Трансформація трудового законодавства

З початку війни прийнято декілька законів, що призвели до суттєвої трансформації трудового законодавства України.

Так  законом щодо оптимізації трудових відносин запроваджено додаткові спрощені підстави для звільнення працівників з ініціативи роботодавців та фактично дозволено збільшувати робочий тиждень до 60 годин, а за мобілізованим працівником не зберігається середній заробіток.

При цьому попереджати працівника про звільнення можна не два місця як було раніше, а всього за десять днів.

Крім того, змінили терміни оскарження дій роботодавців. Раніше позови були безстроковими, тепер їхню подачу обмежили трьома місяцями з моменту фіксування порушень умов праці.

Роботодавцям дозволили збільшувати тривалість робочого часу – до 60 годин на тиждень, було 40. До речі, 60 робочих годин на тиждень - це формат 10-годинного робочого дня з одним вихідним або робота по 8,5 годин на день взагалі без вихідних.

У форматі традиційної п'ятиденки доведеться працювати по 12 годин на день...

Важливе нововведення – по мобілізованим працівникам. До прийняття закону  за ними закріплювалося робоче місце та середня зарплата.

Тепер , роботодавців звільнили від виплат мобілізованим працівникам.

Закон передбачає також оформлення всіх документів про трудові відносини в електронній формі , у тому числі повідомлень про звільнення співробітника. При цьому роботодавець повинен повідомити, який саме канал зв'язку, месенджер вважатиметься офіційним.

Таким чином, закон «оптимізує» і спрощує життя роботодавців за рахунок обмеження трудових прав і соціального захисту працівників. 

Крім того,  роботодавці отримали право відправляти своїх співробітників на час воєнного стану у відпустку без збереження заробітної плати (за власний рахунок) та без обмеження строку.

З відпустками без збереження заробітної плати (за власний рахунок) необхідно бути вкрай обережним, особливо працівникові, адже розмір оплати праці працівника та щомісячна сплата страхових внесків впливають на страховий стаж працюючого, який є важливим при призначенні пенсії. Страховий стаж зараховується лише при сплаті страхових внесків.

Основною відмінністю страхового стажу від трудового є те, що наявність страхового стажу безпосередньо пов'язана зі сплатою страхових внесків на загальнообов'язкове державне пенсійне страхування.

Якщо працівник написав заяву про відпустку без збереження заробітної плати на цілий місяць або більше (на час періоду військового стану), такому працівнику не нараховується заробітна плата, а значить відсутня і база для нарахування та сплати єдиного соціального внеску (страхового внеску) і як результат, страховий стаж за відповідні неоплачувані місяці не зараховується і можна залишитися без пенсіі. Якщо працівник захворів під час відпустки без збереження заробітної плати, то допомога з тимчасової непрацездатності такому працівникові також не надається.

З чинних законодавчих норм видно, що працівник під час тривалої відпустки без збереження заробітної плати (більше місяця) менш соціально захищений і втрачає страховий стаж, і на це слід звернути увагу працівнику, коли пропонують написати заяву на відпустку «за власний рахунок»! 

Законом щодо спрощення регулювання трудових відносин у сфері малого і середнього підприємництва фактично скасована обов’язковість норм трудового права для тих, хто працює на приватних підприємствах з  менше ніж з 250 працюючими. Закон дозволяє «розірвання трудового договору за власним бажанням роботодавця» та «односторонню зміну роботодавцем істотних умов праці» – обидва ці положення порушують конвенції МОП та директиви ЄС.

Зокрема, цим законом передбачено:

- знищення профспілкового імунітету - для звільнення та надурочних робіт не потрібна згода профспілки;

- спрощення звільнень - для звільнення найманих працівників не буде потрібно ЖОДНИХ причин;

- нестабільна зайнятість - немає обмежень на застосування строкових договорів;

- легалізація штрафів та заборони на лікарняні - трудовий договір зможе передбачати додаткові види відповідальності працівника та відпрацювання часу хвороби;

- безвідповідальність роботодавця за безпеку праці - трудовими договорами можуть встановлюватись виключання із стандартів безпеки праці. 

Ці норми спрямовані на ерозію трудових прав майже 70% працівників. Безправність найманих працівників не принесе розквіту малому і середньому бізнесу, якому значно більше потрібно перенесення податкового тягаря з нього,  на великий капітал.

Також ухвалено закон, що дозволяє державі конфісковувати майно профспілок.

Зазначені трансформації трудового законодавства суттєво обмежують права людей праці і профспілок, суперечать міжнародним зобов’язанням України відповідно до Угоди про асоціацію з ЄС, Європейській соціальній хартії, порушують конвенції Міжнародної організації праці та директиви ЄС.

Європейський Союз регулярно висловлює занепокоєння щодо радикальних трудових реформ та закликає уряд України привести реформи у відповідність до міжнародних трудових стандартів і принципів соціального діалогу.

Не дивно, що по рівню відповідності країн-кандидатів вимогам ЄС, по соціальній політиці і зайнятості Україна отримала найменшу оцінку!