Яким буде бюджет третього року війни

Днями на розгляд парламенту було подано проєкт бюджету на наступний, 2024 рік – важлива для життя країни подія. Ухвалення бюджету під час війни вимагає від депутатів різних фракцій максимальної уваги та відповідальності. Адже від того, яким буде головний фінансовий документ країни, залежатиме все: фронт, тили, економіка загалом і життя кожної української родини зокрема. Держбюджет має стати справжньою "фінансовою конституцією", необхідною передумовою перемоги України. На жаль, поданий на розгляд депутатів проєкт не виправдав сподівань: він є непрофесійним, незбалансованим і навіть корупційним.

Знехтувано найважливішим для перемоги – оборонним бюджетом. Так, на 68 млрд грн зменшено фінансування Міністерства оборони та на 91 млрд грн урізали видатки на розвиток й модернізацію озброєнь. І це при тому, що на наступний рік країна-агресор планує збільшити військові видатки на 68% ...

Можливо, виділили більше грошей на допомогу людям? Ні! Закладені в бюджет зарплати і пенсії катастрофічно низькі. Щоб прожити місяць, людині необхідно як мінімум 9550 грн на місяць – це розрахунок за методикою визначеною законодавством. А мінімальна зарплата в бюджеті – з 1 січня 2024 року становитиме всього 7100 грн. Зараз на багатьох підприємствах платять саме таку зарплату, і виходить, що її недостатньо навіть для фізичного виживання. Пенсіонерам взагалі пропонується лише 2361 грн мінімальної пенсії в той час, коли фактичний розрахунковий мінімум – 6074 грн.

Але дещо все-таки підвищили – заробітні плати для чиновників, наприклад. Цілих 22 млрд грн на це передбачено. Стільки ж – на "Єдиний марафон". Не забули і про зарплати для дармоїдів з "наглядових рад" державних підприємств – рядовим членам від 300-500 тис. грн, а керівництву – по 1,5-3 млн грн.

І це в той час, коли запозичень на наступний рік буде більше, ніж власних доходів бюджету! А якщо заробітні плати громадян будуть низькі, то економіка України не зможе нормально функціонувати. Не зможе працювати економіка – фронту стане важко. А якщо стане важко фронту, тяжчим стане і шлях до перемоги.

Чому так відбувається? Чому в бюджеті немає достатньо власних доходів? А чи лише війна сьогодні винна в цьому?

Аналіз проекту бюджету на 2024 рік  дозволяє  виокремити системні недоліки.

 Передусім, не ведеться переговорів про списання чи реструктуризацію боргів. Натомість в бюджеті пробито діру розміром 1 трлн 28 млрд грн – стільки Україна мусить віддати на обслуговування позичок, а це майже стільки ж, скільки виділено на всю оборону країни. Тобто, якщо списати лише цей платіж, можна було б подвоїти фінансування нашої армії. Або в півтора раза більше заплатити нашим пенсіонерам.

Необхідно нарешті розпочати переговорний процес щодо списання та реструктуризації боргів України. Це можливо – за часів ковідної епідемії МВФ списав борги 25 країнам, а зараз Україна стоїть за збереження кордонів багатьох країн світу і має повне на це право.

Другим системним недоліком є політика Національного банку. Він не працює над наповненням економіки грошима, необхідними для її функціонування. Натомість позичає під 20% гроші комерційним банкам, а потім віддає бюджетні гроші у вигляді відсотків. За 2023-й рік, за попередніми оцінками, в цей "фінансовий унітаз" буде змито 97,3 млрд грн. На наступний рік прогноз ще гірший – понад 150 млрд грн. 

Необхідно негайно зупинити цю схему, а всі гроші, які є у Національного банку, віддавати в бюджет і далі в реальну економіку – перш за все на кредитування та антикризові програми для кожної галузі.

Кредитування важливе, щоб було досить обігових коштів. За рекомендаціями Світового банку, для цього повинно бути видано кредитів до 80% від ВВП. В Єврозоні до 91% від ВВП перебуває в кредитному обігу. У нас – лише 15%. І навіть ті кредити, які з великими труднощами можна отримати, видаються під 22-24% річних. До порівняння – в Єврозоні під 2,9%.

Одночасно проти бізнесу ведеться репресивна політика: порушуються кримінальні справи-пустишки, нараховуються неймовірні штрафи та блокуються гроші на рахунках. Це значить, що бізнес свідомо позбавляють обігових коштів. А це, в свою чергу, позбавляє бюджет надходжень.

Економіка також не живе під час війни без антикризових програм. Наприклад, маємо проблеми із збіжжям – другий рік поспіль врожай не може бути повноцінно проданий на експорт. Держава могла б викупити 5 млн, а ще краще 10 млн тонн зерна в Державний резерв – і це дозволило б дати аграріям не збиткову, а достойну ціну, яка їх підтримає і забезпечить посівну. А держава мала б достатньо часу домовитись про коридори і продаж зерна по максимальній ціні. Але навіть таких елементарних кроків не запроваджено…

І це лише вершина айсберга:  експерти та опозиційні депутати знайшли в бюджеті мільярди неефективних витрат.

Висновок очевидний і невтішний – під час війни продовжується політика фінансової спекуляції, а економіка залишається без фінансів і перспектив на відбудову.

Україна заслуговує мати бюджет перемоги, який буде чесним і справедливим до наших військових і  громадян.