Як працює легальний ринок азартних ігор в Україні

У 2020 році в Україні дозволено гральний бізнес. Це було однією з передвиборчих обіцянок Президента. У 2021 році видано перші ліцензії організаторам азартних ігор.

Формально легальний ринок азартних ігор в Україні сформувався і працює, але на практиці ми бачимо, що не всі завдання, які ставились під час прийняття Закону у 2020 році, виконано.

В Україні і досі процвітає нелегальний гральний бізнес. Чи не щотижня можна побачити інформацію від правоохоронних органів про закриття десятків нелегальних наземних гральних закладів чи сайтів онлайн казино, але чомусь їх кількість не зменшується. Лише в Києві за 11 днів жовтня виявлено і закрито 71 підпільний гральний заклад.

То чому в Україні сьогодні вигідніше працювати нелегально, ніж отримати ліцензію та платити податки?

Як планувалась організація ринку азартних ігор

В Україні нині дозволено гральний бізнес у наземних гральних закладах (казино, зали гральних автоматів, букмекерські пункти) або в мережі Інтернет (онлайн казино, букмекерська діяльність).

Закон України «Про державне регулювання діяльності щодо організації та проведення азартних ігор»  (Закон № 768) визначав в перспективі можливість створення в Україні за рішенням Кабінету Міністрів України не більше п’яти територіальних спеціальних гральних зон. Також передбачено можливість отримання безкоштовної ліцензії на організацію азартних ігор у казино на 10 років у разі будівництва готелю категорії 5* з номерним фондом не менше 200 номерів для Києва та 150 для інших населених пунктів.

Таким чином Закон закладав модель організації легального ринку азартних ігор як перспективного інвестиційного проєкту у тому числі для іноземців. Ринок грального бізнесу мав би стати підтримкою для розвитку готельної та ресторанної сфери і розвитку туризму в Україні. Президент не раз наголошував, що хотів би бачити в Україні готелі такого ж рівня як в Туреччині.

Як організований ринок азартних ігор сьогодні

Наразі в Україні організовані всі дозволені види грального бізнесу, але структура ринку є нестабільною. Головна причина – звісно воєнні дії на території України. Проте не лише війна впливає гральний ринок, адже нелегальний ринок азартних ігор «розвивається і процвітає» попри війну. 

У чому причина?  Відповідь проста. В Україні «дешевше» вести бізнес нелегально, ніж отримувати ліцензію та працювати як організатор азартних ігор офіційно.

Закон №768 передбачає, що всі організатори азартних ігор повинні отримати ліцензію на певний вид діяльності, а для наземних закладів – ще й на гральне обладнання.

Наприклад, для відкриття Казино в Києві вартість ліцензії складає (60 000 МЗП на 5 років). Це еквівалент близько 2 млн євро на рік. Для інших міст ця сума складає близько 1 млн євро на рік.

Крім того у казино в Києві (місто з населенням більше 500 тис. осіб) повинно бути розміщено не менше 10 гральних столів, у т.ч. 2 з кільцем рулетки, та не менше 50 гральних автоматів.  Це все обладнання в рік вимагає здійснення мінімальних  ліцензійних платежів на суму близько 350 тис євро.

Також не забуваємо про податки, які також мали  бути змінені відповідно до визначених в Законі №768 доручень для Кабінету Міністрів України розробити відповідний законопроект після введення в експлуатацію Державної системи онлайн-моніторингу (ДСОМ).  ДСОМ повинна була бути запущена в роботу з серпня 2022 року, проте, наразі ні ДСОМ, ні обіцяних змін податкового законодавства не прийнято. 

На сьогодні ж враховуючи податкове навантаження та вартість ліцензій ведення грального бізнесу законно стає невигідним.

А як у світі?

У сусідній Польщі вартість ліцензії для наземного казино складає менше 500 тис. дол. США на рік.

У Румунії – 115 тис. Євро на рік. для казино.

У Хорватії 66300 Євро за одне наземне казино.

У Болгарії 18 000 Євро за розгляд заяви і 18 000 за видачу ліцензії.

У Молдові в казино розміщуються лише гральні столи. Вартість ліцензії формує вартість окремих ліцензій відповідно до кількості столів і складає близько 7 тис євро для ігрового стола з рулеткою і  31 тис. євро для інших гральних столів.

Як бачимо, Україні конкурувати з такими країнами, враховуючи вартість ліцензій складно.

Що потрібно змінити на ринку азартних ігор?

Як би це дивно не звучало, але необхідно змінити законодавство таким чином, щоб в Україні було «вигідніше» працювати офіційно. Тут я не кажу, про необхідність посилення кримінальної відповідальності за нелегальні азартні ігри, покрашення роботи правоохоронних органів і т.д.

Мова йде про спеціальне законодавство, яке рулює діяльність легального грального бізнесу, яке мало бути прийняте на виконання Закону №768  і на яке очікували інвестори:

1) Передусім унормування питань податкового навантаження на галузь з урахуванням найвищої в Європі вартості ліцензій на гральний бізнес.

2) Унормування питань оподаткування виграшів, адже сьогодні грати нелегально вигідніше для гравця.

3) Впровадження ДСОМ і тим самим скасування потрійної плати за ліцензію для букмекерської діяльності, казино онлайн та для гральних автоматів.

Та багато іншого, що не вміститься в одну публікацію.

А може взагалі заборонити азартні ігри?

В Україні більше 10 років було заборонено гральний бізнес. Періодично з’являються пропозиції повернутись до його заборони. То так чи ні?

В жодній країні Європи немає заборони на гральний бізнес. Заборона азартних ігор фактично означає підтримку державою нелегальних азартних ігор (мали такий досвід в Україні з 2009 по 2020 роки).

Гравець в нелегальні азартні ігри взагалі незахищений від ризиків формування ігрової залежності, втягнення в борги, шахрайства і зловживання з боку організаторів азартних ігор тощо. Гравець в легальних азартних іграх захищений від цих ризиків спеціальними нормами законодавства, які жорстко врегульовують такі питання.

Суспільство не отримує користі від заборони азартних ігор, оскільки поряд з нелегальними азартними іграми збільшується рівень злочинності та корупції у сфері правоохоронних органів,  бюджет не отримує жодних надходжень  у вигляді податків чи плати за ліцензію.

Сьогодні в Україні ліцензійні платежі від ліцензій у сфері грального бізнесу спрямовуються на соціальні цілі – охорону здоров’я, освіту, культуру, фізичну культуру і спорт, наукову і науково-технічну діяльність. А це близько 2 млрд грн на рік. Крім того бюджет України лише цього року отримав від грального бізнесу у вигляді різних податків близько 7 млрд грн. І це слід враховувати, умови війни, відсутність туристів, неможливість нормальної роботи наземних гральних закладів тощо.

Тому очевидно, що держава, суспільство і легальний бізнес зацікавлені в розробці і впровадженні прозорих і чітких правил роботи легального ринку грального бізнесу та ефективній протидії нелегальному ринку грального бізнесу.