Як купують кисень під час цьогорічної осінньої хвилі пандемії.
Разом з осінню в Україні почалася і нова хвиля коронавірусу: якщо на початку вересня лікарі щоденно фіксували 2-3 тисячі випадки заражень, то наприкінці жовтня їхня кількість зросла до 23-27 тисяч на день. Тоді ж наша держава увійшла до трійки світових лідерів за смертністю від коронавірусу. Це, зокрема, і результати поширення штаму “Дельта” — за словами очільника МОЗ Віктора Ляшка, 95% інфікованих вразив саме він.
Для таких пацієнтів споживання кисню зросло в 5-6 разів у порівнянні з хворими попередніх хвиль. У середньому по країні зайнято 68% ліжок, однак подекуди ситуація із забезпеченням кисню стала критичною. Приміром, із його нестачею зіткнулися в Одеській, Херсонській, Сумській, Чернігівській та ще деяких областях. Щоб компенсувати дефіцит кисню, Україна навіть почала купувати його у Польщі — до 240 тонн на тиждень.
Специфіка впливу коронавірусу на людський організм така, що вилікувати хворого без під’єднання до приладів штучного дихання (ШВЛ) чи постачання кисню часто неможливо. Кисень потрібен і щоб компенсувати дихальну недостатність під час пневмонії, і щоб просто зберегти максимальний обсяг легеневої тканини.
На кінець жовтня, в Україні кисень виробляють 35 підприємств. Саме медичний газ виготовляють 23 з них, інші компанії створюють технічний кисень. Зазвичай його використовують у промисловості, проте навесні 2021 року МОЗ дозволило застосовувати технічний кисень і для підтримки коронавірусних хворих. Звісно, лише той, який відповідає вимогам до медичного.
Минулого місяця два основні виробники в Україні зупинилися на плановий ремонт. Через це в країні почали виготовляти менше кисню. Тому МОЗ терміново домовилося про його постачання з Польщі. Який дистриб’ютор та за якою ціною постачає медичний кисень з Польщі, міністерство не уточнює. Ми підготували відповідний запит, однак на момент публікації матеріалу відповідь не отримали.
Ще один бік проблеми — за час між хвилями пандемії коронавірусу в Україні так і не змогли забезпечити основні ковідні лікарні власними кисневими станціями. Такі установки самі продукують кисень, який потім підводять напряму до ліжок. Тож кисневі станції могли б зробити лікарні більш автономними. Є випадки, коли навіть гроші на такі станції виділяли, але освоїти їх з різних причин не змогли.
Безкоштовний кисень від українського бізнесу.
За даними Forbes.ua український бізнес щодня постачає до лікарень понад 400 тонн медичного кисню. Частину цих обсягів медзаклади отримують безкоштовно. Адже для підприємств металургії, енергетики та хімічної промисловості кисень — побічний продукт, який утворюється під час виготовлення основної продукції.
Щоб постачати технічний кисень у лікарні, заводи мають отримати спеціальні сертифікати якості продукції. Життєво необхідний газ у медзаклади віддають черкаський ПрАТ “АЗОТ”, “Рівнеазот”,“Запоріжсталь” та інші.
Закупівля кисню через Prozorro
За підрахунками проєкту DOZORRO, за 10 місяців 2021 року в Prozorro придбали медичного кисню загалом на 926,4 млн грн. Це втричі більше, ніж у 2020 році.
натисність на картинку для збільшення
Найбільше медичного кисню придбали в січні — на 175 млн грн. Потім було просідання у лютому, і в березні витрати на кисень знову почали зростати. Це прямо корелює зі збільшенням кількості хворих на COVID-19 під час весняної хвилі пандемії. Відповідно, від травня до початку осені обсяги закупівель переважно зменшувалися — у серпні на кисень витратили всього 33 млн грн.
На початку осені кількість інфікованих знову почала зростати. Тому з кожним місяцем у півтора-два рази зростали й витрати на кисень. Такий попит спричинило і погіршення епідемічної ситуації, і те, що наприкінці вересня уряд додатково виділив 395 млн грн на забезпечення киснем лікарень, які приймають хворих на COVID-19.
натисність на картинку для збільшення
Областями-лідерами за обсягами придбаного медичного кисню стали:
• Львівська — 121 млн грн, 4,3 млн м³ газоподібного та 200 тонн рідкого кисню;
• Київська — 112 млн грн, 1,3 млн м³ газоподібного та 9,8 тис. тонн рідкого кисню;
• Харківська — 75 млн грн, 3,5 млн м³ газоподібного та 1,5 тонн рідкого кисню;
натисність на картинку для збільшення
Тоді як найменше медичного кисню купили в таких областях:
• Кіровоградська — 7,7 млн грн, 57 тис. м³ газоподібного та 617 тонн рідкого кисню;
• Черкаська — 8,6 млн грн, 117 тис. м³ газоподібного та 221 тонн рідкого кисню;
• Волинська — 12,4 млн грн, 313 тис. м³ газоподібного та 431 тонн рідкого кисню.
