З 1 січня в Україні діють зміни в законі про споживчі кредити - що змінилося для позичальників та кредиторів "швидких кредитів"?
1 січня 2021 року набули чинності зміни в закон «Про споживче кредитування», ухвалені 15 вересня 2020 року (проект № 1109). Вони стосуються так званих «мікро-кредитів» від небанківських мікро-фінансових установ. Усі ці «швидкі гроші», «гроші до зарплати», «інтернет-займи» і тому подібне. Нав’язлива реклама помножена на важку економічну ситуацію зумовили процвітання подібних контор, діяльність яких, скажемо прямо, до цього моменту регулювалась не дуже чітко. Наслідком стали чисельні проблеми у споживачів таких кредитів: звичною стала ситуація, коли несподівано виявлялось, що вони мають повернути суму в декілька разів більшу, ніж брали. А якщо вони не мали можливості сплатити борг, то за них приймалися колектори. Що ж стосовно кредиторів, то вони часто стикалися з тим, що боржник не може повернути гроші, а отже – накопичували проблемну заборгованість.
Подібне становище і викликало внесення змін в закон, завдяки чому діяльність небанківських мікро-фінустанов тепер регулюється чіткіше. Розглянемо основні зміни.
Переважна більшість змін спрямована на посилення захисту боржника. А саме:
1. Договори, що укладаються на термін до одного місяця відтепер є договорами споживчого кредиту;
2. Те саме стосується і договорів, сума позики за якими не переважає розмір мінімальної заробітної плати (МЗП) – наразі це 6000 гривень;
3. Обмежено суму штрафів та пені. Відтепер вона може перевищувати розмір кредиту не більше ніж вдвічі. Також їх не можна збільшувати «за домовленістю» кредитора та боржника. Це обмеження нарешті припиняє хибну практику, коли боржник мав виплатити кредитору суму, яка в 5-6, а бувало і в 10 разів перевищувала тіло кредиту;
4. Заборонено змінювати процентну ставку за кредитом, порядок її обчислення та хід сплати відсотків, якщо все це погіршує умови кредиту для боржника;
5. Якщо сума кредиту менша мінімальної заробітної плати, то фінансова установа не зобов’язана надавати йому паспорт кредиту (документ з усіма умовами кредитування). Останній вимагається лише у випадку кредитування на суму, що перевищує МЗП – 6001 грн;
6. При видачі кредиту клієнт має отримати час для ознайомлення з паспортом кредиту.
Що змінилося для кредитора – мікро-фінансової установи
Подбали законодавці і про кредитора, зокрема:
1. При оформленні кредиту боржник зобов’язаний надати доступ до своєї кредитної історії та дозволити збір, зберігання, використання та розповсюдження інформації про себе та кредит у одному з бюро кредитних історій, визначених Законом України «Про організацію формування та обігу кредитних історій» та включених у відповідний реєстр. Якщо клієнт відмовляється від надання даної інформації, кредит йому не оформлять;
2. Кредитор має передати інформацію про споживача кредиту в одне з бюро кредитних історій. На це йому відводиться два дні (раніше було сім).
Кому вигідні ці зміни: боржнику чи позичальнику?
Загалом, нововведення можна оцінити швидше позитивно, ніж негативно. Вони впроваджують дієві інструменти захисту боржника від зловживань мікро-фінансових установ. Проте не варто забувати, що діють вони тільки при сумах кредиту, що перебільшує МЗП: в цьому випадку клієнт отримає паспорт кредиту з усіма умовами і відразу побачить, як і скільки він має переплатити. Мікро-фінустанови позбавили можливості маніпулювати сумами відсотків, штрафів та пені.
Втім, можливість приховати умови кредиту зберігається якщо сума позики менше МЗП – в цьому випадку мікро-фінансові організації не зобов’язані видавати клієнту паспорт кредиту, а значить – мають можливість для маніпуляції і введення його в оману. А оскільки таких дійсно «мікро-кредитів» видається чимало, то це може бути проблемою.
Що ж стосовно кредиторів, то вказані зміни захищають їх від збільшення проблемної заборгованості. Так, доступ до кредитів людей, які потім не зможуть його повернути обмежили. Також віднині клієнту неможливо буде набрати по декілька кредитів в різних мікро-фінустановах, як це часто бувало до цього, коли певні особи брали кредити без наміру їх повертати, а потім їхні безперспективні борги з дисконтом продавалися факторинговим компаніям.
Як покращити умови кредитування
Звісно, недоліки цих змін, що регулюють діяльність небанківських мікро-фінансових установ бажано усунути. Крім згаданої можливості маніпуляцій з малими позиками, також би радив створити окрему єдину стандартизовану базу кредитних історій. Наразі вона відсутня, а замість неї маємо низку окремих кредитних бюро. І хоча вони зобов’язані ділитися між собою інформацією, зрозуміло, що це все одно відкриває можливість для зловживань, цього разу з боку клієнта. Наприклад, недобросовісний кредитор може в один день взяти декілька кредитів в різних мікро-фінустановах – інформація про них потрапить в бази кредитних бюро тільки через день-два, коли вже буде пізно.
Втім, реформування ринку споживчого кредитування триває, оскільки «Стратегія розвитку фінансового сектору України» розрахована до 2025 року. Її мета – наблизити цей ринок до європейських стандартів. Тому чекаємо наступних змін.
В будь-якому випадку, уникайте сумнівних кредитних операцій, бо їхні наслідки можуть бути надзвичайно негативні. І якщо Ви вирішили стати позичальником мікро-фінансової установи, то неодмінно ретельно проаналізуйте всі пункти кредитного договору та уникайте прострочення платежів за кредитом. А також переконайтеся, що кредит Ви берете не в Україні. Бо кредит в Україні це погано в будь-якому випадку.
