Порядок зняття арешту з майна у виконавчому провадженні
Яким чином зняти арешт з майна у виконавчому провадженні і які мають бути підстави для цього?
У передбачених законодавством випадках виконавець може накласти арешт на майно або кошти боржника. Арешт майна застосовують для забезпечення реального виконання судового рішення, що полягає в обмеженні права боржника володіти, користуватися чи розпоряджатись своїм майном.
Арешт з майна боржника може зняти виконавець, який його наклав, або це можна зробити на підставі рішення суду. Закон України «Про виконавче провадження» передбачає підстави зняття виконавцем арешту з майна.
Зокрема, це можуть бути:
1) отримання виконавцем документального підтвердження, що рахунок боржника має спеціальний режим використання та/або звернення стягнення на такі кошти заборонено законом;
2) надходження на рахунок органу державної виконавчої служби, рахунок приватного виконавця суми коштів, стягнених із боржника (у тому числі, від реалізації майна боржника), необхідної для задоволення вимог усіх стягувачів, стягнення виконавчого збору, витрат виконавчого провадження та штрафів, накладених на боржника;
3) отримання виконавцем документів, що підтверджують про повний розрахунок за придбане майно на електронних торгах;
4) наявність письмового висновку експерта, суб’єкта оціночної діяльності – суб’єкта господарювання щодо неможливості чи недоцільності реалізації арештованого майна боржника у зв’язку зі значним ступенем його зношення, пошкодженням;
5) отримання виконавцем судового рішення про скасування заходів забезпечення позову;
6) погашення заборгованості зі сплати періодичних платежів, якщо виконання рішення можна забезпечити в інший спосіб, аніж звернення стягнення на майно боржника;
7) відсутність до 10 робочих днів з дня отримання повідомлення виконавця, зазначеного у частині 6 статті 61 цього Закону, письмової заяви стягувача про його бажання залишити за собою нереалізоване майно;
8) отримання виконавцем документального підтвердження наявності на одному чи кількох рахунках боржника коштів, достатніх для виконання рішення про забезпечення позову.
У разі надходження документів, що підтверджують одну з підстав для зняття арешту з майна, виконавець зобов`язаний винести постанову про зняття арешту не пізніше наступного робочого дня. Крім того, виконавець повинен надіслати цю постанову в той же день органу (установі), якому для виконання надіслано постанову про накладення арешту на майно боржника.
Варто зазначити, що за порушення строків прийняття рішень та вчинення виконавчих дій виконавці несуть відповідальність в порядку, встановленому законом.
Якщо після отримання документів, що підтверджують підстави для зняття арешту з майна, виконавець не прийняв відповідне рішення, ви маєте право звернутися зі скаргою до начальника відділу, якому безпосередньо підпорядкований державний виконавець. У разі оскарження бездіяльності приватного виконавця рекомендуємо звертатися до Міністерства юстиції України та до Ради приватних виконавців України.
У скарзі вам необхідно зазначити:
1) найменування органу до якого ви звертаєтесь;
2) повне найменування (прізвище, ім’я та по батькові) стягувача та боржника, їхні місця проживання чи перебування (для фізичних осіб) або місцезнаходження (для юридичних осіб), а також найменування (прізвище, ім’я та по батькові) представника сторони виконавчого провадження, якщо скарга подається представником;
3) реквізити виконавчого документа (вид документа, найменування органу, що його видав, день видачі та номер документа, його резолютивна частина);
4) зміст оскаржуваних рішень, дій чи бездіяльності та посилання на порушену норму закону;
5) викладення обставин, якими ви обґрунтовуєте свої вимоги;
6) підпис та дату подання скарги.
У випадку отримання відмови у задоволенні скарги чи взагалі неотриманні такої відповіді, необхідно звертатися до суду з позовною заявою про зняття арешту з майна.
- Тренди світових витрат засобами візуалізації: військо, освіта, охорона здоров’я Христина Кухарук вчора о 19:13
- Як роботодавцю повернути кошти, сплачені працівнику за скасованим рішенням суду Альона Прасол вчора о 14:30
- Чому підприємці бояться виходити на новий рівень і як подолати цей бар’єр? Олександр Висоцький вчора о 14:12
- "Ситник проти України" – чи може справедливість бути упередженою? Дмитро Зенкін вчора о 12:57
- Нові правила подачі заявок на торговельні марки Сергій Барбашин вчора о 11:45
- Суд відмовив у позові до ФОП щодо псування техніки після ремонту Артур Кір’яков 05.05.2025 19:08
- Літо, тераси та куріння: чи є заборона для літніх майданчиків? Олег Сніцар 05.05.2025 17:12
- Регіональні тренди запитів "Відео ШІ" в Україні: піки, спад і соціальні фактори Христина Кухарук 05.05.2025 17:03
- Мінеральна угода США та України: шанс на нову енергополітику чи дорогий експеримент? Ростислав Никітенко 05.05.2025 15:55
- Інвестування в Україну – аналіз досвіду іноземних компаній Сильвія Красонь-Копаніаж 05.05.2025 13:30
- Як спадкоємцю за кордоном не загубитися у правовому лабіринті Світлана Приймак 05.05.2025 13:28
- Психологічна готовність до пластичної операції – більше, ніж "налаштування" Дмитро Березовський 05.05.2025 12:42
- Чому ми приймаємо нелогічні фінансові рішення? Антон Новохатній 04.05.2025 16:55
- Відповідальність батьків за шкоду, завдану дитиною: кейс наїзду на пішохода Артур Кір’яков 03.05.2025 09:28
- Кібербезпека в руках людей: чому найслабша ланка – не код, а співробітник? Михайло Зборовський 02.05.2025 14:56
-
Зміна пріоритетів: молоде покоління радше зменшить заощадження, ніж відмовиться від хобі
Життя 12512
-
Заборонений в Україні. Хто такий Сіміон і чим його перемога у Румунії загрожує Києву
9059
-
У Чернігові демонтували пам’ятник борцям за незалежність: про що йдеться
Життя 8489
-
"Ми скорочуємо більше ніж удвічі наше виробництво", – фіндиректор Ferrexpo
Бізнес 7376
-
Розробка GTA VI дорожча за будівництво найвищого хмарочоса у світі
Життя 5868