноморському Союзі.  На жаль, під час проведення Саміту глав держав ініціативи «Адріатика – Балтика – Чорне море» представників України не було. Хоча там йшлося якраз про посилення енергетичної безпеки Центральної Європи. Зокрема, щодо реалізації проекту газового коридору «Північ - Південь». Україна мала б змогу використати цей захід для посилення власних позицій у протистоянні намаганням Росії щодо побудови альтернативних газопроводів в обхід української ГТС.

Ще один аспект - формування ринку електроенергії. На сьогодні тут вкрай повільно просуваються реформи через протидію політичних корупціонерів та конфлікти власників енергетичних компаній…

Усі ці питання обговорюватимуться під час круглого столу «Дипломатичний фронт. Шляхи посилення енергетичної безпеки України», який відбудеться 15 вересня у Верховній Раді.