Китай став хранителем творчого багатства Шевченка
У Пекіні відкрився Музей Тараса Шевченка.
У вересні цього року у Пекіні відкрився Музей Тараса Шевченка - видатного українського митця. Цього українці чекали близько 3 років після підписання Програми культурного співробітництва між Україною та Китаєм. Це стало першим і рішучим кроком у сфері культури глобальної економічно-політичної програми “Новий Шовковий шлях. Один пояс – один шлях”.
Над проектом співпрацювали 2 сторони - Китай на Україна. Музей став першим у світі хранителем творчого багатства Шевченка, де ініціаторами створення виступали не самі нащадки митця, а китайський народ. Культурна спадщина Тараса Григоровича зацікавила багатьох китайських художників, які хотіли б з нею ознайомитись ближче. І ось це трапилось - жителі КНР отримали змогу пізнати творчість українського генія, а ми в свою чергу можемо ще більше пишатися славнозвісним кобзарем.
Крім того віце-президент Китайської Академії живопису та каліграфії в Пекіні (КНР) Лі Ген вже розповів про подальші плани розвитку проекту - присвятити 10 тисяч кв. м. художньої галереї "Лі Ке Жань" творчості Шевченка.
Важливим моментом є те, що наші товариші шанобливо поставились до постаті кобзаря і твердо заявили про намір щорічно 9 березня святкувати день народження українського поета і художника.
Хотілося б наголосити й на тому, що інші країни також зацікавились життям та творчістю Тараса Шевченка. Щоправда мова йде про віртуальні музеї. Всі надбання генія можна буде переглянути у цифровому розширенні - твори, картини, фото.
За допомогу у пізнавальній та пошуковій роботі віце-президент Китайської Академії живопису та каліграфії в Пекіні Юй Генхуей нагородив українців почесними грамотами та дав старт подальшій плідній співпраці.
- Геніальність від народження? Філософія, маркетинг чи шлях розвитку? Вільям Задорський 06.12.2025 20:02
- Лобіювання як інструмент для українських ветеранів Олексій Шевчук 06.12.2025 18:16
- Листопад 2025 року показав тенденцію до скасування розшуків, оформлених ТЦК Павло Васильєв 05.12.2025 22:21
- Про необхідну оборону – як версію захисту Костянтин Рибачковський 05.12.2025 22:17
- Бронювання працівників: правила та вимоги Віталій Соловей 05.12.2025 17:55
- Чому найуспішніші люди бояться слабкості і як це впливає на їхнє лідерство Юлія Буневич 05.12.2025 17:30
- Якими будуть інтер’єри 2026 Алеся Карнаухова 05.12.2025 13:42
- Не бути туземцем Сергій Дідковський 05.12.2025 10:28
- Святий Миколай, Санта Клаус та Father Christmas: у чому різниця – і що між ними спільного? Інна Лукайчук 04.12.2025 18:46
- За що компанії можуть втратити статус "критично важливих" та що робити далі Віталій Соловей 04.12.2025 17:54
- Що робити, якщо співробітник вкрав клієнтську базу Олександр Висоцький 04.12.2025 17:08
- Переоцінка безпомилковості ШІ студентами: експериментальні докази Олександр Серт 04.12.2025 16:32
- Як мислити ефективніше: техніка шести капелюхів Едварда де Боно Олександр Скнар 04.12.2025 09:36
- П’ять років поза Конституцією: як Україна втратила баланс влади і підтримку світу Валерій Карпунцов 03.12.2025 21:18
- "FPV на арабіці": акцизний податок на каву як інструмент поповнення військового бюджету Кароліна Холявко 03.12.2025 18:58
- Мікрокроки, що змінюють життя: як формувати звички без зривів і надзусиль 869
- П’ять років поза Конституцією: як Україна втратила баланс влади і підтримку світу 292
- За що компанії можуть втратити статус "критично важливих" та що робити далі 285
- Бронювання працівників: правила та вимоги 210
- Як WSJ вибудовує наратив операції "Павутина" та образ її ключового лідера 175
-
У Новий рік без шампанського та коньяку: що зміниться з 1 січня 2026 року
Думка 29625
-
Турецький буксир "з невідомих причин" кинув танкер, підбитий Україною, у болгарських водах
Бізнес 2333
-
"Женя, шо па Міндічу?" Ми сходили на концерт Кварталу 95 – про що там жартують після скандалу
2212
-
Росія вдарила по електростанціях: графіки відключень світла будуть гіршими
Бізнес 2062
-
Таємниці екіпажу "Тунгуски": як радянська зенітка захищає Київ від "шахедних" атак
1731
