Війна і смертність на дорогах: цифри
Чи дійсно на українських дорогах гине та травмується менше людей?
“Кількість ДТП на дорогах України зменшилась”, – не раз казали нам посадовці 2022 року. Дійсно, офіційна статистика Національної поліції України вказує, що у порівнянні з довоєнним 2021 роком, кількість ДТП у 2022 зменшилася на 24%, смертей на дорогах поменшало майже на 14%, а травми отримали на 22% менше українців. Та чи дійсно дороги стали безпечнішими у 2022?
Якщо ви аналізуєте статистику ДТП за минулий рік, то не можна спиратися лише на цифри і забувати про контекст. Адже повномасштабне вторгнення росії вплинуло (і продовжує впливати) на кількість ДТП по всій Україні.
У східних та південних областях – Харківській, Донецькій, Луганській, Запорізькій, Херсонській та Миколаївській – статистику не можна вважати повною. Адже частини цих регіонів пережили багатомісячну окупацію, деякі – й досі захоплені ворогом, і ми не знаємо, скільки ДТП сталося там минулоріч, скільки людей загинули та травмувалися.
А західні регіони України продовжують активно приймати внутрішньо переміщених осіб. Частина переселенців приїздять своїми автівками, транспорту на Волині чи Львівщині стає більше – а отже, більший і ризик потрапити у аварію.
Тож якщо уважно проаналізувати статистку ДТП по місяцях, яку Національна поліція надала на запит ЦЕДЕМ, стає зрозуміло, що аварій не поменшало – лише змінилася їхня географія.
Так, у березні минулого року на Київщині та у столиці різко зменшується кількість ДТП, смертей та травм на дорогах.. Адже росіяни стоять на підступах до Києва, багато мешканців столиці та області евакуювалися, чимало доріг надто небезпечні, аби їздити ними.
Водночас, у Львівській області на дорогах загинули та травмувалися на 36% та 15% більше людей відповідно. Згодом українські захисники звільнили Київщину, частина мешканців повернулася додому, і вже в грудні 2022 року столиця та Київська область наздогнали, ба навіть обігнали довоєнну статистику. За той місяць в області сталося на 7% більше ДТП, ніж минулого грудня. А на київських дорогах гине вдвічі більше людей.
Незмінним у офіційній статистиці з року в рік залишається одне – надмірна швидкість є головною причиною ДТП в Україні. У 2022 році не менше 43% аварій сталися саме через перевищення швидкості, і на такі ДТП припадає 62% смертей на українських дорогах. 1733 людини втратили свої життя – життя, які могло б зберегти якісне законодавство та свідома поведінка водіїв.
Недосконалість української системи покарань за порушення Правил дорожнього руху (зокрема за “перегони” на дорогах) щороку призводить до тисяч трагедій по всій країні. Одна з причин трагічної статистики – в Україні досі не карають за перевищення швидкості до 20 км/год понад встановлене обмеження, а штрафи непропорційні загрозам, які створює порушник собі та іншим учасникам руху.
Відповідно до кращих європейських практик, вирішити цю проблему може запровадження детальної градації покарань за перевищення швидкості – що швидше ганяв порушник, то більший штраф. Така система працює у Німеччині, Польщі, Словаччині та більшості інших європейських країн. Систематичних порушників та тих, кого штраф не зупиняє, має переконати система штрафних балів – кожне порушення наближає водія до втрати права керувати автівкою.
Щодня українці та українки гинуть від рук, ракет та куль окупантів. І так само, як наша незалежність та суверенітет, наші життя на дорогах – у наших руках. Якісні зміни політики та соціальних норм дійсно можуть зробити наші дороги безпечнішими.
- Природоохоронний виклик: Чому заповідна справа в Україні потребує нового імпульсу? Юлія Овчинникова 17:51
- Відкриття експорту: як оптимізувати адміністративні процеси для розвитку українського ОПК Олександр Федоришин 14:44
- День святого Валентина: кіно, пісні та любов до себе і до англійської Інна Лукайчук 12:59
- Чому українське мистецтво "без диплома" – це інвестиційний актив, який ми ігноруємо Ванда Орлова 10:02
- ФОП на спрощеній системі в декреті та ЄСВ: точки дотику Олена Лєснікова вчора о 14:03
- Чи на часі культура біля фронту: кейси Запоріжжя, Дніпра та Бердянська Єлизавета Нечет вчора о 11:16
- Ранок мільйонера без фільтрів: що реально працює, а що лише Instagram-естетика Олександр Скнар вчора о 09:04
- Як правильно перевірити забудовника: про що вам не розкажуть у відділах продажів Антон Мирончук 10.02.2026 19:49
- Інвестиційні підсумки 2025 року. Постмодерн "править бал" Юрій Костоглодов 10.02.2026 17:00
- Інформаційна безпека бренду: практичний протокол захисту від фейків і дипфейків Альона Карпінська 10.02.2026 13:16
- Реабілітація після блефаропластики: коли панікувати не треба, а коли – негайно до лікаря Дмитро Березовський 10.02.2026 10:49
- AI-апокаліпсис, якого не буде Олександр Бутко 09.02.2026 23:00
- Soft Power та культурна дипломатія через системні міжнародні проєкти Ванда Орлова 09.02.2026 15:30
- Пастка автономності: чому власна генерація приносить збитки Ростислав Никітенко 09.02.2026 09:22
- Обшук без паніки: алгоритм дій, який захищає більше, ніж мовчання Вадим Графський 08.02.2026 20:17
- ВП ВС вдруге розглянула питання 10-відсоткового ліміту в публічних закупівлях 254
- Ототожнення адвоката з клієнтом в Україні: "кейс Шевчука" та міжнародний контекст 127
- ФОП на спрощеній системі в декреті та ЄСВ: точки дотику 123
- Автоматичні штрафи за квоти: об’єктивна відповідальність бізнесу в дії 116
- Пастка "голодного художника": Чому інвестиції в "зручне" мистецтво не приносять дивідендів 108
-
Рада тимчасово підвищила граничний вік для держслужбовців до 70 років
Бізнес 16026
-
У Карпатах на дорозі перед Буковелем почали ремонт вартістю 278 млн грн
Бізнес 3657
-
Штучний інтелект не полегшує роботу, а ускладнює її – дослідження
Бізнес 2091
-
Європа майже компенсувала Україні припинення допомоги з боку США – дослідження
Фінанси 2031
-
Наслідки обстрілу Києва: 2600 будинків – без тепла, 107 000 абонентів – без світла
Бізнес 1565
