Для чого Україні потрібен індустріальний "Рамштайн"

Українська оборонка нарешті отримала шанс перетворитися на галузь, позбавлену зайвої бюрократизації, прозору, убезпечену від політичного впливу, сферу з великим потенціалом для подальшого технічного та технологічного розвитку. Саме про технологічну складову зараз і поговоримо.

Для всіх нас стали звичними регулярні зустрічі у форматі «Рамштайн», під час яких Україна та її союзники обговорюють подальші кроки для посилення наших Сил безпеки та оборони у боротьбі з російськими загарбниками. Йдеться про сучасну військову техніку, засоби зв’язку, системи протиповітряної оборони, боєприпаси тощо. Ці зустрічі завжди результативні й ми вдячні нашим союзникам за вчасну та вагому допомогу для звільнення наших земель і загальної перемоги.

Проте ми маємо думати про майбутнє. Сьогодні підприємства Укроборонпрому працюють у надзвичайно напруженому режимі, щоб максимально забезпечити потреби наших захисників і захисниць в озброєннях і військовій техніці. Ми розгорнули потужну боєприпасну, ракетну, протиповітряну програми, ведемо перспективні розробки у сфері безпілотних систем, високоточної зброї тощо. Чи достатньо тільки цього, щоб остаточно позбавитися застарілої радянської спадщини та вийти на якісно новий рівень розвитку ОПК і обороноздатності держави? Риторичне питання. Вважаю, що у сучасному світі неможливо бути насправді ефективними без залучення у глобальні ланцюги обміну інформацією та інноваціями. Сьогодні Україна та її оборонно-промисловий комплекс об’єктивно потребують глибокої інтеграції у міжнародну систему безпеки. Тому вкрай потрібен трансфер технологій, які здатні забезпечити розробку, серійне виробництво, технічне обслуговування та ремонт новітніх видів ОВТ: бронетанкової техніки, безпілотників повітряного, наземного, надводного та підводного застосування, потужних комплексів РЕБ і ППО тощо.

Раніше, до реформи державного сектору вітчизняної оборонки, все це було неможливим, але сьогодні стає реальним і потенційно може утворити новий, індустріальний, «Рамштайн». Я бачу його як майданчик, на якому ми будемо обговорювати з нашими союзниками та партнерами не передачу сучасної техніки, а трансфер технологій та інновацій. Завдяки цьому Україна отримає потужний імпульс для подальшого бурхливого розвитку не лише оборонки, але й інших галузей економіки.

Проте це не означає, що ми плануємо лише сліпо копіювати західні зразки. «І чужому научайтесь, й свого не цурайтесь», – писав великий Тарас Шевченко. І наші талановиті інженери та конструктори спроможні поєднати передовий досвід західних оборонних компаній з нашими, українськими, розробками, щоб досягнути потужного синергетичного ефекту.

Міцним підґрунтям стануть законодавчі ініціативи, які розробляють фахівці Укроборонпрому за участі інших відомих експертів. Наша мета – зробити оборонно-промисловий комплекс однією з пріоритетних галузей вітчизняної економіки, драйвером позитивних змін, прикладом ефективної взаємодії з іноземними партнерами, інвестиційної привабливості та впровадження сучасних технологій.