Полтавський Мамай та ігри суддів-"октябрят"

Напередодні Нового року інформпростір розірвала звістка: Служба безпеки України оголосила підозру міському голові Полтави Олександру Мамаю.

Містяни подробиці вже знали.

15 грудня під час прес-конференції у міській раді мер розповів, де саме і в якій кількості розміститься командування нової військової частини.

Журналісти, вважаючи інформацію відкритою, опублікували всі ідентифікуючі подробиці. Які невдовзі змушені були видаляти. Що, враховуючи властивості мережі Інтернет, зробити практично неможливо.

Дії головної особи місцевого самоврядування прокуратура та СБУ кваліфікували за ч. 2 ст. 114-2 КК України.

За вчинене в умовах воєнного або надзвичайного стану поширення інформації про переміщення, рух або розташування Збройних Сил України чи інших утворених відповідно до законів України військових формувань, за можливості їх ідентифікації на місцевості, якщо така інформація не розміщувалася у відкритому доступі Генштабом ЗСУ, Міноборони або іншими уповноваженими державними органами, передбачена сувора кара: позбавлення волі на строк від 5 до 8 років.

2 січня старший слідчий в особливо важливих справах УСБУ в Полтавській області погодив із прокурором обласної прокуратури клопотання: про застосування до підозрюваного запобіжного заходу – тримання під вартою та про відсторонення від посади.

Авторозподіл цих матеріалів відбувся в Октябрському районному суді м. Полтави того ж дня.

«Прес-служба суду спростовує»

Першим слідчим суддею, якому надійшли клопотання стосовно Мамая, була я.

Визначення судді супроводжувало порушення правил автоматизованого розподілу. Тож я повернула справу з відповідною заявою керівнику апарату суду.

Ситуація з вибором суддів доволі швидко обросла інсинуаціями. Відтак назавтра я сповістила громадськість, що питання мого відводу чи самовідводу взагалі не розглядалися.

А наступного дня подала заяву про злочин. І запропонувала прокуратурі направити до Вищої ради правосуддя дисциплінарні скарги стосовно суддів.

Положення про автоматизовану систему документообігу суду вказує: щодо конкретного судді не розподіляються судові справи, які надійшли «за три робочих дні до початку відпустки, якщо її тривалість становить менше чотирнадцяти календарних днів» (підпункт 2.3.3).

Із 3 січня я виходила у недовгу відпустку. Згідно з графіком, затвердженим 27 грудня, та на підставі письмової заяви, поданої 29 грудня. Відтак мене не мали права включати до загального списку суддів, які брали участь у жеребкуванні.

Заява про злочин містила опис всіх істотних обставин. Та ймовірну кваліфікацію: за ч. 1 ст. 366 КК України (службове підроблення) та ч. 1 ст. 376-1 (незаконне втручання в роботу автоматизованих систем в органах та установах системи правосуддя).

4 січня зреагувала й прес-служба суду. Спростуванням інформації. Офіційний рупор «октябрят» сповістив, що авторозподіл «проведено у повній відповідності до чинного законодавства».

Нібито 2 грудня 2022 року колеги внесли зміни до «засад здійснення судочинства» в нашому суді. А суддя, яка повідомила про «допущені порушення», через відсутність на зборах не знала про новації, «що і стало, напевно, причиною появи інформації, яка не відповідає дійсності».

Так, збори суддів 2 грудня я не змогла відвідати через хворобу, а 27 грудня перебувала в нарадчій кімнаті.

Оголошення на сайті суду не засвідчують намірів унесення змін до правил авторозподілу. Якщо збори й ухвалили щось подібне «з голосу», мені про таке рішення офіційно не повідомляли. Лише кулуарно – окремі колеги.

Та це немає, врешті, жодного значення. Вказану норму Положення колективам судів корегувати заборонено (див. підпункт 2.3.2).

Документ із назвою «засади здійснення судочинства» на сайті відсутній. Натомість вкладка «Інформація про суд» пропонує «Засади використання автоматизованої системи документообігу Октябрського районного суду м. Полтави».

А ще закликає: «Отримуйте інформацію лише з офіційних джерел».

Саме це я й роблю. Тож відкривши відповідну сторінку, бачу, що Засади нашого внутрішнього документообігу востаннє зазнавали модернізації у жовтні 2021-го.

Тепер уявимо, що я розглянула б клопотання слідчого СБУ.

Стаття 75 КПК України застерігає: не може брати участь у кримінальному провадженні слідчий суддя у випадку порушення порядку його визначення.

Впевнена, адвокати Мамая дізналися б про недотримання правил авторозподілу.

І мали б підстави заявляти про істотні порушення вимог кримінального процесуального закону та посилатися на п. 3 ч. 2 ст. 412 КПК (судове рішення у будь-якому разі підлягає скасуванню, якщо воно ухвалено незаконним складом суду).

Йшлося б і про зневагу до статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, яка гласить: «Кожен має право на справедливий і публічний розгляд його справи упродовж розумного строку незалежним і безстороннім судом, встановленим законом...»

