Трансфертне ціноутворення 2020: підсумки

Вже місяць як податкові юристи та спеціалісти обговорюють зміни, які набрали чинності в податковому законодавстві в 2021 році.

Однак, наразі більшість працівників фінансових відділів платників податків зосереджені на закритті фінансового 2020 року, адже останнім днем подання податкової декларації з податку на прибуток підприємств за 2020 рік є 1 березня 2021 року.

Незважаючи на те, що звітність з трансфертного ціноутворення за 2020 рік можна подавати аж протягом дев’яти місяців після закінчення звітного року, платникам податків все одно необхідно проаналізувати діяльність компанії на наявність контрольованих або потенційно контрольованих операцій до подання річної звітності з податку на прибуток.

А враховуючи те, що протягом 2020 року відбулось багато змін, в тому числі і з трансфертного ціноутворення, для зменшення навантаження на платників податків ще й на аналіз змін, нижче ми зібрали до купи правила трансфертного ціноутворення, що діяли в 2020 році. В цій статті ми зібрали інформацію, яка допоможе платникам податків виявити наявність / відсутність контрольованих операцій в 2020 році.

1. Обсяги операцій

З 2017 року фінансові «пороги» для визнання операцій контрольованими незмінні. Так, в 2020 році операції можуть бути контрольованими, якщо одночасно виконуються наступні вимоги:

-  річний дохід від будь-якої діяльності перевищує 150 мільйонів гривень (до розрахунку такого доходу входить чистий дохід від реалізації продукції, інші операційні доходи, в тому числі операційні курсові різниці, прибуток від участі в капіталі, інші фінансові доходи, інші доходи, в тому числі неопераційні курсові різниці),

-  обсяг всіх операцій з одним контрагентом перевищує 10 мільйонів гривень (до розрахунку обсягу операцій не входять курсові різниці, суми надання та повернення позик тощо).

При цьому, зазначені обсяги мають розраховуватися за цінами, що відповідають принципу «витягнутої руки». Тобто, операції які не досягли 10 мільйонів гривень мають бути також проаналізовані на предмет відповідності принципу «витягнутої руки».

2. Контрагенти

Операції з такими контрагентами мають бути проаналізовані стосовно необхідності застосування правил трансфертного ціноутворення:

- пов’язані особи – нерезиденти (до 23 травня 2020 року розмір прямого або опосередкованого володіння для визначення пов’язаності становив понад 20%, після –  понад 25%);

- комісіонери – нерезиденти (будь-яка юрисдикція);

- резиденти «низькоподаткових» юрисдикцій, наприклад, Гонконг, Ірландія, Кіпр, Молдова, ОАЕ, Сінгапур, Узбекистан, Чорногорія та інші (в 2020 році перелік не змінювався);

- нерезиденти з певним видом організаційно-правової форми. Звертаємо увагу, що в 2020 році перелік було оновлено та додано наступні організаційно-правові форми:

o   Австрія - GmbH & Co.KG;

o   Німеччина - GmbH & Co.KG, AG & Co.KG, UG & Co.KG, GmbH & Co. KGaA, AG & Co. KGaA, GmbH & Co. OHG;

o   Польща - Sp.zo.o.S.K., Sp.zo.o.S.J.

При цьому, операції платника податків з зазначеними вище нерезидентами через комісіонера – резидента або «номінального» посередника також підпадають під контроль з трансфертного ціноутворення. «Номінальними» посередниками можуть бути як нерезиденти, так й резиденти. Головною особливістю таких «номінальних» посередників є відсутність істотних функцій / ризиків / активів, окрім переходу права власності, в ланцюгу поставки від платника податків до кінцевого покупця.

Таким чином, свої операції на предмет трансфертного ціноутворення необхідно аналізувати всім платникам податків, незважаючи на наявність чи відсутність прямих контрактів з нерезидентами.

3. Типи операцій

Однією з найважливіших умов для визнання операції контрольованою є її можливість впливати на об’єкт оподаткування податком на прибуток. Важливим є саме можливість впливу, а не виключно вплив.

