Проект Закону №5655 від 11.06.2021: "Порушення принципів"
Коментар №2 до проекту Закону України "Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо реформування сфери містобудівної діяльності" (реєстр. №5655 від 11.06.2021)
Закон України «Про основні засади державного нагляду (контролю) у сфері господарської діяльності» (далі – Закон про контроль) визначає правові та організаційні засади, основні принципи і порядок здійснення державного нагляду (контролю) у сфері господарської діяльності.
Закон про контроль розповсюджується на широкий спектр видів державного контролю, який здійснюється в державі. Він певними особливостями розповсюджується на державний архітектурно-будівельний контроль, контроль за додержанням ліцензіатами вимог ліцензійних умов, тощо. Але для усіх органів є загальними принципи визначені Законом про контроль.
Принципи здійснення державного нагляду (контролю) викладені у Законі про контроль є загальними началами, взятими на себе державою зобов’язаннями які направлені на дотримання розвитку відносин та інституціональної побудови системи органів контролю.
Одним з основних принципів за яким здійснюється державний нагляд (контроль) є наявність одного органу державного нагляду (контролю) у складі центрального органу виконавчої влади (абзац 14 статті 3 Закону про контроль).
Якщо брати до уваги вектор про покладання функцій центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну політику з питань містобудівного контролю на Державну інспекцію архітектури та містобудування України (ДІАМ), то вбачається порушення принципів державного нагляду (контролю), з огляду на наступне.
Автори проекту Закону «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо реформування сфери містобудівної діяльності» (реєстр. №5655 від 11.06.2021), пропонують покласти на центральний орган виконавчої влади, що реалізує державну політику з питань містобудівного контролю, повноваження таких органів контролю:
- органу містобудівного контролю (в проекті Закону доповнення ст. 65 Закону України «Про регулювання містобудівної діяльності»). Так, автори проекту Закону наводять у якості визначення містобудівного контролю «як сукупність заходів, спрямованих на дотримання замовниками та/або підрядниками вимог законодавства у сфері містобудування, будівельних норм, нормативних документів, обов’язковість застосування яких встановлена законодавством, затвердженого проекту під час здійснення ними містобудівної діяльності;
- органу ліцензування (контроль за додержанням ліцензіатами ліцензійних умов) (в проекті Закону редакція ч. 2 ст. 37-1 Закону України «Про регулювання містобудівної діяльності») ;
- органу державного ринкового нагляду (в проекті Закону вводиться ст. 45-1 до Закону України «Про надання будівельної продукції на ринку» щодо відповідальності). Державним ринковим наглядом (за чинними положеннями ст. 1 Закону України «Про державний ринковий нагляд і контроль нехарчової продукції») є діяльність органів ринкового нагляду з метою забезпечення відповідності продукції встановленим вимогам, а також забезпечення відсутності загроз суспільним інтересам. Ринковий нагляд не є контролем у сфері містобудування, у зв’язку з комплексністю галузі будівництва, містобудування та архітектури, вони пов’язані, доповнюють у спільних цілях один одного проте ринковий нагляд відноситься до сфери промисловості та підприємництва.
Тобто, вбачається порушення основного принципу Закону про контроль оскільки у складі ДІАМ по суті передбачено наявність одразу трьох органів, які наділені функціями нагляду (контролю) щодо різних аспектів господарської діяльності.
Разом з тим, порушуються вимоги Закону України «Про засади державної регуляторної політики у сфері господарської діяльності», а саме абзацу 9 статті 5, оскільки запропоновані положення проекту Закону не узгоджуються з діючим регуляторним актом – Законом України «Про основні засади державного нагляду (контролю) у сфері господарської діяльності».
Аналогічні порушення були за старих часів повноцінного функціонування Державної архітектурно-будівельної інспекції України (ДАБІ). Можливо це додавало аргументів для її ліквідації. Зараз же нормотворці замість того щоб усунути ці порушення продовжують їм життя.
Окремо відмітимо те, що суб'єктом права законодавчої ініціативи проекту Закону (реєстр. №5655 від 11.06.2021) виступили народні депутати України, а не Кабінет Міністрів України.
Хоча саме Уряд визначив собі завдання з розроблення законопроекту щодо реформування державного регулювання у сфері містобудування та забезпечення ефективного архітектурно-будівельного контролю та нагляду.
Воно передбачено пунктом 334 Плану пріоритетних дій Уряду на 2021 рік (затверджений розпорядженням Кабінету Міністрів України від 24 березня 2021 р. № 276-р):
Кроки | Відповідальні за виконання | Строк | Індикатор виконання | Очікувані результати |
334. Розроблення та подання Кабінетові Міністрів України законопроекту щодо реформування державного регулювання у сфері містобудування та забезпечення ефективного архітектурно-будівельного контролю та нагляду | Мінрегіон | квітень
| схвалено Кабінетом Міністрів України Концепцію законопроекту | створення нової системи державного архітектурно-будівельного контролю та нагляду, усунення можливих зловживань посадових осіб контролюючих органів, забезпечення прозорості здійснення заходів державного архітектурно-будівельного контролю та нагляду; |
Це в свою чергу дало можливість проекту Закону уникнути цілої низки процедур, передбачених Законом України "Про засади державної регуляторної політики у сфері господарської діяльності", а саме не було здійснено: аналіз регуляторного впливу ( в т.ч. розрахунок витрат на запровадження державного регулювання для суб'єктів малого підприємництва - Тест малого підприємництва), оприлюднення проекту з метою одержання зауважень і пропозицій тощо.
- Довіра - валюта впливу: секрет ефективного лідера Ольга Духневич 02:37
- Трансформація демократії чи її дефіцит - кейс України Ірина Овчар вчора о 22:41
- Брекети після 30: чому ніколи не пізно подбати про усмішку Анастасія Опанасюк вчора о 21:53
- Податкове свавілля в Україні: як держава знищує малий бізнес Олександр Рось вчора о 15:30
- Проблеми з виплатами "бойових" під час лікування за кордоном після поранення Анжела Василевська 29.08.2025 16:07
- ТСК не дала рейдерам захопити фермерське господарство на Київщині Галина Янченко 29.08.2025 16:02
- Оперативний кадровий профайлінг: як швидко оцінити людей і мінімізувати ризики бізнесу Василь Фенчак 29.08.2025 15:42
- Пам'ятати – означає діяти Євген Магда 29.08.2025 10:15
- Стрес під контролем Олександр Скнар 28.08.2025 13:57
- І справедливість для всіх... Євген Магда 28.08.2025 13:48
- "Подарунок" від уряду: як під виглядом підтримки забрали пільги у багатодітних сімей Дана Ярова 28.08.2025 11:00
- Сексуальне насильство, пов’язане з конфліктом: правда, яку не можна замовчувати Галина Скіпальська 28.08.2025 06:00
- Мобінг: щоденник офісного терору Владислав Штика 27.08.2025 21:13
- "Шість тисяч" як дзеркало держави! Георгій Тука 27.08.2025 18:50
- Втеча майбутнього: як виїзд українських дітей і студентів змінює країну Дана Ярова 27.08.2025 11:00
-
Другий російський регіон повідомив про повну відсутність бензину
Бізнес 11884
-
Два світи, одна країна: чому ветерани відчувають зраду з боку цивільних
10723
-
Дороги, метро, зрада та заробітки. Інтерв’ю з Максимом Шкілем, засновником "Автостради"
Бізнес 8082
-
"Дуже зацікавлені в цьому родовищі". TechMet підтвердила інтерес до літію в Україні
Бізнес 6863
-
Україна підписала історичну угоду щодо захисту океанів
Бізнес 6545