Дія City – ключ до побудови новітньої цифрової економіки України
Більше можливостей, менше тиску, чіткі правила гри – основний меседж, яким має керуватися розвиток українського бізнесу. І ці основи закладені в ідею Дія City.
Буквально 10-15 років тому Україна сприймалася як сільськогосподарська країна і в плані розвитку економіки «ставки» робили на агропромисловий сектор. Сьогодні ж, в епоху активного розвитку цифрових технологій, саме ІТ-галузь здатна стати однією із бюджетонаповнювнюючих. Незважаючи на доволі складну політичну ситуацію в Україні, ІТ-сектор розвивається досить стрімко, що дає підстави вважати його перспективним напрямком. Так, в нашій державі є прекрасні професійні кадри та протягом останнього часу впроваджується низка нормативно-правових актів та режимів, що дозволяють розвивати галузь. Сюди відноситься спеціальний правовий режим «Дія Citу», що має на меті збільшити доходи від ІТ втричі, а кількість працівникі — більш як удвічі.
Впродовж тривалого часу відслідковую та вивчаю законодавчі ініціативи, покликані вдосконалити норми податкового законодавства, полегшити адміністрування податків, створити кращі умови для розвитку бізнесу. Правовий та податковий спецрежим Дія City є прикладом такої ініціативи. Це – ключ до побудови новітньої цифрової економіки України. Даний режим стимулювання розвитку цифрової економіки запроваджуватиметься терміном на 15 років та поширюватиметься на всю територію України. Вступ до Дія Сity буде добровільним.
Запровадження спеціального правового та податкового режиму для ІТ-галузі Дія City надасть Україні конкурентну перевагу на світовому ринку високих технологій, а також привабить великий іноземний ІТ-бізнес та інвестиції в Україну. Окрім того, дозволить знизити податкове навантаження на бізнес. Разом з тим, податкові надходження до бюджету не впадуть, бо зі зменшенням податків компанії і холдинги отримують стимул «виходити на світло» та працювати прозоро.
Спецрежим Дія City надає компаніям свободу вибору. Зокрема, в тому, що стосується сплати корпоративного податку: податок на прибуток (18%) чи податок на виведений капітал (9%).
Я сподіваюся, що успіх у сфері ефективного оподаткування однієї індустрії зможе розповсюдитись і на решту галузей та секторів економіки. Нам необхідно починати з пілоту. Комфортні податки, просте адміністрування, прозорість та передбачуваність — це ті стимули, які завжди дають зростання економіки і збільшення, відповідно, податкових надходжень.
Наразі важливо, щоб законопроєкти про Дія City успішно пройшли друге читання в Парламенті. Я глибоко переконаний, що прийняття законопроєкту №5376 «Про внесення змін до Податкового кодексу України щодо стимулювання розвитку цифрової економіки в Україні» дасть можливість формування в Україні найкращих правових та податкових умов для ведення ІТ-бізнесу та сприянню росту частки галузі у ВВП України до 10%.
Від імені підприємців, які працюють саме в ІТ-сегменті, закликаю парламентарів дати «зелене світло» проєктам законів, пов’язаними із впровадженням Дія City. І в цьому процесі тверду позицію повинно мати також і Міністерство цифрової трансформації. Адже мова йде про збільшення доходів від ІТ з 6 млдр до 16,5 млдр доларів до 2025 року, а кількості працівників — з 200 тис. до 450 тис!
- Природоохоронний виклик: Чому заповідна справа в Україні потребує нового імпульсу? Юлія Овчинникова вчора о 17:51
- Відкриття експорту: як оптимізувати адміністративні процеси для розвитку українського ОПК Олександр Федоришин вчора о 14:44
- День святого Валентина: кіно, пісні та любов до себе і до англійської Інна Лукайчук вчора о 12:59
- Чому українське мистецтво "без диплома" – це інвестиційний актив, який ми ігноруємо Ванда Орлова вчора о 10:02
- ФОП на спрощеній системі в декреті та ЄСВ: точки дотику Олена Лєснікова 11.02.2026 14:03
- Чи на часі культура біля фронту: кейси Запоріжжя, Дніпра та Бердянська Єлизавета Нечет 11.02.2026 11:16
- Ранок мільйонера без фільтрів: що реально працює, а що лише Instagram-естетика Олександр Скнар 11.02.2026 09:04
- Як правильно перевірити забудовника: про що вам не розкажуть у відділах продажів Антон Мирончук 10.02.2026 19:49
- Інвестиційні підсумки 2025 року. Постмодерн "править бал" Юрій Костоглодов 10.02.2026 17:00
- Інформаційна безпека бренду: практичний протокол захисту від фейків і дипфейків Альона Карпінська 10.02.2026 13:16
- Реабілітація після блефаропластики: коли панікувати не треба, а коли – негайно до лікаря Дмитро Березовський 10.02.2026 10:49
- AI-апокаліпсис, якого не буде Олександр Бутко 09.02.2026 23:00
- Soft Power та культурна дипломатія через системні міжнародні проєкти Ванда Орлова 09.02.2026 15:30
- Пастка автономності: чому власна генерація приносить збитки Ростислав Никітенко 09.02.2026 09:22
- Обшук без паніки: алгоритм дій, який захищає більше, ніж мовчання Вадим Графський 08.02.2026 20:17
- ВП ВС вдруге розглянула питання 10-відсоткового ліміту в публічних закупівлях 254
- Ототожнення адвоката з клієнтом в Україні: "кейс Шевчука" та міжнародний контекст 128
- ФОП на спрощеній системі в декреті та ЄСВ: точки дотику 124
- Автоматичні штрафи за квоти: об’єктивна відповідальність бізнесу в дії 116
- Пастка "голодного художника": Чому інвестиції в "зручне" мистецтво не приносять дивідендів 108
-
Рада тимчасово підвищила граничний вік для держслужбовців до 70 років
Бізнес 16105
-
У Карпатах на дорозі перед Буковелем почали ремонт вартістю 278 млн грн
Бізнес 3700
-
Штучний інтелект не полегшує роботу, а ускладнює її – дослідження
Бізнес 2222
-
Європа майже компенсувала Україні припинення допомоги з боку США – дослідження
Фінанси 2045
-
Наслідки обстрілу Києва: 2600 будинків – без тепла, 107 000 абонентів – без світла
Бізнес 1573
