Звернення до колег

Шановні колеги – Юліє Свириденко, Перший віце-прем’єр-міністр – Міністр економіки України, Мортен Бедскоу, Міністр підприємництва Данії, та Ларса Люкке Расмуссен, Міністр закордонних справ Данії!

Коли я збирався написати цього листа, я не відразу вирішив, як мені звернутися до вас. Я ніколи не був при владі і не користувався нею. Але під час своєї нещодавно закінченої академічно-педагогічної роботи я займався підготовкою спеціалістів для індустріалізації, а в останні роки реіндустріалізації та забезпечення сталого розвитку країни. Я впевнений, що сьогодні влада нашої країни та наші бойові побратими зайняті не лише забезпеченням перемоги країни у кровопролитній безжальній війні, а й її відродженням. Тому я зупинився на цьому зверненні до вас, як до колег, тим паче, що паралельно з основною діяльністю все життя я тісно співпрацював з владою, як генеральний директор, паралельно з роботою в університетах, у кількох громадських організаціях – екологічній. Фонд Дніпровського регіону,  Центр чистого виробництва, Технологічного бізнес-центру, співпрацював з міжнародними організаціями. (НАТО, ЮНЕП, ЮНІДО, Комісія ЄС) та Європейським центром аграрного та промислового симбіозу в Калундборзі, Данія, а також з нещодавно закритим американським порталом www. ukrainebiz.com (детальніше про мою діяльність у пояснювальній записці, що додається, та в резюме за адресою.

Отже, я, Вільям Задорський, донедавна професор єдиного в Україні Хіміко-технологічного університету, та за сумісництвом професор Регіонального інституту державного управління, займався підготовкою інженерів для хімічної, нафтохімічної та харчової промисловості, тепер журналіст, блогер, а тепер і генеральний директор Науково-освітньої асоціації інноваційного технологічного бізнесу та її науково-освітнього інтернет-порталу «Інноваційний технологічний бізнес» (IPTB, www.invest.ho.ua). Данія нещодавно ініціювала велику спеціальну програму для України на суму 1 мільярд датських крон (133 мільйони доларів), про яку було оголошено на Українському інвестиційному форумі в Копенгагені. Біля витоків цієї програми Ви, Юлія Свириденко, перший віце-прем’єр-міністр, міністр економіки України. Мортен Бедскоу, міністр підприємництва Данії та Ларс Лікке Расмуссен, міністр закордонних справ Данії.

Звертаюся до вас, щоб поділитися своїми думками та пропозиціями щодо можливості майбутньої співпраці. Зазначу, що раніше основний акцент у співпраці завжди робився не на фінансову підтримку, а на постійний обмін досвідом, взаємодію та підтримку перспективних проектів. Як генеральний директор організації IPTB, яка зараз досить активно  функціонує, хотів би запропонувати деякі перспективні напрямки співпраці в рамках нової програми співпраці між Україною та Данією. Звертаю вашу увагу на те, що перші кредити за цією програмою були надані агрокомпаніям Миколаєва на фінансування двох пілотних проектів у сфері сільського господарства та переробки сільськогосподарської продукції. Безперечно, метою цих проектів є відновлення зруйнованих виробничих потужностей шляхом закупівлі обладнання у данських експортерів, а компанії «Нібулон» і «Агроф’южн» є першими одержувачами кредитів за цією програмою, і такий активний початок інвестиційної програми можна тільки вітати.

Все це, звичайно, дуже добре. Але, зрештою, зовсім недавно Україна була однією з найуспішніших індустріальних держав, і ніколи раніше  не позиціонувала себе як суто аграрну державу. Вся країна була побудована на поєднанні сільського господарства і потужної промисловості, що забезпечує, до речі, розвиток сільськогосподарського виробництва. Ця синергетична єдність цих двох сфер забезпечувала і зможе швидко відродити колишню силу країни та забезпечити її сталий розвиток. На жаль, в результаті демографічних змін і багаторічної війни в країні виникла кадрова проблема, пов'язана з невдалою реформою вищої освіти, яка не враховувала перехід країни до ринкової економіки і продовжувала озброювати майбутніх фахівців. із застарілими знаннями минулого століття, замість розвитку в них творчих здібностей до створення нових засобів і методів виробництва, що відповідають вимогам нового часу. Свою роль зіграли також успішна реформа деолігархізації та відтік найактивнішої частини професійних спеціалістів з країни та найталановитіших молодих людей на навчання за кордон.

Нарешті, напрямок розвитку промисловості через створення середніх і малих підприємств, який пропонували нам багато успішних країн, замість реанімації та створення нових гігантських підприємств перетворився на шлях створення численних комерційних і «сервільних» організацій, які не можуть сприяти індустріально-аграрній орієнтації країни. Ми запропонували алгоритм відродження та сталого розвитку країни, або, як зараз модно говорити, дорожню карту, в якій розвиток країни відбувається через орієнтацію на розвиток середнього та малого бізнесу, використання високого інноваційного потенціалу та ринкові механізми управління на основі синергетичного та кластерного підходів, системного аналізу, інноваційної інженерії, проектного менеджменту та маркетингу, технологічного бізнесу, цифровізації та сучасних інформаційних технологій.  Цей алгоритм підтримувався не лише на численних форумах науковців, а й у багатьох ЗМІ та на експертних зустрічах наукових програм НАТО. Впевнений, що розгляд цього питання керівництвом нашої держави є актуальним.

Можливо, одна з причин недостатньої уваги до такої стратегії і тактики відродження і сталого розвитку країни пов’язана з тим, що сьогодні в багатьох університетах країни питання цієї дорожньої карти вивчаються недостатньо або не вивчаються. взагалі, а підприємців, які володіють ними як системою діяльності у нас майже немає. З огляду на це, у нашому IPTB, згаданому вище, ми розробили систему навчання, включаючи пов’язані спеціальні курси, які спрямовані на практичне вирішення проблем, а також принципово новий метод інноваційного винахідництва, що призвело до створення більш ніж 500 патентів, реалізованих у різних країнах . Ми об’єдналися з групою спеціалістів з України, Болгарії та Австрії для створення інноваційно-технологічної бізнес-асоціації, яка працюватиме над розробкою запропонованого підходу, і ми бачимо потенціал для розвитку та застосування наших ідей, якщо отримаємо фінансову підтримку. Ми також вважаємо, що зараз саме час створити в Україні центр підготовки творчості та винахідництва, можливо, за підтримки та застосуванням досвіду Європейського центру індустріального симбіозу в Данії (у нашій редакції цей напрямок звучить трохи ширше – «Енергетично - промислово-сільськогосподарський симбіоз»). Ми маємо необхідні знання та практичний досвід для реалізації цього проекту за умови фінансування.

У рамках свого проекту Ви також можете скористатися нашим досвідом експертизи, аудиту, консалтингу, коучингу з питань відродження та забезпечення сталого розвитку нашої країни. Просимо розглянути можливі форми нашої співпраці, а також фінансової допомоги нашим проектам. Це дозволить нам продовжувати та розвивати нашу роботу, сприяючи інноваційному розвитку України.  З повагою. В.Задорський