Авторские блоги и комментарии к ним отображают исключительно точку зрения их авторов. Редакция ЛІГА.net может не разделять мнение авторов блогов.
18.09.2020 23:33

"Подвійна" приватизація земельної ділянки

Адвокат, практика в галузі корпоративного, господарського, адміністративного, земельного, трудового, сімейного та кримінального права

Право громадян України на приватизацію земельних ділянок.

Земельний кодекс України, зокрема у статті 81, передбачає право громадян України набувати земельні ділянки у власність шляхом безоплатної передачі із земель державної і комунальної власності, а також приватизацію земельних ділянок, що були раніше надані їм у користування.

Положеннями статті 116 ЗК України визначено, що громадяни та юридичні особи набувають права власності та права користування земельними ділянками із земель державної або комунальної власності за рішенням органів виконавчої влади або органів місцевого самоврядування в межах їх повноважень, визначених цим Кодексом або за результатами аукціону.

Набуття права на землю громадянами та юридичними особами здійснюється шляхом передачі земельних ділянок у власність або надання їх у користування.

Безоплатна передача земельних ділянок у власність громадян провадиться у разі:

а) приватизації земельних ділянок, які перебувають у користуванні громадян;

б) одержання земельних ділянок внаслідок приватизації державних і комунальних сільськогосподарських підприємств, установ та організацій;

в) одержання земельних ділянок із земель державної і комунальної власності в межах норм безоплатної приватизації, визначених цим Кодексом.

У статті 121 ЗК України передбачено норми безоплатної передачі земельних ділянок громадянам. Зокрема, для ведення особистого селянського господарства - не більше 2,0 га.

На практиці дуже часто виникає ситуація, коли заявнику відразу не можуть сформувати чи надати повну ділянку розміром 2,0 га, а є в наявності лише, наприклад, 1,2 га або дві ділянки по 0,9 га. Чи можна “доприватизувати” або отримати додаткову ділянку у межах 2,0 га пізніше ? Адже, у статті 5 Закону України “Про особисте селянське господарство” начебто існує відповідна норма?

Для того, щоб отримати повну відповідь, потрібно проаналізувати декілька судових справ.

- І -

Вирішуючи окреслене питання, Донецький окружний адміністративний суд у Постанові від 26.01.2017 року по справі № 805/177/17-а зазначає:

Позивач ОСОБА_1, має у власності земельну ділянку площею 0,4473 га, що перебуває у його власності згідно державного акту на право приватної власності на землю, серії ДН б/н виданого 10.06.1996 року на підставі рішення Новоартемівської сільської ради від 15.12.1995 р. та яка наведена в інформаційній довідці управління Держгеокадастру у Костянтинівському районі Донецької області від 06.07.2016 р. № 194/01-29, отримана позивачем у власність Позивача у порядку здійснення безоплатної приватизації громадянами своїх присадибних земельних ділянок в межах населених пунктів. Цільове призначення використання цієї земельної ділянки ведення особистого підсобного господарства.

16 листопада 2015 р. ОСОБА_1 звернулась до начальника Головного управління Держгеокадастру у Донецькій області ОСОБА_4 із клопотанням про надання їй дозволу на розробку проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки безоплатно у власність площею 2,000 га.

Наказом Начальника Головного управління Держгеокадастру у Донецькій області 28 січня 2016 року № 17-СГ ОСОБА_1 надано дозвіл на розроблення проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки безоплатно у власність площею 2,0 га пасовищ із земель сільськогосподарського призначення державної власності, що перебувають у запасі, для ведення особистого селянського господарства на території Новоартемівської сільської ради Костянтинівського району Донецької області за межами населених пунктів. Зобовязали ОСОБА_1 забезпечити розробку та погодження в установленому законом порядку проекту землеустрою щодо відведення зазначеної земельної ділянки та подати погоджений проект землеустрою до Голови Головного управління Держгеокадастру у Донецькій області.

30 серпня 2016 року за № Б-3738/0-2318/6-16, Головним управлінням Держгеокадастру у Донецькій області, відмовлено у прийнятті рішення про передачу земельної ділянки безоплатно у власність ОСОБА_1.

21.10.2016 року ОСОБА_1 звернулась із листом до Начальника Головного управління Держгеокадастру у Донецькій області, у якому просив повторно розглянути клопотання ….

15 листопада 2016 року, листом Головного управління Держгеокадастру у Донецькій області № Б-4763/0-3038/6-16, за підписом заступника начальника управління ОСОБА_6, повідомлено, що порушене у вищевказаному клопотанні Позивача вже розглядалося Головним управлінням у серпні 2016 року, отже проект землеустрою повертається.