Варто зауважити, що хоча в деяких регіонах обсяги закупівель медичного кисню в декілька разів менші, ніж у їхніх сусідів, це не обов’язково свідчить про дефіцит кисню в цих областях. Адже, як ми вже згадували, кисень до лікарень може безкоштовно постачати бізнес.
натисність на картинку для збільшення
Ціни на медичний кисень
На противагу цінам на більшість товарів, які використовують для боротьби з коронавірусом, ціни на медичний кисень у Prozorro були досить стабільними. Утім, інколи й вони сильно відрізнялися від середнього значення. Це можна пояснити обсягами закупівель і віддаленістю замовника від постачальника. Медичний кисень складно перевозити, бо у газоподібному стані він вибухонебезпечний. Тож чим більша відстань доставки, тим суттєвіше зростає загальна сума угоди. Водночас деякі державні підприємства поставляють кисень лікарням значно дешевше. Так, Хмельницька АЕС продає його в лікарні області зі знижкою в 99%, тобто за ціною 2,8 грн за 40 літровий балон. Загалом виробництво кисню також налагодили на азотно-кисневих станціях Рівненської та Запорізькій АЕС.
Медіанна ціна на газоподібний медичний кисень становила 44-48 грн за 1 м³ (тобто 280-310 грн за 40-літровий балон). Цей же показник для рідкого медичного кисню становив 12-18 грн за 1 кг. Медіанна ціна за своєю суттю дуже схожа на середнє значення. Вона знаходиться посередині всього діапазону цін, тому на неї не впливають аномально високі чи низькі показники.
Постачальники
Лідером за кількістю поставленого медичного кисню в 2021 році є АТ “Львівський хімічний завод” . Підприємство продало його медзакладам на 216,3 млн грн, це 23,3% від загальної суми. Зокрема, компанія поставила 6,9 млн. м³ газоподібного та 804 тонни рідкого кисню. На ринку це підприємство працює давно, ще з 1993 року.
На другому місці за кількістю продажів медичного кисню опинилося ТОВ “ДІПІ ЕЙР ГАЗ”, яке уклало договорів із закладами охорони здоров'я на 128,2 млн грн. Це 13,4% від загальної вартості всіх угод. За підрахунками проєкту DOZORRO, фірма поставила в лікарні 1,9 млн. м³ газоподібного та 981 тонн рідкого медичного кисню. На початку листопада підприємство звернулося до МОЗ та АМКУ щодо непрозорого розподілу між компаніями послуг з доставки кисню до лікарень. Йдеться про постачання того кисню, який безкоштовно надає бізнес — його логістикою займається саме міністерство. ТОВ “ДІПІ ЕЙР ГАЗ” звернуло увагу, що майже скрізь МОЗ обирає постачальником ТОВ “Кріогенсервіс”.
Трійку лідерів замикає ТОВ “ЛІНДЕ ГАЗ УКРАЇНА”. Від початку року підприємство продало 969 тис. м³ газоподібного та 85,8 тис. тонн рідкого медичного кисню на суму 111,9 млн грн, що становить 12,1% від загальної суми витрат на кисень.
Незважаючи на те, що все літо уряд та МОЗ запевняли про активну підготовку до осінньої хвилі коронавірусної інфекції, і що всім необхідним лікарні будуть забезпечені, реальність показує протилежне. В оперативне вирішення проблеми від влади медики та рідні хворих вже не вірять, останні знову звертаються за допомогою до волонтерів та бізнесу.
4 листопада Верховна Рада виділила 800 млн грн на обладнання опорних лікарень кисневими станціями. 650 мільйонів гривень витратять на централізовані закупівлі кисневих станцій для опорних закладів охорони здоров’я та ще 150 мільйонів гривень — на відповідну субвенцію місцевим бюджетам. Проте така реакція досить запізніла: закупівля встановлення та налаштування кисневих станцій займе час, який для інфікованих COVID-19 на вагу золота. За підрахунками народних депутатів, якщо розпочати ці роботи прямо зараз, то нові кисневі станції лікарні потенційно отримають за 4-6 місяців. Тому роботи та послуги з оснащення кисневими станціями лікарень парламентарі пропонують купувати за спрощеними процедурами. Відповідний законопроєкт 8 листопада зареєстрували у Верховній Раді.