Так, операціями, які можуть вважатися контрольованими в 2020 році є:

- продаж / придбання товарів (сировини, готової продукції тощо);

- продаж / придбання послуг (будь-які послуги);

- нарахування роялті, плати за використання патентів, товарних знаків, ноу-хау тощо;

- нарахування відсотків за користування кредитними коштами, інвестиціями тощо (при цьому, операції з перерахунку кредитних коштів не є контрольованими);

- продаж / придбання корпоративних прав, акцій, довгострокових матеріальних і нематеріальних активів;

- операції з реструктуризації, здійснені в період з 23 травня 2020 року по 31 грудня 2020 року. До таких операцій відноситься передача функціоналу від одного підприємства до іншого без компенсації першому, наприклад, звуження функціоналу заводу повного циклу до заводу на умовах давальницької сировини з передачею функцій пошуку постачальників сировини та пошуку покупців готової продукції на іншу компанію групи. Варто зазначити, що такі операції мають бути проаналізовані незалежно від того, чи відображені вони в бухгалтерському обліку;

- операції з нарахування заробітної плати на користь фізичної особи-нерезидента;

- операції з відступлення права вимоги боргу (при цьому, вартісний критерій буде включати не тільки нараховані відсотки, а й суму позики);

- операції зі списання заборгованості нерезидентом;

- операції з внесення учасником до статутного капіталу основних засобів тощо.

Зважаючи на кількість видів операцій, які можуть бути визнані контрольованими для цілей ТЦ, платник податків має ретельно проаналізувати свою (а для деяких операцій не тільки свою, а й своїх контрагентів) господарську діяльність.

4. Неконтрольовані операції: 30% коригування

Якщо після аналізу наявності контрольованих операцій платником податків було не виявлено таких, оскільки фінансові «пороги» не були досягнуті, у платників податків все одно є можливість зустрітися с трансфертним ціноутворенням.

Так, як і в попередніх роках, платник податків має збільшити фінансовий результат звітного періоду на суму 30% вартості операцій з імпорту від нерезидентів з «низькоподаткових» юрисдикцій або від нерезидентів з специфічними організаційно-правовими нормами.

Окрім цього, починаючи з 23 травня 2020 року почала діяти аналогічна норма й щодо операцій з експорту на користь таких нерезидентів.

Для того, щоб не збільшувати фінансовий результат за 2020 рік на такі різниці, платники податків мають здійснити аналіз таких операцій щодо відповідності принципу «витягнутої руки». Іншими словами, проаналізувати їх начебто вони є контрольованими. При цьому, у випадку виявлення невідповідності умов таких операцій принципу «витягнутої руки», платник податків повинен здійснити коригування фінансового результату саме на суму такої невідповідності, а не 30%.

Таким чином, платникам податків необхідно до 1 березня 2021 року виявити такі операції та здійснити їх аналіз, оскільки в разі не здійснення платником податків 30% коригування податкові органи мають запросити підтвердження відповідності умов таких операцій принципу «витягнутої руки» відразу після 1 березня 2021 року. При цьому, податкові органи зазвичай надсилають запити відповідно до п. 73.3 Податкового кодексу України, відповідно до якого у платника податків є лише 15 робочих днів для надання такої документації.

5. Постійні представництва

Для постійних представництв правила визначення контрольованих операцій відрізняються від стандартних.

Для операцій між нерезидентом та його постійним представництвом в Україні застосовується лише один фінансовий «поріг» для визначення господарських операцій контрольованими – обсяг операцій має перевищувати 10 мільйонів гривень.

Всі типи операцій, в тому числі внутрішньогосподарські розрахунки, що здійснюються між нерезидентом та його постійним представництвом можуть бути визнані контрольованими. До контрольованих операцій постійного представництва також можуть бути віднесені операції з перерахунку постійним представництвом чистини вільних грошових коштів, які залишилися після оподаткування податком на прибуток, на користь нерезидента – головного офісу материнської компанії або кошти, отримані від нерезидента на утримання постійного представництва або призначені для перерахування ним на користь резидентів за виконані роботи / послуги для нерезидента.

Таким чином, постійним представництвам також необхідно ретельно проаналізувати свої операції на предмет відповідності контрольованим та у випадку наявності таких операцій подати звіт про контрольовані операції.

При цьому, навіть, якщо постійне представництво не досягнуло фінансового «порогу» для контрольованих операцій, питання трансфертного ціноутворення все одно було актуально для постійного представництва. Так, з 23 травня 2020 року набули чинності положення, згідно з якими обсяг оподатковуваного прибутку постійного представництва має розраховуватися виключно відповідно до принципу «витягнутої руки». Однак, 1 січня 2021 року набули чинності положення, які відтермінували такі зміни до 1 січня 2021 року та було зазначено, що протягом всього 2020 року діяли «старі» правила визначення оподатковуваного прибутку постійного представництва.

Таким чином, платникам податків необхідно вже зараз надати увагу аналізу наявності контрольованих або потенційно контрольованих операцій, а не відкладати до моменту подання звітності з трансфертного ціноутворення. А враховуючи те, що такий аналіз є доволі комплексним та об’ємним, а штрафи значними, радимо звертатися до профільних спеціалістів, які мають досвід в аналізі правил трансфертного ціноутворення для запобігання допущення помилок та, як наслідок, податкових донарахувань.