20 грудня 2016 року листом Головного управління Держгеокадастру у Донецькій області № Б-5450/0-3706/6-16, у відповідь на клопотання Позивача від 07.12.2016 року щодо відведення земельної ділянки для ведення особистого селянського господарства на території Новоартемівської сільської ради Костнятинівського району, заперечує проти погодження проекту землеустрою.

...

З урахуванням тієї обставини, що позивач неодноразово звертався до Головного управління Держземагентства у Донецькій області з одного і того ж питання щодо відведення земельної ділянки для ведення особистого селянського господарства та отримував формальні відмови за причини того, що вже йому надавалась земельна ділянка раніше, суд вважає, що Позивач не втрачає права на приватизацію земельної ділянки для ведення особистого селянського господарства в загальному розмірі, що не перевищує 2,0 га з врахуванням площі вже наданої земельної ділянки для ведення особистого підсобного господарства.

Отже, як суд зазначав раніше, ділянка, яку ОСОБА_1 отримала у 1996 році має цільове використання ведення особистого підсобного господарства, тому висновок спеціалістів Головного управління Держгеокадастру у Донецькій області, про те, що ОСОБА_1 вже реалізувала своє право на отримання земельної ділянки безоплатно у власність для ведення особистого селянського господарства, не відповідає дійсності, оскільки земель з зазначеним цільовим призначенням для ведення особистого селянського господарства, у нього у власності чи користуванні немає.

...

Аналіз наведених вище норм закону дає підстави для висновку, що розглядаючи питання про погодження проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки відповідний суб'єкт владних повноважень може прийняти одне з двох рішень: або погодити проект землеустрою щодо відведення земельної ділянки, у разі відповідності його положень вимогам законів та прийнятих відповідно до них нормативно-правових актів, документації із землеустрою або містобудівній документації, або ж відмовити у погодженні, проте, лише у разі невідповідності проекту наведеним вимогам....

Всупереч наведеному, відповідачем не вказано жодних посилань на невідповідність проекту землеустрою вимогам законів та прийнятих відповідно до них нормативно-правових актів, що є єдиною законною підставою для відмови, спірна відмова відповідача не містить.

Тобто, спірна відмова не містить ключового, необхідного та єдино достатнього обґрунтування, що не відповідає вимогам ч. 13 ст. 123 Земельного Кодексу України.

Аналізуючи наведене, суд дійшов висновку, що відповідачем не надано під час розгляду жодних належних та допустимих доказів по суті спору на підтвердження правомірності прийнятої відмови у затвердженні проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки у власність.”

У подальшому, Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду в Постанові від 20.12.2019 року по даній справі підтримав позицію апеляційної інстанції:

«Судами попередніх інстанцій встановлено, що позивач має у власності земельну ділянку площею 0,6973 га в межах згідно з планом, в тому числі 0,25 га для обслуговування житлового будинку та 0,4473 га для ведення особистого підсобного господарства, що підтверджується державним актом на право приватної власності на землю, серії ДН від 10.06.1996, виданого на підставі рішення Новоартемівської сільської ради від 15.12.1995 року, зареєстрованого в Книзі записів державних актів на право власності на землю за № 28(а.с.55).

...

Суди першої та апеляційної інстанції з цього приводу обґрунтовано звернули увагу на правову позицію, викладену у постанові Верховного Суду України від 24.06.2015 року по справі № 6-228цс14, у якій Суд надавав оцінку співвідношенню понять "особисте підсобне господарство" та "особисте селянське господарство" та дійшов висновку, що право на збільшення земельної ділянки в межах норм, установлених статтею 121 ЗК України для ведення особистого селянського господарства мають ті громадяни, які реалізували своє право на безоплатну приватизацію земельної ділянки для ведення особистого підсобного господарства в розмірі не більше 0,6 га відповідно до приписів Земельного кодексу України від 18 грудня 1990 року.

У такому випадку безоплатна передача земельної ділянки буде здійснюватися за загальним порядком, визначеним статтею 118 ЗК України.

Судами встановлено, що площа земельної ділянки для ведення особистого підсобного господарства, яка перебуває у власності позивача, не перевищує норму безоплатної передачі земельних ділянок громадянам 2,0 га, а тому колегія суддів погоджується з судами першої та апеляційної інстанцій, що позивач має право на збільшення земельної ділянки в межах норм, установлених ст. 121 Земельного кодексу України для ведення особистого селянського господарства.

