Мобілізація автомобілів – анахронізм та корупційні ризики
Не варто силою відбирати «залізних коней» у співгромадян. Є кращий вихід
Сили оборони України постійно потребують колісного транспорту. Це не новина. Позаяк, майже кожен українець або збирав на «корч» для своїх близьких або знайомих, чи то незнайомих захисників.
На жаль, Українська держава виявилася не здатною під час широкомасштабного вторгнення забезпечити ЗСУ таким витратним матеріалом як автомобіль. Факторів багато. Авто в зоні виконання задач потрібні для військово-побутових цілей. Система волонтерської допомоги дозволяла бути значно більш гнучкими з використанням автівок. Це підвищувало мобільність підрозділів, давало можливість отримувати волонтерські передачі, робити закупки, а також звісно підвозити окреме спорядження туди, де це безпечно.
Нещодавно розпочалось так зване «впровадження в Україні порядку виконання військово-транспортного обов’язку». Фактично - безоплатне залучення транспорту та техніки підприємств на умовах повернення після демобілізації. Для цього видали окремий наказ Міністерства оборони України.
Очевидно, що ця мобілізація авто є пережитком радянської системи. У СРСР автомобілі перебували у власності державних транспортних підприємств. Забирати сьогодні автомобілі у приватних перевізників чи фермерів – крок абсолютно неефективний.
Є пряма загроза знищення логістичних ланцюгів, які є основою стабільного функціонування економіки. Це може призвести до економічних негараздів, паралізує процеси постачання сировини та відвантаження готової продукції, спричинить масові зриви контрактів, штрафні санкції та знищення довіри міжнародних партнерів, що вдарить по репутації українських компаній всередині країни на світовому ринку. Принагідно нагадаю, що чимало підприємств і без того допомагають нашим захисникам своїм транспортом.
Вилучення транспортних засобів з підприємств повертає Україну до моделі закритої економіки радянських часів, де централізоване керування та вилучення ресурсів призводило до економічної стагнації та деградації. Навіть під час війни ми не можемо допустити руйнування економіки, адже саме наші підприємства забезпечують країну ресурсами для боротьби та виживання.
Але є і інший бік: подібний підхід спричиняє корупцію. Якщо в тебе на фермі заберуть дві машини, а на сусідській - жодної, чи це означатиме, що сусід «заніс»? Навіть, якщо не заніс, то ти будеш переконаний що так і відбулось, і спробуєш піти «запропонувати». Це лише розкрутить маховик корупції. Додайте повне ігнорування запиту на справедливість, який існує в суспільстві.
Якщо держава вже вирішила розвантажити волонтерів і нарешті зайнятись питанням автомобілів в армії, то є зрозуміле рішення. Україна повинна негайно звернутися за допомогою до міжнародних партнерів для забезпечення Збройних Сил України необхідними транспортними засобами. У країнах НАТО достатньо автомобілів, і це, зрештою, не летальне озброєння. Цілком вірогідно, що кілька тисяч авто ЗСУ можна отримати в максимально короткі терміни. Перевагою є і абсолютно зрозуміла система не лише отримання, а й поставки до підрозділів транспорту. За нього не треба буде потім платити власникам, він буде кращої якості. Бо уявити собі, в якому стані автомобілі у наших аграріїв, промисловців, портовиків, перевізників, неважко. Який там пробіг, і скільки вони ще проїдуть. Чому досі такого запиту не було - таємниця, нам відомі лише окремі випадки ініціатив окремих урядів чи донорів.
Замість радянської системи «забрати», необхідно створити систему залучення партнерів. Тобто ефективних комунікацій міждержавного рівня. Нагадаю, що саме автотранспорт був основним пунктом ленд-лізу під час Другої світової війни – близько 450 тис. позашляховиків, вантажівок, мотоциклів тоді отримав СРСР від союзників. Нам зараз може вистачити і десятої частини від цього обсягу.
- Податки для українських біженців у Європі: реальність, ризики та можливості Дмитро Зенкін вчора о 17:48
- Інвестиції в українську нерухомість: можливості та виклики Сергій Дзіс вчора о 17:35
- Відшкодування шкоди від терористичних актів: чи реально отримати компенсацію від держави? Світлана Приймак вчора о 15:34
- Самотність, яка нищить Людмила Євсєєнко вчора о 14:17
- На що насправді здатен ретинол Вікторія Жоль вчора о 11:26
- Хто повинен платити за судову експертизу у сфері інтелектуальної власності? Сергій Барбашин вчора о 11:18
- Бізнес-ризики та кризові ситуації – 2025: виклики, загрози і стратегії виживання Ігор Шевцов вчора о 11:13
- Як ринок програмних фіскалізаторів змінює економіку України Андрій Сухов 10.02.2025 14:51
- Принцип "легітимних очікувань": зміст та застосування в судовій практиці України Леся Дубчак 10.02.2025 14:50
- Як інфляція змінює вартість електроенергії та газу у світі: аналітика та перспективи Ростислав Никітенко 10.02.2025 10:42
- Як залишатися мотивованим, коли все йде не так? Катерина Мілютенко 10.02.2025 03:06
- Обзор изменений в налоговом законодательстве для ФЛП с 2025 года Віра Тарасенко 09.02.2025 21:40
- Персональні дані пацієнта в маркетингу: зміни Анастасія Полтавцева 09.02.2025 16:01
- Нехтування сигналу "Повітряна тривога" суддями і прокурорами - під час ракетних атак Лариса Криворучко 09.02.2025 00:21
- Що зміниться із скасуванням Господарського кодексу України? Олеся Романенко 08.02.2025 21:03
- "Великий", який хоче здаватися "малим", або як ресторанний бізнес мінімізує податки 304
- Бізнес-ризики та кризові ситуації – 2025: виклики, загрози і стратегії виживання 136
- Справа на мільярд 119
- Що зміниться із скасуванням Господарського кодексу України? 108
- Гроші, люди, хаос. Що стримує розвиток бізнесу в Україні? 107
-
Операція "Чисте місто". НАБУ показало знайдені під час обшуків мільйони доларів – фото
Бізнес 3028
-
"Умовте українців продовжити транзит". Чим завершиться енергокриза у Молдові
Бізнес 2876
-
Комарницького оголосили в розшук. НАБУ вважає, що він намагається втекти з України
оновлено Бізнес 2456
-
"Відбувається щось нездорове". Виробники молока і молокозаводи посперечалися через ціни
Бізнес 2444
-
Проєкт з будівництва склозаводу в Київській області за 240 млн євро отримав інвестняню
Бізнес 2258