Ми бачимо систему кваліфікацій комплексно, розуміємо і змінюємо її

Професійні стандарти можна відтепер розробляти на нові професії. У 2022 році запрацюють перші акредитовані Національним агентством кваліфікацій кваліфікаційні центри, і люди зможуть конвертувати свої вміння, навички, і компетентності в документ, котрий дає право на працевлаштування. Також у цих центрах можна підтвердити професійну кваліфікацію, отриману за кордоном.  

Формування Агентства 

Як юридична організація Національне агентство кваліфікацій виникло 12 листопада 2019 року, і вже наприкінці січня 2020 року ми подали проєкти перших документів до Міністерства освіти та науки України з проханням внести їх на розгляд Уряду. 

Створення цих документів відбувалося із залученням громадськості, а їхнє обговорення проводили публічно, аби зацікавити людей у нових підходах до організації праці, визнанні самоосвіти. 

Ми мали створити та запустити механізм системи кваліфікацій, напрацювати інструменти – такою була основна мета. Іншим серйозним драйвером, зацікавленим у цьому процесі, були роботодавці. І той успіх, який ми маємо зараз, це результати спільної роботи, соціального діалогу між владою, бізнесом, освітою і профспілками.  

Ми підбирали команду, яка “горітиме”, яка буде вмотивована, навіть якщо доведеться вкладати свій особистий час. Перші місяці працювали 24/7. Склад нашої команди – це певний симбіоз із членів НАКу (це досвідчені люди, які знаються на міжнародній практиці, державному управлінні, структурі організації людського капіталу) та молоді, готової до змін і націленої на результат.

В складі Агентства, затвердженого Кабінетом Міністрів України, представлено не лише державу державні органи, а й роботодавці та профспілки. І всі члени Агентства мають домовитися між собою, а не ухвалювати рішення одноосібно.

«Освітній безвіз»

Нашою першою перемогою на цьому шляху стало визнання на рівні держави професійних кваліфікацій, здобутих за кордоном. До цього часу у нас не було механізму визнання професійних кваліфікацій здобутих, для прикладу, в ЄС, США чи інших країнах. Тепер такий механізм діє на базі кваліфікаційних центрів і професійних стандартів. 

Сьогодні ми маємо говорити про однакові стандарти робочої сили в системі менеджменту України та Європейського Союзу – це фундаментальні речі. Закон України “Про освіту” визначає, що національна рамка кваліфікацій має відповідати європейській. І зараз триває процес співставлення, який має завершитися в другому півріччі 2022 року. 

Запуск визнання неформальної освіти 

Навіть маючи той чи той професійний досвід, спеціаліст може виконувати певні роботи, лише за гарантії якщо він має професійну кваліфікацію. Тому важливо створити механізм її присвоєння не лише на базі класичної освіти, а й на базі самоосвіти.

Перед пандемією ми з колегами були в Німеччині та Австрії й бачили роботу кваліфікаційних центрів, який вони мають вигляд, як усе відбувається на практиці. Ми бачили на прикладі цих країн, що в певний момент вони відокремили політику і питання організації людського капіталу: реалізовувати останню довірили об'єднанням роботодавців. Звичайно, український досвід не може бути ідентичним, але він може бути дуже схожим. 

Наразі Національне агентство кваліфікацій розробило пакет документів, які дають змогу присвоювати професійні кваліфікації на базі кваліфікаційних центрів. До повноважень Агентства належить акредитація кваліфікаційних центрів.

Згідно з Положенням про акредитацію кваліфікаційних центрів, нині ми добираємо експертів, які будуть здійснювати незалежну оцінку вимог чи критеріїв кваліфікаційних центрів. Паралельно відбувається процес роз'яснень, консультацій, потенційних суб'єктів, які хочуть такими центрами стати. Їх можна створювати на базі підприємств, об'єднань підприємств чи на базі закладів професійної освіти, адже вони найбільше зацікавлені в кваліфікованих робітниках.

Заявку на відкриття кваліфікаційного центру Національне агентство кваліфікацій  розглядає до 60 днів. Ми укладаємо угоду з експертами, які будуть оцінювати справу і давати свій висновок. За такої умови на засіданні НАК вирішує, акредитувати кваліфікаційний центр чи ні. Таке рішення потрібно прийняти по кожній окремій професійній кваліфікації. 

