Головні події і теми тижня 05–11.08.2019

"Слуга народу" не збирається ділитися владою

Центральна виборча комісія підвела підсумки позачергових парламентських виборів. Під сумнівом залишається лише одне місце у мажоритарному округу у Чернігівській області, де кандидат від "Батьківщини" випередив свого суперника лише на 124 голоси й тривають судові процеси. Рішення судів жодним чином не вплине на розподіл сил в новому складі парламенту, де партія президента Зеленського "Слуга народу" матиме понад 250 депутатських мандатів, що дозволить приймати будь-які рішення без урахування думки інших партій і депутатів.

Перше засідання новообраної Верховної Ради призначено на 29 серпня.

Партія "Слуга народу" готова віддати іншим фракціям лише 3 керівних посади в парламенті – заступника спікера і голів двох неключових комітетів. Найімовірніше, представники інших партій також не отримають жодного міністерського поста й у новому уряді. Ну й нарешті, партія планує скоротити кількість комітетів із 27 до 22 шляхом об'єднання, створивши при цьому новий комітет з прав людини та реінтеграції окупованих територій.

Іншим партіям, що пройшли до парламенту, дуже не подобається, що на їх думку та пропозиції нова більшість  зважати не збирається. Співголова "Опозиційної платформи – За життя" Рабинович заявив, що партія готова запропонувати свою кандидатуру на посаду віце-спікера, і це буде не глава політради, кум російського президента Медведчук. За словами Рабиновича, попередня правляча коаліція Верховної Ради нічого не запропонувала опозиції, тому влада "безбожно крала". Він закликав віддати опозиції не тільки посаду заступника спікера, а й комітети з питань бюджету та фінансів.

Партія "Голос" запропонувала відійти від квотного принципу при призначенні керівництва комітетів та призначити своїх представників головами кількох ключових комітетів, у тому числі з питань правосуддя, нацбезпеки, економічної політики, боротьби з корупцією та низки інших.

Така, небачена раніше в історії України, концентрація влади в одних руках, з одного боку, може дати можливість швидко провести справжні реформи в усіх сферах життя суспільства, а з іншого, – на Зеленському та його команді лежатиме повна відповідальність за всі без винятку рішення, і "перевести стрілки" на когось вже не вдасться. Тестом на зрілість нової команди стане готовність притягнути до відповідальності попередників, чого очікує більшість виборців, які проголосували за Зеленського та його партію, а також розв’язання найбільш чутливих для суспільства проблем – відкриття ринку землі та припинення війни на Донбасі.

Роттердам+ і генерал Назаров: Кільце навколо Порошенка стискається

Минулого тижня відбулося низка подій, які підтверджують бажання кількох груп "поквитатися" з колишнім президентом.

Держбюро розслідувань відкрило провадження за фактом незаконного перетину кордону за підробленими документами Порошенком і членами його сім'ї. Зрозуміло, прес-служба партії "Європейська солідарність" заявила, що він завжди перетинав кордон законним шляхом і звинуватила колишнього заступника глави Адміністрації президента Портнова в політичному переслідуванні свого лідера.

ДБР також викликало на допит кількох депутатів у справі про змову Порошенка, Парубія та Гройсмана при призначенні останнього прем'єр-міністром 2016 року за відсутності парламентської коаліції. За твердженням депутатів від "Опозиційного блоку", які ініціювали розслідування, призначення Гройсмана було захопленням влади шляхом зловживання службовим становищем вищими посадовими особами держави.

Колишнього президента також було викликано на допит до  Держбюро розслідувань у справі про можливе ухилення від сплати податків при придбанні телеканалу "Прямий". А Генпрокуратура все-таки висунула підозри особам із найближчого оточення Порошенка – колишнім заступнику глави його Адміністрації Філатову й Нацбанку Гонтаревій, а також заступнику керівника інвесткомпанії ICU Стеценку.

Начальник Генштабу Хомчак підписав рапорт про звільнення генерала Назарова, засудженого 2017 року Павлоградським судом за службову недбалість, яка призвела до загибелі 40 десантників і членів екіпажу літака Іл-76, що був збитий бойовиками в небі над Луганськом у червні 2014 року. Справа слухається в апеляції і всіляко затягувалася колишнім керівництвом Генштабу. Крім того, Назаров є одним із фігурантів розслідування про поразку українських військ в Іловайську. На думку експертів, Назаров може стати ключовим свідком у разі відкриття кримінального провадження щодо бездіяльності вищого керівництва країни в умовах російської агресії.

Гривня знову дорожчає. Плани партії влади та НБУ на майбутнє

Після невеликого коригування курсу на початку тижня, гривня знову почала зміцнюватися – на цей раз за невеликих обсягів торгів. Як одну із причин, крім стійкого попиту нерезидентів на українські високоприбуткові гривневі держоблігації, фінансисти називають скасування Нацбанком обмежень на покупку валюти для компаній за кредитні кошти. Із початку року вкладення нерезидентів у гривневі держоблігації зросли в 11 разів. Активне розміщення ОВДП Мінфіном призвело до зростання держборгу в липні на $2 млрд, а загальна його сума знову перевищила $80 млрд.

