Авторські блоги та коментарі до них відображають виключно точку зору їхніх авторів. Редакція ЛІГА.net може не поділяти думку авторів блогів.
25.07.2016 14:07
Після Варшави: як НАТО допомагатиме Україні?
Останній саміт НАТО, який проходив у Варшаві 8–9 липня, вже встигли охрестити одним із найбільш знакових за всю історію Альянсу. Яке місце у його порядку денному займала Україна і що він приніс нашій державі?
За останні два з половиною роки НАТО зіткнулася з безпрецедентними викликами європейській та євроатлантичній безпеці. Агресивна політика РФ, спрямована на силовий переділ кордонів, загарбання територій сусідніх держав, розв’язання війни задля відновлення свого впливу у регіоні, який Кремль вважає своєю «зоною стратегічних інтересів», загроза стабільності й миру в Європі через розбудову російської військової машини, а ще загроза ісламістського тероризму та європейські внутріполітичні проблеми, пов’язані з Brexit’ом – все це формувало контекст саміту у Варшаві.
З усього переліку загроз чільне місце для Альянсу займає Росія з її агресивною, ревізіоністською політикою, спрямованою на відновлення двополюсного протистояння з Вашингтоном за зразком «холодної війни».
Відтак головна увага лідерів Заходу була прикута до проблеми трансформації існуючих безпекових механізмів для максимально ефективної протидії цій загрозі.
Природно, чільне місце у цих процесах займає Україна.
Наша держава насьогодні володіє унікальним ресурсом, конче необхідним НАТО. Це – безпрецедентний досвід ведення повномасштабних (а тому немислимих для Європи ХХІ століття) бойових дій проти російської армії.
Починаючи від «гібридного сценарію» і закінчуючи повноцінними зіткненнями з використанням важкої бронетехніки, артилерії та піхоти, українські Збройні сили набули практичного досвіду протидії тій основній загрозі, на подолання якої сьогодні спрямовані майже усі наявні ресурси НАТО.
Відтак Альянс виявив цілковиту готовність до підтримки України, затвердивши на засіданні Комісії Україна–НАТО масштабний пакет допомоги нашій державі.
Однак Києву слід об’єктивно оцінювати ситуацію. Очевидно, що для подолання тих складних викликів, перед якими стоять Брюссель і Вашингтон, недостатньо тільки військового професіоналізму й звитяги українських вояків.
У цих складних умовах НАТО потребує набагато надійнішого партнера, який був би в змозі посилити не тільки військову безпеку Альянсу – зрештою, на Заході сподіваються, що до випробування воєнної могутності блоку справа не дійде.
НАТО зацікавлена не лише в сильній українській армії. Нашим Західним союзникам потрібні сильні й професійні українські спецслужби та поліція, чесні суди, ефективна економіка й внутрішня політична стабільність. Саме така Україна може принести ту довгострокову користь Альянсу, якої він потребує.
Відтак, основні напрями застосування прийнятого пакету допомоги Україні концентруються довкола сфер, визначених для цільових трастових фондів ще під час Уельського саміту НАТО у 2014 році – модернізація систем логістичного забезпечення, командування і контролю українського війська, кібернетична безпека, реабілітація поранених військовослужбовців. Ефективні реформи у цих секторах тепер залежатимуть від Києва, від того, наскільки ефективно він зможе використати надану Заходом допомогу. Виконавши це «домашнє завдання» наша країна зможе впевнено рухатися далі.
Тож у нас ще багато роботи, кінцевим результатом якої стане не лише сучасна, ефективна Україна, але й держава – бажаний партнер і повноправний учасник НАТО і ЄС.
Якщо Ви помітили орфографічну помилку, виділіть її мишею і натисніть Ctrl+Enter.
Останні записи
- Владі пощастило, бо ми є. Та ми – причина, чому ця країна ще стоїть Дана Ярова вчора о 16:03
- Перші ластівки: апеляційні суди почали скасовувати розшуки ТЦК Павло Васильєв 24.10.2025 19:04
- Чесна конкуренція – це не лише про розбудову ринків: роздуми про політику та легітимність Штефан Сабау 24.10.2025 11:29
- Soft skills воєнного часу: як говорити, щоб рятувати життя і зберегти людяність Інна Лукайчук 23.10.2025 16:54
- Як мислити як донор: головний секрет ефективного грантрайтингу Олександра Смілянець 23.10.2025 16:36
- Не родина, але й не інтернат: що ж таке "Сімейна домівка"? Микола Литвиненко 23.10.2025 10:43
- Як техніка "Помодоро" перетворює хаос у фокус: секрет ефективності за 25 хвилин Олександр Скнар 22.10.2025 22:30
- Вигоряння в команді: чому не завжди справа в перевантаженні Тетяна Кравченюк 22.10.2025 17:42
- Чому стартапи помирають: п’ять фінансових пасток Антон Новохатній 22.10.2025 16:35
- Чистота як стратегія: чому бізнеси майбутнього не можуть ігнорувати фасіліті Людмила Литвиненко 22.10.2025 15:13
- Гуманітарне реагування. Єдність у формуванні стратегії та механізмів для захисту Галина Скіпальська 22.10.2025 14:53
- Будівельні тенденції у Львові: свіжі цифри Любомир Зубач 22.10.2025 14:50
- Енергетична помилка Євген Магда 22.10.2025 10:52
- Грант – не гарантія успіху: як не "згоріти" після перемоги Олександра Смілянець 21.10.2025 06:45
- Як Принцип Парето 80/20 перетворює перевтому на фокус і прибуток Олександр Скнар 20.10.2025 23:04
Топ за тиждень
Популярне
-
Трамп проти Путіна: чи змінюють американські санкції гру
Думка 7070
-
З ким ви – такий і ваш дохід: як знайти середовище, що допоможе заробляти більше
Життя 6290
-
В Україні відправили "під прес" понад 1800 старих авто: десять списаних моделей
Бізнес 5602
-
Уряд запустив механізм компенсації воєнних ризиків для бізнесу
Бізнес 3474
-
Varus інвестує $30 млн у підписку на продукти. Чи спрацює нова модель
Бізнес 2221
Контакти
E-mail: [email protected]
