Автор
Кнопки

Чи можливо стягнути кошти з боржника в якого відсутнє майно та кошти?

 
19.10.2017 15:53
Стягнення коштів з боржника та виконання законного рішення суду взагалі, є досить проблемними питаннями правосуддя нашої держави. Постановлення законного, повного та обгрунтованого рішення суду складає лише половину успіху, оскільки дане рішення ще потрібно виконати.

Актуальність зазначеної проблеми підтверджується великою кількістю звернень громадян України до Європейського суду з прав людини. На розгляді ЄСПЛ перебуває більше дванадцяти тисяч заяв українців, які походять від тієї самої проблеми, яку було встановлено в пілотному рішенні Іванов проти України, а саме невиконання або несвоєчасного виконання рішень національних судів у поєднанні з відсутністю ефективних внутрішніх засобів правового захисту щодо подібних недоліків правової системи держави.

Незважаючи на значний проміжок часу, що минув після винесення пілотного рішення по справі Іванов проти України 15 жовтня 2009 року, уряд нашої держави досі не забезпечив всіх необхідних заходів, здатник виправити системну проблему, яка була встановлена Європейським судом з прав людини.

Велика кількість випадків коли з боржника, в якого відсутнє рухоме, нерухоме майно необхідно стягнути грошові кошти. Набагато простіше коли боржник є юридичною особою, в якої завжди є майно яке потім можливо реалізувати. Але ж як бути з фізичними особами?

Найпростішим та найпоширенішим способом, яким користується більшість державних виконавців є повернення виконавчого документу стягувачу на підставі п.2 ч.1 ст.37 ЗУ "Про виконавче провадження" якщо у боржника відсутнє майно, на яке може бути звернено стягнення, або заходи щодо розшуку майна виявились безрезультатними.

Однак, фактично, у боржника може бути майно, яке за допомогою сумнівних операцій "переписане" на дружину, родичів або знайомих.

Для з'ясування вказаних обставин державному або приватному виконавцю необхідно встановити обсяг майна, набутого боржником у шлюбі, власником якого може бути дружина або чоловік боржника. Так чи інакше вказане майно є об'єктом спільної сумісної власності і на підставі ст. 379 ЦПК України державний або приватний виконавець звертається до суду з поданням про визначення частки майна боржника у майні, яким він володіє спільно з іншими особами.

Також, боржником для відчуження майна, до накладення виконавцем на нього арешту, можуть вчинятись фіктивні угоди або інші сумнівні операції за якими боржник "переписує" власне майно на родичів або знайомих, але фактично користується ним.

Проте, чинне законодавство прямо не регламентує діяльність виконавця в цьому випадку, не наділяє його правом звернення до суду з заявою про визнання правочину фіктивним.

В свою чергу законодавство України передбачає деякі негативні наслідки для боржника, який ухиляється від виконання судового рішення. Відповідно до ст. 3771 ЦПК України, за поданям державного виконавця, суд вирішує питання про тимчасове обмеження боржника у праві виїзду за межі України. Також існує кримінальна відповідальнісь за невиконання рішення суду, що набрало законної сили (ст.382 КК України). На сьогоднішній день сформувалась гарна судова практика, яка дозволяє, в певній мірі, вплинути на працездатного боржника, який не має роботи, та спонукати його кримінальним покаранням до пошуку заробітку, з якого, потім, і будуть відраховуватись грошові кошти в рахунок виконання майнового рішення.

Таким чином, проаналізувавши вище викладене, можемо побачити повну відсутність ефективних засобів правового захисту  щодо недоліків невиконання або несвоєчасного виконання судових рішень.
Авторские блоги и комментарии к ним отображают исключительно точку зрения их авторов. Точка зрения редакции портала ЛІГА.net и Информационного агентства "ЛІГАБізнесІнформ" может не совпадать с точкой зрения авторов блогов и комментариев к ним. Редакция портала не отвечает за достоверность таких материалов, а портал выполняет исключительно роль носителя
Популярные теги
Iryna Berezhna IT PR Prozorro адвокат Адвокат Морозов адвокатура азаров Александр Прогнимак АТО банк банки банкротство бизнес бізнес будущее украины бюджет БЮТ валюта Васильев ВВП Верховна Рада верховная рада Вибори війна влада власть война выборы газ геннадий балашов Гонтарева государство гривна Гройсман гроші ГФС демократия деньги депозит депозиты децентралізація доллар Донбас Донбасс доходы ДТП ДФС евроинтеграция евромайдан европа економіка ЕС євромайдан ЄС жизнь ЖКГ жкх закон законодательство законопроект зарплата Земля импорт инвестиции инвестиции в экономику интернет ипотека Ирина Бережная Ігор Ткачук Ірина Бережна Кабмин кадры карьера Киев Київ Китай Кличко Кодекс законів про працю України конституция конституція Конституція України коррупция корупція кредит кредиты кризис Крим Крым культура курс люстрация люстрація майдан маркетинг маркетинг юридических услуг МВФ менеджмент налоги налоги украина налоговые споры Налоговый кодекс народ НАТО наука нафтогаз НБУ НДС недвижимость Николай Гольбин образование общество Одесса Олександр Горобець оппозиция отмена налогов охрименко Павло Петренко парламент партия регионов ПДВ персонал податки податкові спори политика политтехнологии політика Порошенко правительство право право на працю працедавець працівник президент Прогнимак прогноз Программа социально-экономического развития Украины прокуратура психология денег психология успеха публічний аудит путин Путін работа революция режим Януковича рейдерство реклама рекрутинг Реформа реформи реформы Росія Россия Руслан Сольвар рынки свобода сепаратизм СМИ соціально-економічні права строительство студент суд судебная практика судова практика судова реформа судовий захист США таможня тарифи тарифы Тигипко Тимошенко Ткачук трудовий договір трудовий договір. трудові відносини УКБС Украина украина будущее україна Укрпочта Укрпошта управление уровень жизни людей Уряд финансы экология экономика экономика украины эксперт по миграции экспорт энергетика юрист Ющенко янукович Яценюк