Судова круговерть

Після мене за 3 дні справа визначалася на слідчих суддів Володимира Бугрія, Ганну Андрієнко, Аллу Чуванову, Ірину Блажко, Наталію Тімошенко. Аж поки 5 грудня вранці не з’явився звіт про неможливість її розподілу.

Судді заявляли собі самовідводи. Їх причини можна класифікувати як

— вагомі: «чоловік судді – слідчий … включений до групи слідчих у кримінальному провадженні № 22022170000000189, в межах якого подане це клопотання»;

— менш істотні: «один з членів його [судді] сім’ї працює в одному з управлінь Полтавської міської ради»;

— несуттєві: «клопотання подане щодо Міського голови Полтави Мамая О.Ф., з яким слідчий суддя … особисто знайома»;

— геть надумані: «клопотання подане щодо міського голови Полтави Мамая О.Ф., з дружиною котрого слідчий суддя … підтримує стосунки»;

— сміхотворні (про них – далі).

У рішеннях Європейського суду з прав людини неодноразово підкреслено, що поки не надано доказів протилежного, презумується особиста безсторонність суду.

Для відсторонення судді потрібні докази його фактичної упередженості, особистої заінтересованості, прихильностей, уподобань стосовно однієї зі сторін у справі. Що встановлюється в результаті зовнішньої перевірки.

Отож КПК передбачає, що заявлений суддею самовідвід розглядає інший суддя. І задовольняє відвід колезі, якщо визнає суттєвість та вагомість причин.

Слідчі судді Октябрського райсуду розглядали свої самовідводи самі. Затверджували власними ухвалами, котрі не підлягають оскарженню. Доступ до яких у Єдиному державному реєстрі судових рішень судді закрили.

Слідчий просив розбирати клопотання стосовно Мамая в закритому режимі. Однак це не означає, що так само мали аналізуватися заяви суддів про самовідводи, а ухвали щодо них – цілком утаємничуватися.

Навіть стаття 7 Закону України «Про доступ до судових рішень», застосована суддями, має протилежного спрямування назву: «Відомості, що не можуть бути розголошені в текстах судових рішень, відкритих для загального доступу».

Тепер щодо «самозадоволення» самовідводів.

За подібне Вища рада правосуддя карала «служителів Феміди» в дисциплінарному порядку. А правомірність накладення стягнень підтверджувала Велика Палата Верховного Суду.

Наведу уривок з її постанови від 29 серпня 2019 року: «У разі заявлення відводу слідчому судді або судді, який здійснює судове провадження одноособово, його розглядає інший суддя цього ж суду … Під заявленням відводу потрібно розуміти подання суддею заяви про самовідвід або подання особами, які беруть участь у кримінальному провадженні заяви про відвід».

Тобто навіть за вагомості причин (родинний зв’язок судді з членом групи слідчих СБУ), відвід здійснено в порушення встановлених законом процедур.

Стосовно істотності інших обставин можна згадати як аналогію звичну практику, коли затриманих на хабарях посадовців суд не брав під варту, а тільки зобов’язував до завершення слідства утримуватися від контактів з підлеглими – свідками в справі (це щодо праці члена сім’ї судді в одному з управлінь міськради, тобто навіть не в прямому підпорядкуванні міському голові).

Показово, що в обґрунтування самовідводу суддя не вказував, що близькі йому люди заінтересовані в результатах кримінального провадження стосовно Мамая.

Подібним чином і знайомі з мером чи його дружиною судді (суддя Тімошенко – теж, та про неї потім) зауважували «відсутність будь-якої упередженості, прямої чи опосередкованої заінтересованості при розгляді даного клопотання».

Відтак із можливих варіантів лишався один – наявність інших обставин, які викликають сумнів у неупередженості судді.

Але звернемося знову до позиції Великої Палати Верховного Суду. Ось для прикладу свіжа ухвала – від 7 грудня 2022 року.

Суддя подала заяву про самовідвід, умотивований спільною роботою в судах вищих інстанцій з іншою суддею, яка є третьою особою у справі, частим їх спілкуванням та дружніми стосунками.

Велика Палата з посиланням на рішення ЄСПЛ у справі «Білуха проти України» нагадала, що наявність безсторонності судді повинна визначатися за суб’єктивним та об’єктивним критеріями.

За суб’єктивним критерієм беруться до уваги особисті переконання та поведінка окремого судді, тобто чи виявляв суддя упередженість або безсторонність у цій справі.

Відповідно до об’єктивного критерію визначається, серед інших аспектів, чи забезпечував суд та його склад відсутність будь-яких сумнівів у його безсторонності:

«…при вирішенні питання, чи є у справі обґрунтовані причини побоюватися, що певний суддя був небезсторонній, позиція заінтересованої особи є важливою, але не вирішальною. Вирішальним же є те, чи можна вважати такі побоювання об’єктивно обґрунтованими».

Велика Палата визначила: наведені суддею обставини не дають підстав вважати, що стосунки, які склалися між нею та третьою особою, свідчитимуть про упередженість або необ’єктивне ставлення судді до третьої особи або інших сторін у справі чи про зацікавленість у певному рішенні.

