Авторські блоги та коментарі до них відображають виключно точку зору їхніх авторів. Редакція ЛІГА.net може не поділяти думку авторів блогів.
17.02.2016 23:26

"Реанімація" державної регуляторної політики

К.ю.н., вчений секретар Інституту економіко-правових досліджень НАН України

Чи є шанс реанімувати державну регуляторну політику у сфері господарської діяльності?

Згідноз першими результатами інвентаризаціїрегуляторних актів та їх оцінки, проведених неурядовою організацієюОфіс ефективного регулювання (Betterregulation delivery office), яка була нещодавностворена за ініціативою Міністерстваекономічного розвитку і торгівліУкраїни, а також зарубіжних партнерів(Світового банку та уряду Канади), вУкраїні відсутня системна регуляторнаполітика. Принципи Закону України “Прозасади державної регуляторної політикиу сфері господарської діяльності”порушуються, методика проведення аналізувпливу регуляторного акту не застосовуєтьсяналежним чином, на чому наголошує і самаДержавна регуляторна служба у річнихзвітах про здійснення органами виконавчоївлади державної регуляторної політики.Наприклад, проведення аналізу впливурегуляторного акту у 2014 р. носилоформальний характер при підготовцікожного третього проекту регуляторногоакту, який подавався на погодження доДержавної регуляторної служби. Моніторингприйняття органами виконавчої влади у2014 р. регуляторних актів виявивзбереження практики прийняття регуляторнихактів з порушенням визначених у Законіпро державну регуляторну політикипроцедур. Яскравим прикладом порушень,на якому вже неодноразово наголошувалося,виступає ініціатива Міністерстваюстиції України щодо скасуванняГосподарського кодексу України. У даномувипадку порушено принципи Закону продержавну регуляторну політику(доцільність, прозорість, врахуваннягромадської думки, ефективність таадекватність), не було проведено оцінкувсіх альтернативних способів вирішенняпроблеми та аналізу результативностіГосподарського кодексу.

Прицьому масиви законодавства лишезбільшуються. У межах етапу інвентаризаціїрегуляторних актів Офісом ефективногорегулювання було підраховано їхнюкількість за певними напрямами, зокрематакими як будівництво, енергетика,контроль і нагляд, сільське господарство,а також транспорт. Лише у сфері контролюта нагляду нараховується 2975 регуляторнихактів (з яких 35 законів та 117 постановКМУ), у сфері транспорту — 1948 (з яких 111законів та 327 постанов), будівництва —1351 (серед яких 42 закони, 197 постанов КМУ);енергетиці — 1413 (серед яких 56 законівта 312 постанов КМУ); сільське господарство— 1396 (серед яких 87 законів та 286 постановКМУ). І лише у 7-8% випадків можна порахуватирезультативність регуляторного акту.“Проблемаполягаєутому, що у більшості випадків не можливоне лише оцінити ефективність регулювання,а й навіть достовірно встановити якумету переслідував регулятор, колизапроваджував правила чи обмеження длябізнесу. 7-8% це діагноз, який потрібноусвідомити і враховувати при призначеннілікування»,- зазначив голова Офісу ефективногорегулювання.

СтворенняОфісу ефективного регулювання єпозитивною тенденцією на шляху до“реанімації” державної регуляторноїполітики. Подібна однойменна організаціяуспішно здійснює з 2012 р. свою діяльністьу Великобританії і є частиною Департаментуз питань бізнесу, інновацій та професійноїосвіти. У 2014 р. даним Офісом було розробленота прийнято Regulators' Code (Кодекс або правиладля регуляторних органів), який встановлюєчітку, гнучку та засновану на принципахоснову того, як регуляторні органиповинні взаємодіяти з тими, чию діяльністьвони регулюють.

Усічні 2016 року експерти Офісу ефективногорегулювання в Україні вже розпочалисистемний перегляд регуляторногозаконодавства за спеціальною самостійнорозробленою методикою Rolling Review занайбільш важливими для малого тасереднього бізнесу напрямами, щопередбачає аналіз діючих регуляторнихактів за певними критеріями: законність,доцільність, корупційні ризики, зручністьдля бізнесу, вартість регулювання тайого ефективність. За результатамиоцінки регуляторних актів розробляютьсярекомендації щодо їх скасування,збереження або удосконалення, які, упершу чергу, направляються до Державноїрегуляторної служби України.

Втім,всі позитивні результати такої діяльностіможуть бути заблоковані відсутністювідповідальності регуляторних органівза невиконання вимог законодавства усфері державної регуляторної політики,яка сформульована у Законі про державнурегуляторну політику дуже загально“... несуть відповідальність за порушеннявимог законодавства усфері державної регуляторної політикиу порядку, встановленому законом”.

Ще однимпозитивним кроком у сфері державноїрегуляторної політики стало прийняттяПостановиКМУвід16грудня2015р., якоюбуловнесенозмінидодіючоїПостановиКМУ“Прозатвердженняметодикпроведенняаналізувпливутавідстеженнярезультативностірегуляторногоакту” від11березня2004 р.,якінабираютьчинністьуберезні2016р.іпередбачаютьобов'язковепроведенняМСП-тесту(тестмалогопідприємництва),тобтооцінкувпливувідповідногоактусаменамалітасереднісуб'єктигосподарювання.Даний тест було розроблено та запровадженов Україні відповідно до норм європейськогозаконодавства щодо МСП, а у першу чергуSmall Business Act (Закон про малий бізнес).Відтепер невід'ємними частинами аналізурегуляторного впливу виступатимутьконсультації з представниками мікро-та малого підприємництва щодо оцінкивпливу регулювання (слід вказувати видконсультацій, які були проведені,кількість учасників консультацій,основні результати, період, в якийпроходили консультації); попередняоцінка впливу регулювання на суб'єктівмалого підприємництва (слід визначитикількість суб'єктів малого підприємництва,на яких поширюється регулювання тапитому вагу таких суб'єктів у загальнійкількості суб'єктів господарювання, наяких проблема справляє вплив); розрахуноквитрат суб'єктів малого підприємництва,що виникають на виконання вимогрегулювання.

Втім,по-перше, дані положення набирають чинності лишеу березні 2016 р., а протягом 2015 р. вже булоприйнято ряд стратегічно важливих дляекономіки нормативно-правових актів,наприклад Податковий кодекс України,під час розробки яких інтереси МСПвраховувалися не у повній мірі, непроводились консультації з бізнесомта не дотримувались вимоги щодо проведенняаналізу впливу і відстеженнярезультативності регуляторного акту. По-друге, запропоновані зміни роблять акцент саме на розрахунках, на конкретних цифрах, щоб було чітко визначено переваги та витрати для МСП. А як показує багаторічна практика проведення аналізу регуляторного впливу, регуляторні органи всіма способами уникають такої процедури, часто використовуючи "інструмент копіювати-вставити...", що потребує створення належних правових умов для запобігання прийняттю регуляторних актів, які не відповідають принципам державної регуляторної політики.
Відправити:
Якщо Ви помітили орфографічну помилку, виділіть її мишею і натисніть Ctrl+Enter.
Останні записи