Податок на нерухомість

Питання:

   Кому, как, когда и сколько платить. Разница между юрлицами и физ лицами?

Відповідь:

Правила оподаткування житлової нерухомості встановлено ст. 265 Податкового кодексу України. Розглянемо, в чому полягає даний вид податку, який віднині має встановлюватись сільськими, селищними та міськими радами, у обов’язковому порядку.

Так, до об’єкту оподаткування віднесено всі види житлової нерухомості, а саме: об’єкти нерухомості, віднесені до житлового фонду, житлові будинки, житлові будинки садибного типу, прибудови до житлового будинку, квартири, котеджи, кімнати у багатосімейних (комунальних) квартирах, тощо.

Разом з тим, Законодавець визначив наступні об’єкти житлової нерухомості, щодо яких не поширюються зобов’язання з податкових платежів, а саме:

- об'єкти житлової нерухомості, які перебувають у власності держави або територіальних громад (їх спільній власності);

- об'єкти житлової нерухомості, які розташовані в зонах відчуження та безумовного (обов'язкового) відселення, визначені законом;

- будівлі дитячих будинків сімейного типу;

-  садовий або дачний будинок, але не більше одного такого об'єкта на одного платника податку;

- об'єкти житлової нерухомості, які належать багатодітним сім'ям та прийомним сім'ям, у яких виховується троє та більше дітей, але не більше одного такого об'єкта на сім'ю;

- гуртожитки.

  Визначено обсяги податкових зобов’язань, що поширюються на власників об’єктів житлової нерухомості.

  Ставки податку:

Вид житлової нерухомості:	Квадратура житлової площі:	Ставка податку	Умови сплати для фізичних осіб	Умови сплати для юридичних осіб	Місце сплати
Квартири	не перевищує 240 кв. м (двісті сорок квадратних метрів)	не більше 1 відсотку розміру мінімальної заробітної плати, встановленої законом на 1 січня звітного (податкового) року)*.	протягом 60 днів з дня вручення податкового повідомлення-рішення.	авансовими внесками щокварталу до 30 числа місяця, що наступає за звітним кварталом.	Податок сплачується за місцем розташування об'єкта оподаткування і зараховується до відповідного бюджету згідно з положеннями Бюджетного кодексу України.
Житлові будинки	не перевищує 500 кв. м (п’ятсот квадратних метрів)
Квартири	перевищує 240 кв. м (двісті сорок квадратних метрів)	2,7 відсотка розміру мінімальної заробітної плати, встановленої законом на 1 січня звітного (податкового) року**.
Житлові будинки	перевищує 500 кв. м (п’ятсот квадратних метрів)

 

* - тобто, у 2013 році – не більше 11 грн. 47 коп. за 1 кв. м

** - тобто, у 2013 році – 30 грн. 97 коп. за 1 кв. м

  У відношенні більшості сімей, у яких між чоловіком та жінкою не укладено договору про застосування режиму часткової власності щодо майна набутого за час шлюбу і яке не поділене в натурі, застосовується правило, відповідно до якого платником податку є одна з таких осіб-власників, яка визначена за їх згодою, якщо інше не встановлено судом. При цьому, дане правило не застосовується щодо майна набутого за час шлюбу, одним із подружжя у спадок, або за договором дарування. Такі об’єкти нерухомості не входять до складу спільної сумісної власності.

  Зауважимо, що платники податку - юридичні особи самостійно обчислюють суму податку станом на 1 січня звітного року і до 1 лютого цього ж року подають органу державної податкової служби за місцезнаходженням об'єкта оподаткування декларацію, з розбивкою річної суми рівними частками поквартально. Відносно платники податку – фізичних осіб, податкова служба самостійно обраховує суму податку, та направляє розрахунок у формі податкового повідомлення-рішення. Якщо ж сума обрахована невірно, дане питання допустимо узгодити безпосередньо з податківцями.

              Питання:

Можно ли законно избежать уплаты налога?

Відповідь:

Частково відповідь на дане питання міститься у попередньому коментарі. Але, основна можливість уникнення податку, для більшості полягає в наступному:

Законодавцем було встановлено виключення, щодо суб’єктного кола осіб, відносно яких поширюються зобов’язання зі сплати податку даного виду. Так, фізичні особи, що є власниками квартири, житлова площа яких становить до 120 кв.м (ста двадцяти квадратних метрів) або є власниками житлового будинку із житловою площею до 250 кв.м (двісті п’ятдесяти квадратних метрів) – володіють істотною пільгою. Такі особи не сплачують податку щодо своєї нерухомості, виключно за сукупності таких умов:

1) фізична особа фактично зареєстрована у такому об’єкті нерухомості.

2) звільнення від сплати податку застосовується один раз за базовий податковий (звітний) період.

У випадку, якщо фізична особа володіє двома та більше об’єктами нерухомості – в такому випадку, платник податку має право обрати застосування означеної пільги, до будь-якого об'єкта житлової нерухомості, який перебуває в його власності.

  Інший дієвий спосіб уникнення оподаткування (з огляду на коментар до першого питання), для себе, вбачаю у переселенні до зони відчуження, у житло, що знаходиться на балансі певного державного НДІ, із створенням багатодітної сім’ї. За таких умов, Держава, визнає даний значний суспільний акт, а податківці не турбуватимуть мого господарства.

Для юридичних осіб, оптимізувати оподаткування допустимо здійснити шляхом заснування декількох залежних юридичних осіб, з наступним розподілом житлової нерухомості серед таких ново-створених компаній. При визначенні податкового навантаження в такий спосіб, серед іншого, необхідно врахувати витрати пов'язані з передачею права власності на нерухомість.

  Питання:

Плюсы и минусы введения налога.

Відповідь:

З огляду на дійсну економічну ситуацію та прогнози її розвитку, важко дискутувати щодо позитивних моментів податку. Будь-який податок виконує розподільчу функцію, яка полягає у перерозподілі суспільних прибутків між різними категоріями населення. Утвердження соціальної справедливості, через бюджети всіх рівнів, «чомусь» категорично не визнавалось серед широких верств населення України.