У задоволенні самовідводу відмовлено.

Кожен, хто стежить за подіями в Полтаві, піддасть сумніву довід буцімто слідчий суддя підтримує стосунки з дружиною підозрюваного мера.

Ось витяг із досьє діяча: «Двічі одружувався на Людмилі Мамай: перший раз у 18 років, другий — у 42. Офіційно розлучений з 2013 року».

Ось характерний заголовок публікацій у місцевих ЗМІ: «Розлучений безхатько з двома дітьми vs мер-благодійник – хто насправді Олександр Мамай?»

Кодекс суддівської етики (ст. 15) вимагає:

«Неупереджений розгляд справ є основним обов’язком судді. Суддя має право заявити самовідвід у випадках, передбачених процесуальним законодавством, у разі наявності упередженості щодо одного з учасників процесу, а також у випадку, якщо судді з його власних джерел стали відомі докази чи факти, які можуть вплинути на результат розгляду справи.

Суддя не повинен зловживати правом на самовідвід».

Згадаємо й Бангалорські принципи поведінки суддів, схвалені Резолюцією Економічної та Соціальної Ради ООН. Суддя повинен здійснювати свою функцію незалежно, виходячи виключно з оцінки фактів, відповідно до свідомого розуміння права, незалежно від стороннього впливу, спонукання, тиску, загроз чи втручання, прямого чи опосередкованого, що здійснюється з будь-якої сторони та з будь-якою метою.

Вочевидь, судді-«октябрята» ухилилися від виконання свого прямого обов’язку.

Прізвище доньки як беззаперечна підстава

Наталія Тімошенко, на відміну від колег, вирішила дотриматися порядку подачі самовідводів на розгляд іншими суддями.

Оскільки слідчий направив два клопотання, то й заяв судді про самовідвід було дві. А тоді …ще дві. І ще дві.

За одним клопотанням їй відмовила спершу суддя Андрієнко, потім Чуванова. За другим – Чуванова та Савченко.

Зрештою Тімошенко довелося піти торованим шляхом – власноруч задовольнити заявлені самовідводи: і за клопотанням про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою, і про відсторонення від посади.

Причину виснувала категорично: «Доводи, які зазначено в заявах про самовідвід слідчого судді Тімошенко Н.В. є беззаперечною підставою для задоволення самовідводу».

Хоча колеги вважали, що збіг прізвища (після одруження) доньки судді з прізвищем адвоката підозрюваного – то ніяка не причина для відводу.

До Реєстру всі рішення щодо самовідводів Тімошенко потрапили.

«Це ж було вже!»

На початку 2015 року Октябрський суд спіткав подібний до нинішнього «парад самовідводів». Бо судді (8 осіб) не бажали розглядати справу за корупційним обвинуваченням міського голови Полтави.

А до того справа 9 місяців перебувала в моєму провадженні. Із травня 2014 року Мамай, користуючись недосконалістю законодавства, переховувався від явок до суду. Потім скликав журналістів і заявив про вимагання в нього суддею Гольник 5 тисяч доларів. Це й стало причиною мого відведення.

Насправді хабар не вимагався, а пропонувався судді. За моєю заявою та за безпосередньою участю події були задокументовані. Наразі посередника, колишнього заступника міського голови Дмитра Трихну, засуджено. З причетністю до злочину Мамая слідство визначається. Сподіваюся, зміна керівника Спеціалізованої антикорупційної прокуратури припинить зволікання.

У 2015-му суддя Тімошенко в заяві про самовідвід писала: «Враховуючи ту обставину, що стосовно судді Гольник Л.В. відкрито кримінальне провадження, а я тривалий час працюю з суддею Гольник Л.В. в Октябрському райсуді м. Полтави, я не можу об’єктивно та неупереджено оцінювати докази та винести об’єктивне рішення стосовно Мамая О.Ф.».

Подібне в заявах про самовідводи зазначали й інші судді.

Щоправда згодом надмірною «цнотливістю» при розгляді справ, пов’язаних із Мамаєм, «октябрята» не вирізнялися.

Скажімо, відновлюючи за бажанням мера розслідування стосовно мене в кримінальному провадженні, відкритому за його ж завідомо неправдивою заявою про злочин, суддя Тімошенко у власній об’єктивності та неупередженості не сумнівалася. І колеги її в цьому підтримували.

*  *  *

6 січня апеляційний суд повернув розгляд клопотань слідчого СБУ до Октябрського райсуду.

Причини: 1) не вичерпано можливості утворити склад суду (слідча суддя Олена Шевська 9 числа має вийти з відпустки); 2) судді вирішили питання щодо самовідводів стосовно себе особисто.

9 січня суддя Шевська була виключена з жеребкування внаслідок хвороби. Складено новий звіт про неможливість розподілу справи.

Чекаємо чергового подання голови Октябрського райсуду до Полтавського апеляційного суду щодо передачі справи до іншого суду…

Між тим час працює на Мамая, який зробився, на відміну від попереднього періоду життя, дуже законослухняним.

Для чого брати під варту та відстороняти від посади людину, котра без зволікань прибуває до слідчого та суду?