Відповідно, доводи касатора про те, що позивач уже скористався своїм правом на безоплатну приватизацію земельної ділянки, отримавши у власність 0,4473 га для ведення особистого підсобного господарства, є необґрунтованими.

Вищезазначене також спростовує доводи касатора про те, що земельна ділянка, у разі існування у позивача земельної ділянки під особисте підсобне господарство, може бути збільшено лише у разі отримання в натурі (на місцевості) земельної частки (паю).»

P.S. : у даній справі суд зробив висновок, якщо особа має земельну ділянку для ведення особистого підсобного господарства, це не є перепоною для отримання та приватизації земельної ділянки для ведення особистого селянського господарства у межах норми - не більше 2,0 га.

Отже, суд дозволяє мати 0,4473 га для ведення особистого підсобного господарства та набути 2,0 га для ведення особистого селянського господарства, а всього 2,4473 га!

P.S.S. : вищевказана позиція вступає у протиріччя з Постановою від 11.12.2019 року по справі № 805/181/17-а:

з матеріалів справи вбачається, що позивачем реалізовано право на безоплатне отримання земельної ділянки вперше у 1996 році, площею 0,4213 га. Згодом позивач хотів отримати у власність площею 1,5787 га. Тобто, сумарна площа розміру земельних ділянок для ведення особистого селянського господарства складає 2, га (0,4213 га + 1,5787 га), що не перевищує норму безоплатної приватизації."

Отже, суд вважає, що норма разом тільки 2,0 га ( 0,4213 га для ведення особистого підсобного господарства та 1,5787 га для ведення особистого селянського господарства) !

- ІІ -

Як йдеться у Постанові від 20.05.2020 року по справі № 706/1685/16-ц, Верховний Суд у складі колегії суддів Першої судової палати Касаційного цивільного суду робить наступні висновки:

У грудні 2016 року заступник керівника Уманської місцевої прокуратури Черкаської області в інтересах держави звернувся до суду з позовом до Головного управління Держгеокадастру у Черкаській області, ОСОБА_1 , Сільськогосподарського виробничого кооперативу «Екопродукт» про визнання незаконним та скасування наказу, визнання недійсним свідоцтва про право власності та витребування земельної ділянки у державну власність.

Позовна заява мотивована тим, що розпорядженням Христинівської районної державної адміністрації від 23 грудня 2012 року № 169/01-02-1 ОСОБА_1 передано у власність земельну ділянку площею 0,5999 га, кадастровий номер 7124655300:02:003:0170, …. для ведення особистого селянського господарства. 28 листопада 2012 року, ОСОБА_1 видано державний акт про право власності серії ЯМ № 246925 на вищевказану земельну ділянку.

Наказом ГУ Держземагентства у Черкаській області від 04 грудня 2013 року № ЧК/7124655300:02:001/00001500 ОСОБА_1 надано дозвіл на розроблення проекту землеустрою щодо відведення у власність земельної ділянки сільськогосподарського призначення, орієнтовним розміром 1,4000 га, із земель державної власності.

На виконання наказу ГУ Держземагентства у Черкаській області від 04 грудня 2013 року ОСОБА_1 виготовлено проект землеустрою щодо відведення земельної ділянки у приватну власність. 05 лютого 2014 року ГУ Держземагентства у Черкаській області видано наказ № ЧК/7124655300:02:003/00002000, яким затверджено проект землеустрою та передано ОСОБА_1 у приватну власність земельну ділянку сільськогосподарського призначення із земель державної власності площею 1,4000 га, кадастровий номер 7124655300:02:003:0181, для ведення особистого селянського господарства.

25 лютого 2014 року ОСОБА_1 зареєстрував право власності на земельну ділянку. Підставою для внесення запису до Державного реєстру речових прав на нерухоме майно стало рішення про державну реєстрацію прав та їх обтяжень від 25 лютого 2014 року, за індексним номером 11169799.

Зазначав, що ОСОБА_1 є власником двох земельних ділянок для ведення особистого селянського господарства, які отримав безоплатно, на підставі статей 116, 118, 121 ЗК України, а саме: земельної ділянки площею 0,5999 га, кадастровий номер 724655300:02:003:0170, та земельної ділянки площею 1,4000 га, кадастровий номер 7124655300:02:003:0181, що розташовані в адміністративних межах Верхняцької селищної ради Христинівського району Черкаської області. Вважав, що зазначені накази ГУ Держгеокадастру у Черкаській області прийняті з порушенням ЗК України.

