Війна і смертність на дорогах: цифри
Чи дійсно на українських дорогах гине та травмується менше людей?
“Кількість ДТП на дорогах України зменшилась”, – не раз казали нам посадовці 2022 року. Дійсно, офіційна статистика Національної поліції України вказує, що у порівнянні з довоєнним 2021 роком, кількість ДТП у 2022 зменшилася на 24%, смертей на дорогах поменшало майже на 14%, а травми отримали на 22% менше українців. Та чи дійсно дороги стали безпечнішими у 2022?
Якщо ви аналізуєте статистику ДТП за минулий рік, то не можна спиратися лише на цифри і забувати про контекст. Адже повномасштабне вторгнення росії вплинуло (і продовжує впливати) на кількість ДТП по всій Україні.
У східних та південних областях – Харківській, Донецькій, Луганській, Запорізькій, Херсонській та Миколаївській – статистику не можна вважати повною. Адже частини цих регіонів пережили багатомісячну окупацію, деякі – й досі захоплені ворогом, і ми не знаємо, скільки ДТП сталося там минулоріч, скільки людей загинули та травмувалися.
А західні регіони України продовжують активно приймати внутрішньо переміщених осіб. Частина переселенців приїздять своїми автівками, транспорту на Волині чи Львівщині стає більше – а отже, більший і ризик потрапити у аварію.
Тож якщо уважно проаналізувати статистку ДТП по місяцях, яку Національна поліція надала на запит ЦЕДЕМ, стає зрозуміло, що аварій не поменшало – лише змінилася їхня географія.
Так, у березні минулого року на Київщині та у столиці різко зменшується кількість ДТП, смертей та травм на дорогах.. Адже росіяни стоять на підступах до Києва, багато мешканців столиці та області евакуювалися, чимало доріг надто небезпечні, аби їздити ними.
Водночас, у Львівській області на дорогах загинули та травмувалися на 36% та 15% більше людей відповідно. Згодом українські захисники звільнили Київщину, частина мешканців повернулася додому, і вже в грудні 2022 року столиця та Київська область наздогнали, ба навіть обігнали довоєнну статистику. За той місяць в області сталося на 7% більше ДТП, ніж минулого грудня. А на київських дорогах гине вдвічі більше людей.
Незмінним у офіційній статистиці з року в рік залишається одне – надмірна швидкість є головною причиною ДТП в Україні. У 2022 році не менше 43% аварій сталися саме через перевищення швидкості, і на такі ДТП припадає 62% смертей на українських дорогах. 1733 людини втратили свої життя – життя, які могло б зберегти якісне законодавство та свідома поведінка водіїв.
Недосконалість української системи покарань за порушення Правил дорожнього руху (зокрема за “перегони” на дорогах) щороку призводить до тисяч трагедій по всій країні. Одна з причин трагічної статистики – в Україні досі не карають за перевищення швидкості до 20 км/год понад встановлене обмеження, а штрафи непропорційні загрозам, які створює порушник собі та іншим учасникам руху.
Відповідно до кращих європейських практик, вирішити цю проблему може запровадження детальної градації покарань за перевищення швидкості – що швидше ганяв порушник, то більший штраф. Така система працює у Німеччині, Польщі, Словаччині та більшості інших європейських країн. Систематичних порушників та тих, кого штраф не зупиняє, має переконати система штрафних балів – кожне порушення наближає водія до втрати права керувати автівкою.
Щодня українці та українки гинуть від рук, ракет та куль окупантів. І так само, як наша незалежність та суверенітет, наші життя на дорогах – у наших руках. Якісні зміни політики та соціальних норм дійсно можуть зробити наші дороги безпечнішими.
- Як Принцип Парето 80/20 перетворює перевтому на фокус і прибуток Олександр Скнар вчора о 23:04
- TikTok та Твіттер як зброя Росії Михайло Стрельніков вчора о 18:25
- Скільки насправді коштує ваш ІТ-бізнес: тверезий погляд Анна Одринська вчора о 15:30
- СУР, незвичні запити та спокій платника Ганна Ігнатенко вчора о 10:36
- Сірий енергоринок: як народжується нова економіка перепродажу кіловат Ростислав Никітенко вчора о 09:59
- Чому євреї в Україні приховували своє походження? Олег Вишняков вчора о 09:13
- Інформаційна війна Росії проти Європі, хто переможе? Михайло Стрельніков 19.10.2025 18:12
- Економіка суперечностей: що Гегель – і каструля борщу – вчать про стратегію Сергій Дідковський 19.10.2025 14:44
- Карабаський досвід та шлях до справедливого миру для України Юрій Гусєв 19.10.2025 11:17
- Аналіз законопроєкту №14098: розширення доступу до БВПД для сиріт та молоді Валентина Слободинска 19.10.2025 10:11
- Як війна змінила українську економіку: виклики, адаптація та нові можливості Сильвія Красонь-Копаніаж 19.10.2025 10:00
- Чому грантова заявка провалилась, і як зробити так, щоб наступного разу виграти Олександра Смілянець 18.10.2025 20:33
- Чому українські спортсмени змінюють громадянство Тарас Самборський 18.10.2025 16:04
- Неправильні бджоли на ринку золота Володимир Стус 18.10.2025 03:29
- Аналіз ситуації з Ольгою Харлан під час Чемпіонату світу у серпні 2023 року Тарас Самборський 17.10.2025 15:01
- Як уникнути конфліктів за бренд: основні уроки з кейсу "Галя Балувана" vs "Балувана Галя" 130
- Чому українські спортсмени змінюють громадянство 103
- Інформаційна війна Росії проти Європі, хто переможе? 97
- Звільнення після закінчення контракту: як діяти та що каже судова практика 94
- Енергостандарти-2025: спільна мова з ЄС 57
-
Трильйон гривень в тіні. Що з цим робитимуть податківці, прокуратура та БЕБ
Бізнес 8893
-
Православні країни приречені жити гірше? Клімкін питає Грицака: великий подкаст
7513
-
Ексклюзивний мотоцикл папи Римського пішов з молотка за 156 000 євро – фото
Бізнес 3193
-
Мікроменеджер війни. Як Сирський формує свою гвардію впливу у ЗСУ
3189
-
Маніпуляції, абʼюз й ігнорування: що робити, коли онлайн-знайомства ранять – поради психологині
Життя 2475