Китай став хранителем творчого багатства Шевченка
У Пекіні відкрився Музей Тараса Шевченка.
У вересні цього року у Пекіні відкрився Музей Тараса Шевченка - видатного українського митця. Цього українці чекали близько 3 років після підписання Програми культурного співробітництва між Україною та Китаєм. Це стало першим і рішучим кроком у сфері культури глобальної економічно-політичної програми “Новий Шовковий шлях. Один пояс – один шлях”.
Над проектом співпрацювали 2 сторони - Китай на Україна. Музей став першим у світі хранителем творчого багатства Шевченка, де ініціаторами створення виступали не самі нащадки митця, а китайський народ. Культурна спадщина Тараса Григоровича зацікавила багатьох китайських художників, які хотіли б з нею ознайомитись ближче. І ось це трапилось - жителі КНР отримали змогу пізнати творчість українського генія, а ми в свою чергу можемо ще більше пишатися славнозвісним кобзарем.
Крім того віце-президент Китайської Академії живопису та каліграфії в Пекіні (КНР) Лі Ген вже розповів про подальші плани розвитку проекту - присвятити 10 тисяч кв. м. художньої галереї "Лі Ке Жань" творчості Шевченка.
Важливим моментом є те, що наші товариші шанобливо поставились до постаті кобзаря і твердо заявили про намір щорічно 9 березня святкувати день народження українського поета і художника.
Хотілося б наголосити й на тому, що інші країни також зацікавились життям та творчістю Тараса Шевченка. Щоправда мова йде про віртуальні музеї. Всі надбання генія можна буде переглянути у цифровому розширенні - твори, картини, фото.
За допомогу у пізнавальній та пошуковій роботі віце-президент Китайської Академії живопису та каліграфії в Пекіні Юй Генхуей нагородив українців почесними грамотами та дав старт подальшій плідній співпраці.
- Стейкхолдери – основний локомотив сучасної якісної освіти Сергій Пєтков 10:49
- "Спорт внє палітікі?". Як би ж то! Країна-агресор хоче повернутися у міжнародний спорт Володимир Горковенко 10:10
- Землі заказника "Лівобережний" у Дніпрі: історія зміни статусу та забудови Павло Васильєв вчора о 22:23
- Пам'яті жертв Другої Світової війни або чому ми не святкуємо! Дмитро Пульмановський вчора о 16:11
- Що робити, коли дії співробітника призвели до фінансових втрат? Олександр Висоцький вчора о 11:13
- Кабальні "угоди Яресько" блокують економічне відновлення України Любов Шпак вчора о 11:09
- Изменения в оформлении отсрочки от мобилизации с 06.05.2025 Віра Тарасенко 07.05.2025 23:36
- Безбар’єрність у лікарнях: чому доступ до медичних послуг виходить за межі пандусів Ігор Ткаченко 07.05.2025 15:10
- Де отримати криптоліцензію у 2025 році? Юлія Барабаш 07.05.2025 12:25
- Як сплачує податки та подає звітність контрольована іноземна компанія (КІК) Сергій Пагер 07.05.2025 09:19
- Тренди світових витрат засобами візуалізації: військо, освіта, охорона здоров’я Христина Кухарук 06.05.2025 19:13
- Як роботодавцю повернути кошти, сплачені працівнику за скасованим рішенням суду Альона Прасол 06.05.2025 14:30
- Чому підприємці бояться виходити на новий рівень і як подолати цей бар’єр? Олександр Висоцький 06.05.2025 14:12
- "Ситник проти України" – чи може справедливість бути упередженою? Дмитро Зенкін 06.05.2025 12:57
- Нові правила подачі заявок на торговельні марки Сергій Барбашин 06.05.2025 11:45
- Літо, тераси та куріння: чи є заборона для літніх майданчиків? 181
- Регіональні тренди запитів "Відео ШІ" в Україні: піки, спад і соціальні фактори 174
- Безбар’єрність у лікарнях: чому доступ до медичних послуг виходить за межі пандусів 126
- Тренди світових витрат засобами візуалізації: військо, освіта, охорона здоров’я 109
- Чому ми приймаємо нелогічні фінансові рішення? 104
-
Чому Путін святкує 9 травня. Справжня історія Другої світової, яку не вчать у Кремлі
10697
-
Угода Україна–США: три ключові вигоди для нашої держави
Думка 6069
-
Нове житло на межі зникнення. Що говорить статистика про кризу на ринку нерухомості
Бізнес 5725
-
8 травня. Чи можлива українська історія Другої світової
Думка 3545
-
Три хвилі приморозків. Хто збанкрутує, а хто – заробить
Бізнес 3203