Мотиви, з яких виходить Верховний Суд, та застосовані норми права.

Виходячи зі змісту частини четвертої статті 116 ЗК України, передача земельних ділянок безоплатно у власність громадян у межах норм, визначених цим Кодексом, проводиться один раз за кожним видом використання.

Відповідно до вимог частини шостої статті 5 Закону України «Про особисте селянське господарство» громадяни України, які реалізували своє право на безоплатну приватизацію земельної ділянки для ведення особистого підсобного господарства в розмірі менше 2,0 гектара, мають право на збільшення земельної ділянки в межах норм, установлених статтею 121 ЗК України для ведення особистого селянського господарства.

Підставою для відмови у погодженні проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки може бути лише невідповідність його положень вимогам законів та прийнятих відповідно до них нормативно-правових актів, документації із землеустрою або містобудівній документації.

Визначений статтею 118 ЗК України порядок передачі земельної ділянки у власність застосовується при умові дотримання вимог статей 116, 121 ЗК України.

Ураховуючи зазначене, правильним є висновок судів попередніх інстанцій про те, що ОСОБА_1 отримав безоплатно дві земельні ділянки, а саме: земельну ділянку площею 0,5999 га, кадастровий номер 7124655300:02:003:0170, та земельну ділянку площею 1,4000 га, кадастровий номер 7124655300:02:003:0181.

Приймаючи оспорюваний наказ, ГУ Держземагентства у Черкаській області факт реалізації ОСОБА_1 права на безоплатне отримання у власність земельної ділянки для ведення особистого селянського господарства не перевірило, порушило вимоги земельного законодавства, що призвело до безпідставного вибуття землі із державної власності, а тому наказ, яким затверджено проект землеустрою та передано земельну ділянку у власність особи, яка таке право вже використала, є незаконним.

З урахуванням вимог статей 116, 118, 121, 123, 134 ЗК України право на безоплатне отримання земельної ділянки державної власності одного виду громадянин може використати один раз. Додатково земельні ділянки громадянин або фермерське господарство можуть отримати на конкурентних засадах через участь у торгах.

Аналогічний висновок міститься у постанові Великої Палати Верховного Суду від 24 квітня 2019 року у справі 525/1225/15-ц.

P.S.: у даній справі суд зробив висновок, якщо особа один раз вже отримала безкоштовно земельну ділянку для ОСГ, то вона не має права отримувати земельну ділянку для ОСГ безкоштовно другий раз, а лише на загальних засадах через аукціон.

P.S.S.: вищевказана позиція вступає у протиріччя з Постановою від 14.02.2020 року Верховного Суду у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду по справі № 560/3660/18, у якій суд не заперечував проти одного наказу на одного громадянина в межах 2,0 га, але трьома ділянками та вважав це законним набуттям; особа зареєструвала дві ділянки і мала бажання зареєструвати третю:

16.08.2017 року Головним управлінням Держгеокадастру у Хмельницькій області видано наказ № 22-16615-СГ від 16.08.2017 року "Про внесення змін до наказу Головного управління від 18.08.2016 року №22-21444-СГ", яким внесено до наказу Головного управління від 18.08.2016 року №22-21444-СГ зміни, а саме:

1) абзац 3 пункту 1 викласти в такій редакції: "орієнтовний розмір земельних ділянок 2,000 га: ділянка №1 - 0,4000 га (кадастровий номер 6821588800:04:050), ділянка №2 - 0,4000 га (кадастровий номер 6821588800:04:049), ділянка №3 - 1,2000 га (кадастровий номер 6821588800:04:002)"....

05.01.2018 року Головним управлінням Держгеокадастру у Хмельницькій області видано наказ №22-255-СГ від 05.01.2018 року, відповідно до якого наказано: затвердити проект землеустрою щодо відведення земельної ділянки у власність для ведення особистого селянського господарства ОСОБА_1 , яка розташована за межами населених пунктів Шпичинецької сільської ради Деражнянського району Хмельницької області; надати у власність ОСОБА_1 земельну ділянку площею 1,2000 га (кадастровий номер 6821588800:04:002:0001) для ведення особистого селянського господарства із земель сільськогосподарського призначення державної власності, яка розташована за межами населених пунктів Шпичинецької сільської ради Деражнянського району Хмельницької області.

