Винагорода державним виконавцям: міфи і реальність

Вже декілька тижнів в інформаційному просторі України поширюється інформація про гігантські «премії» державним виконавцям та домисли стосовно того, що цими «преміями» держвиконавці обов’язково «діляться».

 

Багато громадян, які не розібралися, звідки ці цифри взялися, уже поспішили звинуватити Мін'юст у тому, що гроші з державного бюджету ідуть комусь на високі зарплати. А деякі засоби масової інформації закидають нам звинувачення у корупції, хоча ці звинувачення є безпідставні.

Хочу прояснити інформацію по темі, до якої зараз прикута увага суспільства, та відповісти на всі питання громадськості, які виникли. Отже:

1. Винагороди державним (і приватним) виконавцям законні. Це передбачено Законом України «Про органи та осіб, які здійснюють примусове виконання судових рішень і рішень інших органів» та Постановою Кабінету Міністрів України від 8.09.2016 року № 643, якою затверджено порядок виплати винагород державним виконавцям та їх розміри і розмір основної винагороди приватного виконавця.

Відповідно до цього порядку, винагорода державному виконавцю передбачена лише у випадку фактичного стягнення боргу  та виконавчого збору і становить 2% від стягнутого. Крім цього, передбачена винагорода у розмірі 0,5% стягнутої суми або вартості майна боржника  керівнику органу державної виконавчої служби та його заступникам, яким безпосередньо підпорядкований державний виконавець.

Тут слід зазначити, що до Постанови у серпні були внесені зміни, відповідно до яких максимальний розмір винагороди державному виконавцю за одним виконавчим провадженням обмежено до 200 прожиткових мінімумів, що є не більше 320 000 грн вцілому.

2. Винагороди державним виконавцям не є премією і не виплачуються з державного бюджету. Вони виплачуються із виконавчого збору – коштів, які додатково стягуються з недобросовісного боржника за те, що він не виконав рішення суду добровільно і не сплатив борг. Виконавчий збір – це додаткових 10% від боргу, сплачує його боржник! Половина коштів виконавчого збору надходить до бюджету України і використовується на потреби армії, медицини тощо. Тож чим більший виконавчий збір, тим більше надходжень до бюджету. Тому це нонсенс – плітки про виплату винагороди з бюджету. Державні виконавці навпаки – поповнюють бюджет України.

З другої половини коштів виконавчого збору формується спеціальний фонд Міністерства юстиції. З нього і виплачується винагорода державним виконавцям (2%), керівникам органів ДВС та його заступникам, яким безпосередньо підпорядкований державний виконавець (0,5%, але лише у випадку дотримання низки встановлених Міністерством юстиції критеріїв). Решта 2,5% з 10% виконавчого збору використовується на утримання державної виконавчої служби.

Нам іноді закидають, що через винагороду ми «недофінансовуємо» бюджет. Це не так. Якщо у державного виконавця не буде мотивації стягнути мільярдний борг – виконавчий збір у розмірі, наприклад, 100 млн, не потрапить в бюджет в принципі. Але є й інша ситуація - борг стягнули, наповнився держбюджет. Наприклад, в минулому році ми стягнули 369 млн гривень, при чому 227 млн - за ті 3 місяці, коли запрацював механізм отримання винагороди. В цьому році за станом на 1 вересня ми вже стягнули 520 млн гривень, а якби не обмежували винагороду, то, я думаю, в цьому році було б стягнуто виконавчого збору близько 1 млрд гривень. По факту за моїми прогнозами даний показник становитиме десь 800 млн гривень.

Тобто тут потрібно визначитися: не давати держвиконавцям законну винагороду за виконання судових рішень, і тоді рішення судів не будуть виконуватися, не буде надходжень виконавчого збору до держ. бюджету. Або ж виплачувати законну винагороду, яка стимулюватиме держвиконавців до більшого виконання судових рішень.

Моя особиста думка, що винагорода повинна бути адекватною, щоб виконавець стягував борг, перераховував до бюджету збір, отримував винагороду, сплачував з нього податки тощо. Граничний розмір цієї винагороди вже визначений КабМіном, про “мільйонні” виплати мова не йде.

 

3. Стосовно чуток, начебто державні виконавці «повертають»  частину винагороди своїм керівникам.

 

Щоб перевірити, чи дійсно в системі мали місце такі неправомірні факти, за ініціативи Міністра юстиції було запущено перевірку, в тому числі на поліграфі, всього складу органів державної виконавчої служби. І це стосується не лише центрального апарату, а й регіональних відділень. Це безпрецедентна за масштабом робота, яку раніше не проводили в жодному з органів влади. Нині цей процес майже завершено. Підтверджень цим звинуваченням професійні поліграфологи не знайшли.

 

4. Так само міфом є те, що лише обрані державні виконавці отримують «прибуткові» справи. Хочу наголосити, що усі без винятку виконавчі провадження розподіляються між виконавцями автоматично в захищеній від зовнішнього втручання автоматичній системі виконавчого провадження, тому звинуваченні у тому, що ласі справи віддаються обраним – безпідставні.

 

Реформа виконання судових рішень є складовою масштабної реформи судової влади, реалізацію якої вкрай потребує українське суспільство, всі ми – громадяни країни. Без справедлевих судів Україна не стане успішною, це – беззаперечний факт. Тому кожен з нас сьогодні обирає – підтримувати реалізацію намічених реформ або виступати із їхньої критикою та звинуваченями до процесу їхньої реалізації. І відповідати за свої дії самостійно.