Перші кваліфікаційні центри відкриються уже найближчим часом. Мотивація в них різна. Обласні асоціації роботодавців, представництва Федерації роботодавців України комунікують з нами досить активно. Це може бути бізнес, це може бути додатковий інструмент економії коштів, або швидкого наповнення кадрами для підприємства. Це легалізація людей з відповідними професійними кваліфікаціями та можливість їхнього офіційного працевлаштування.

Зараз близько півсотні організацій, які працюють у різних сферах, звернулися до нас із бажанням відкрити кваліфікаційний центр. Для цього поки що бракує професійних стандартів, тож дехто вже почав їх розробляти. Наприклад, Національний авіаційний університет має низку коледжів і професій, на які він давно хотів розробити професійні стандарти, але не мав такої можливості чи мотивації через відсутність інструменту присвоєння кваліфікацій. А тепер ця інформація доступна.

Отже, коли людина захоче підтвердити свою кваліфікацію та отримати відповідний сертифікат, перший крок – знайти кваліфікаційний центр, який присвоює потрібну їй кваліфікацію. Звісно, кожен центр може мати власні вимоги та умови. Якщо, наприклад, організація потенційно хоче працевлаштувати певного спеціаліста, вона може надавати послугу безплатно, в інших випадках – ці послуги можуть бути платними. 

Формування Реєстру кваліфікацій 

Ще один напрям діяльності Національного агентства кваліфікацій – формування національного Реєстру кваліфікацій. 

Розроблений Національним агентством кваліфікацій Реєстр кваліфікацій належить українській державі. Так він ще недосконалий, і ми працюємо над тим, аби його змінювати. Але вже нині він є ефективним, адже дозволяє подавати онлайн-заявки на кандидатів у експерти та вносити дані про кваліфікаційні центри, які будуть присвоювати професійні кваліфікації. До того ж Реєстр дозволяє перевіряти кваліфікації працівника. Без додаткових запитів, роботодавець просто вводить номер сертифікату і бачить, чи отримала певну людина професійну кваліфікацію або ж ні. 

Розроблення професійних стандартів 

Важливо відзначити, що кваліфікаційні центри –  при визнанні іноземної кваліфікації чи при оцінюванні результатів неформальної освіти – встановлюють відповідність знань, умінь і навичок здобувача професійним стандартам, які описують вимоги до певної кваліфікації працівників.

Хоча порядок розроблення професійних стандартів було затверджено Урядом ще в 2017 році, на момент, коли Агентство розпочало свою роботу наприкінці 2019 року, таких стандартів було біля 30. Зараз їх біля двох сотень. Бачимо прогрес. Проте, на нашу думку, це дуже мало. Чим більше професійних стандартів, тим більше можливостей для системи кваліфікацій. 

Чому такі проблеми із розробленням професійних стандартів? 

По-перше, це складний, інтелектуальний процес, а відтак дороговартісний. За інформацією від роботодавців, розробка професійних стандартів може коштувати від 200 до 500 тисяч гривень.

По-друге, дається взнаки застарілість Класифікатора професій, до якого включено чимало неіснуючих професій, і навпаки сучасні професій у ньому відсутні.

Зараз, наприклад, на сайті з пошуку роботи дають інформацію про вакансію «копірайтер – а його просто немає в Класифікаторі професій, бо людина, яка виконує цю роль, оформлена як «журналіст мультимедійних ЗМІ». Бухгалтер подає звітність про те, що вона – журналіст. Звітність лягає в бази даних через ЄСВ. І виходить, що заклади освіти не вчать копірайтерів, бо їх система не бачить. 

Або ІТ-галузь, яка генерує для країни більше коштів, ніж транспортування газу. Але більшості актуальних професій цієї сфери у Класифікаторі професій відсутні. Відтак, ми досі не маємо об'єктивної інформації про те, що відбувається на ринку праці, які кваліфікації та професії насправді затребувані.

Тому  ще одна важлива перемога команди Національного агентства кваліфікацій у 2021 році – можливість розробляти та затверджувати професійні стандарти на нові професії, котрих немає в Класифікаторі професій (з подальшим внесенням нової професії до Класифікатора). 

Ми радіємо цій зміні, але розуміємо, що на часі й оновлення методики розроблення професійних стандартів, її узгодження із Національною рамкою кваліфікацій, а головне – реформування, осучаснення відповідно до європейських тенденцій нашого вітчизняного Класифікатора професій, перехід на європейську практику використання такого класифікатора для статистичних, а не регуляторних цілей.