Авторські блоги та коментарі до них відображають виключно точку зору їхніх авторів. Редакція ЛІГА.net може не поділяти думку авторів блогів.

28.03.2024 11:01

Чи немає у вас зайвого композитора?

Олександр Горобець Письменник

Питання до всіх

Я, зізнаюся, друзі, не поет, тим паче, не поет-пісняр. Але одного ранку проснувся з віршем у серці. Де й взялося це прекрасне диво — не знаю. Тільки встиг ввімкнути комп’ютер — вилилося хвилюючим текстом на екран. Перечитав, почистив, Ще, мабуть, десь треба підтесати/підстругати. Оцініть поети, критики, музиканти. Бо я зберіг той випадковий твір у комп’ютері, і геть забувся про його. Аж нині заглянув у гості до мене онук Богдан із своєю коханою дружиною, ніжною, тремтливою, як перший весняний паросток на свіжому вітерцю. Хлопець, який кохається у музиці, навіть пише якісь композиції.

Почитав мій твір молодий оцінювач. Покрутив головою і каже, що для їхнього музичного гурту така пісня не підходить. Буцімто, вони працюють не в тому ключі. Тим паче, буцімто у їхньої купихарактерний інший стиль, до того є свій штатний автор пісень, і вони йому не зраджують. Горланять тільки його речетативи...

Кажу, що, як мені видається, така пісня, як повітря потрібна нинішній молоді. Дзвінка, патріотична. А не їхні завивання вовками у лісі.

Читайте такожКерівник Nova Digital про IT-продукти для Нової пошти та продаж сервісів назовні Бізнес-тиждень: рамки для прокурорів, Косюк на ринку Албанії та обмеження на розрахунки в євро Чи існує криза з постачанням продуктів для ЗСУ

Олександр Горобець.

—Ні, діду, — каже молодий родич, — нічого ти не розумієш у нинішніх піснях.

Що ж, можливо й так. Одначе, залишуся при своїй думці.

Оцініть і ви, друзі. Ось мій текст:

ДІВЧИНА — ВОГОНЬ!

Закипало літо ранніми житами,

Під бузком духм'яним продавали квас.

Я приїхав в гості до своєї мами…

Саме тут знічев'я і побачив Вас.

Ви світили щедро файними ногами

Так привабно, аж до лоскоту долонь.

‘’Хто ж це буде?’’ — справився у мами.

Відповідь вкусила: ’’Дівчина — Вогонь!’’

Я тепер шукаю на усіх усюдах

Щастя довгоноге, волооку лань.

Ось чому я зараз, хлопці, на Мальдівах…

Чи не бачив хто тут милу Ліду Хлань?

А вона знайшлася… командиром танку.

Полягла хоробра, дівчина — Вогонь.

Поспішу до військкомату від самого ранку.

Дайте зброю, я не залишусь осторонь.

І живуть зі мною у тіснім окопі,

До щемління серця, лоскоту долонь.

Мати моя рідна, ненька легкокрила,

І красуня Ліда, дівчина — Вогонь.

***

Публікую цю поетичну скалку, як вибух патріотичних емоцій на фоні безпощадної війни з агресором з єдиною метою: а, можливо, знайдеться серед людського загалу тонкошкіра музична душа, котра одяг поетичного слова вміло перелицює на скрипічні шати. Прочитайте ще раз, друзі, вірша і уявіть, як він може пісенно прозвучати. Де ти український Пагоніні?

Усі матеріали автора

Відправити:

Якщо Ви помітили орфографічну помилку, виділіть її мишею і натисніть Ctrl+Enter.

Останні записи

Топ за тиждень

Читають

Популярне

Контакти

E-mail: [email protected]