12.02.2018 року Головним управлінням Держгеокадастру у Хмельницькій області видано наказ №22-747-СГ від 12.02.2018 року, відповідно до якого наказано: затвердити проект землеустрою щодо відведення земельної ділянки у власність для ведення особистого селянського господарства ОСОБА_1 , яка розташована за межами населених пунктів Шпичинецької сільської ради Деражнянського району Хмельницької області; надати у власність ОСОБА_1 земельну ділянку площею 0,4000 га (кадастровий номер 6821588800:04:049:0002) для ведення особистого селянського господарства із земель сільськогосподарського призначення державної власності, яка розташована за межами населених пунктів Шпичинецької сільської ради Деражнянського району Хмельницької області.

13.04.2018 року позивач звернувся до Головного управління Держгеокадастру у Хмельницькій області із заявою про затвердження проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки сільськогосподарського призначення державної власності для ведення особистого селянського господарства площею 0,4000 га за межами населених пунктів Шпичинецької сільської ради Деражнянського району Хмельницької області.

Листом № Ш-5093/0-3733/0/95-18 від 25.04.2018 року відповідач повідомив позивача, що звернення стосовно затвердження проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки сільськогосподарського призначення державної власності для ведення особистого селянського господарства площею 0,4000 га за межами населених пунктів Шпичинецької сільської ради Деражнянського району Хмельницької області розглянуто. Повідомлено, що згідно відомостей Державного реєстру речових прав на нерухоме майно ОСОБА_1 скористався своїм правом на отримання земельної ділянки безоплатно у власність для ведення особистого селянського господарства.

Відповідно до Інформації з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно та Реєстру прав власності на нерухоме майно, Державного реєстру Іпотек, Єдиного реєстру заборон відчуження об'єктів нерухомого майна щодо суб'єкта, право власності на земельні ділянки площею 0,4 га та 1,2 га з кадастровими номерами НОМЕР_9 та НОМЕР_5, було зареєстроване позивачем 23.02.2018 року.

Вказує, що на момент звернення позивача від 13.04.2018 року, вже скористався своїм правом на безоплатну приватизацію.

...

З цього приводу колегія суддів зазначає наступне.

Відповідно до ч. 6 ст. 5 Закону України "Про особисте селянське господарство" громадяни України, які реалізували своє право на безоплатну приватизацію земельної ділянки для ведення особистого підсобного господарства в розмірі менше 2,0 гектара, мають право на збільшення земельної ділянки в межах норм, установлених статтею 121 Земельного кодексу України для ведення особистого селянського господарства.

Відповідно до частини першої статті 56 Земельного кодексу України від 18 грудня 1990 року для ведення особистого підсобного господарства громадянам за рішенням сільської, селищної,  міської  Ради народних депутатів передаються безплатно у власність земельні ділянки, в межах населених пунктів, у розмірах, вказаних у земельно-облікових документах або надаються безплатно у власність у розмірі не більше 0,6 гектара.

З огляду на системний аналіз положень вищенаведених норм законодавства, досліджуючи співвідношення понять «особисте підсобне господарство» та «особисте селянське господарство» можна зробити висновок, що право на збільшення земельної ділянки в межах норм, установлених статтею 121 ЗК України для ведення особистого селянського господарства мають ті громадяни, які реалізували своє право на безоплатну приватизацію земельної ділянки для ведення особистого підсобного господарства в розмірі не більше 0,6 га відповідно до приписів Земельного кодексу України від 18 грудня1990 року.

У такому випадку безоплатна передача земельної ділянки буде здійснюватися за загальним порядком,  визначеним статтею 118 ЗК України

- ІІІ -

Отже, при спробі здійснити аналіз вищевказаних постанов касаційної інстанції, виникають вагомі протиріччя. Для цього така категорія справ обов'язково повинна бути передана на розгляд Великої Палати Верховного Суду з метою надання остаточних відповідей на наступні питання:

1. Якщо особа шляхом приватизації набула земельну ділянку для ведення особистого підсобного господарства розміром не більше 0,6 га, яким розміром вона має право отримати шляхом приватизації земельну ділянку для для ведення особистого селянського господарства: не більше 1,4 га чи не більше 2,0 га?

2. Чи допускається надання декількох земельних ділянок шляхом приватизації для ведення особистого селянського господарства, але в сумі не більше 2,0 га через один наказ відповідного органу?

3. У разі отримання земельної ділянки шляхом приватизації для ведення особистого селянського господарства розміром, наприклад, 0,8 га, чи допускається доприватизувати однією чи декількома ділянками для ведення особистого селянського господарства загальною площею 1,2 га?

Если Вы заметили орфографическую ошибку, выделите её мышью и нажмите Ctrl+Enter.
Последние записи
Контакты
E-mail: [email protected]