Авторські блоги та коментарі до них відображають виключно точку зору їхніх авторів. Редакція ЛІГА.net може не поділяти думку авторів блогів.
14.02.2011 17:00
«Національні проекти» - не для всіх?
Юрій ТрачукПатентний повірений, тренер програми РАДА USAID, FDI-професіонал
Нещодавно, на засіданні Комітету з економічних реформ при президенту В.Януковичу, було схвалено 10 національних проектів, реалізація яких (згідно резолюції Комітету) покликана відродити економічне становище країни та створити підґрунтя для її подальшого ро
Нещодавно, на засіданні Комітету з економічних реформ при президенту В.Януковичу, було схвалено 10 національних проектів, реалізація яких (згідно резолюції Комітету) покликана відродити економічне становище країни та створити підґрунтя для її подальшого розвитку. Отож, що це за «національні проекти», спробуємо розкласти на складові компоненти це поняття та з’ясувати який зиск отримають малі та середні підприємства від участі у них.
За офіційною позицією Комітету, «національні проекти» - це практична основа для здійснення економічних реформ у країні. Проекти мають обмежений термін реалізації (не більше 4 років), обсяг та не залежать від форм власності. Але що ж таке «національні проекти» в більш простому розумінні? Напевно, це можливість прийняти участь малим та середнім підприємствам у процесі створення дійсно дієвих заходів щодо покращення суспільного життя та економіки власної держави. І це – не «благодійна акція», яка, під егідою держави запроваджується для вкладання активів у нерентабельні проекти, а реальний спосіб збільшити власні обороти, збільшити прибуток та піднятись на вищий щабель взаємовідносин між державою та бізнесом. Доказом цьому є ЗУ «про державно-приватне партнерство» прийнятий у липні минулого року, який регламентує організацію та налагодження взаємовідносин між приватними підприємствами і державним капіталом на договірних засадах. Механізм організації державно-приватного партнерства нагадує загальновідомий механізм венчурного фінансування, тобто вливання капіталу шляхом збільшення статутного капіталу підприємства (на прикладі товариств з обмеженою відповідальністю) або викуп блокувального пакету акцій – від 25% до 40% (на прикладі акціонерних товариств).
Чому дана форма є на даний момент найкращим способом залучення державних коштів? По-перше – партнерські відносини самі по собі являють собою діяльність спрямовану на отримання певного результату, незалежно від того чи це відносини між окремим компаніями чи науковцями чи іншими структурами – всі дії спрямовані на досягнення мети заради якої дане партнерство стало необхідним. По-друге – вливання капіталу в підприємство – це не отримання позики в банку, який незалежно від результату здійснення проекту буде витребовувати назад всі свої активи плюс процент, а плідна співпраця, тому, що у разі провалу проекту програють всі, в тому числі і державний інвестор. Чи не являється це об’єктивною причиною для ефективної взаємодії? (Думаю відповідь тут не потрібна). По-третє – щоб досягнути своєї мети держава охоче буде використовувати всі доступні важелі, механізми та зв’язки (в рамках чинного законодавства, звісно) заради досягнення позитивних результатів.
Підведу риску – участь у «національних проектах» - це човен в який сідають і починають пливти не тільки підприємці-човнярі, а й держава, і не тільки як пасажир спостерігач, що своєю вагою заважає успішній регаті, а як досвідчена команда «гребців», на меті якої досягнути кінцевої точки запливу – реалізації проекту та, відповідно, отримання прибутку.
По суті, після процедури об’єднання приватний та державний капітал починає працювати в одному напрямку – максимізація прибутку, а це, як відомо, найкращий стимул для розвитку.
Більш конкретно дізнатись про пріоритети та ознайомитись з переліком проектів в рамках цих пріоритетів можна за посиланнями:
Чому кожен може прийняти участь у здійсненні «національних проектів»? Тому, що партнерство формується не тільки з 2-3 фірм – а об’єднує цілий ряд підприємств, установ та організацій – формою участі може бути не тільки інвестування, а й консалтингові послуги, юридичні послуги, послуги з виготовлення проектної документації, постачання, підряд та багато інших форм партнерства. Даний факт свідчить про те, що участь в «Нацпроектах» можна порівняти з участю в кластері – коли підприємства різних спеціалізацій, напрямків, сфер впливу та «політичних віросповідань» об’єднуються заради досягнення результату втричі кращого аніж їхня сумарна діяльність поодинці.
Акцентую увагу на тому, що Національні проекти це «кістяк», на який необхідно нарощувати «м’язову тканину» з можливостей малих та середніх підприємств, саме тому закликаю усіх підприємців Рівненщини та України в цілому прийняти участь у Національних проектах, тим самим розширити сферу своєї діяльності, збільшити надходження від реалізації своїх проектів в рамках Національних пріоритетів та зробити свій внесок у створення могутньої держави з потужною економікою – України.