Нацбанк повідомив, що трудові мігранти, які працюють за кордоном менше 1 року, перевели до України більше $2 млрд. У той самий час чиновники констатували зниження надходжень від осіб, які працюють за кордоном на постійній основі. За підсумками 2018 року, сума переказів від мігрантів з-за кордону становила $11,1 млрд.

За даними НБУ, у липні населення купило валюти майже на $94 млн більше, ніж продало. Загальний обсяг покупки американської валюти становив $1,5 млрд.

Проте, чиновники стверджують, що ситуація в економіці непогана та повністю контрольована. Держказначейство повідомило, що держбюджет за 7 місяців поточного року зведено з дефіцитом усього 1,1 млрд грн, який був покритий за рахунок запозичень, незважаючи на те, що доходи від приватизації становили лише 0,4 млрд грн (2,1% від плану на рік).

Міністр фінансів Маркарова заявила, що проект бюджету на 2020 рік практично готовий і буде поданий на розгляд та затвердження вже новому складу Кабміну у вересні у встановлені законом терміни. Прес-служба міністерства повідомила про повну готовність до виплат за державним боргом у вересні.

Президент Зеленський у Стамбулі заявив, що в планах нової влади – проведення великої приватизації і створення нормальних правил гри для бізнесу, прискорення зростання ВВП на 5-7% на рік, потужні інвестиції до інфраструктури, у тому числі, до енергетичного сектора, будівництво доріг, а також прийняття закону про концесії, який дозволить державі "безпечно працювати із приватним сектором". Зеленський заявив, що найближчими роками Україна приділятиме особливу увагу розвитку телекомунікацій, у тому числі впровадженню технології 5G. Окремою темою стало оголошення про легалізацію грального бізнесу, зокрема щодо відкриття офіційних казино при 5-зіркових готелях.

Крім того, Зеленський оголосив про намір відкрити ринок землі наступного року, скасувавши до кінця поточного року мораторій на продаж земель сільгосппризначення. На думку заступника глави НБУ Сологуба, банківська система України готова до роботи з ринком землі, земля буде додатковим активом, який може служити заставою з кредитів.

Партія "Слуга народу" збирається до початку роботи парламенту подати законопроект щодо боротьби з ухиленням від сплати податків підприємствами із використанням приватних підприємців. При цьому депутати обіцяють зберегти спрощену систему оподаткування й не зменшувати верхнього порогу операцій фізосіб–підприємців.

Глава Податкової служби Верланов повідомив, що з МВФ тривають переговори про ставку податкової амністії. Українська влада запропонувала встановити базову ставку в розмірі 9%. За добровільного розкриття інформації платником податків планується застосування пільгової ставки в розмірі 5% від суми задекларованих доходів.

Проте, до моменту початку роботи нового складу Верховної Ради та уряду поки рано говорити про реальні плани команди Зеленського, яка неоднорідна та має кілька центрів впливу.

"Дзвінок другу" після загибелі 4 українських військових на Донбасі

На Донбасі не припиняються перестрілки всією лінією фронту зі стрілецької зброї і гранатометів, майже щодня позиції українських військ окупанти обстрілюють із мінометів. 5 серпня під Маріуполем у районі Павлополя, унаслідок обстрілу загинули 4 українських морських піхотинців.

Це сталося в день, коли президент Зеленський призначив командувачем операцією об'єднаних сил генерала Кравченка, який обіймав посаду командира оперативного командування "Північ". А генерала Сирського, призначеного попереднім президентом командувачем ООС у травні, переведено на посаду командувача Сухопутних військ ЗСУ.

Тому реагувати на те, що трапилося, довелося начальнику Генштабу генералу Хомчаку. Він заявив, що військовослужбовці загинули внаслідок влучення до окопу осколкової міни, випущеної із гранатомета. При цьому він спробував пояснити, що спорадичні перестрілки відбувалися всією лінією фронту, і лише на приморській ділянці та в районі Новолуганського противник вів прицільний вогонь.

На загибель військових відреагував і президент Зеленський, який не хоче псувати стосунки з західними лідерами перед можливою зустріччю в "нормандському форматі". А всім їм потрібен мир на Донбасі, у тому числі й президенту Трампу, якого наступного року очікують вибори. При цьому головне для них – припинення "конфлікту", можливо, і на умовах Путіна, про що Зеленському прямо сказали під час його візитів до Парижа та Берліну.

Тому його дзвінок Путіну виглядав абсолютно логічним. Зеленський попросив російського президента "вплинути" на "республіки", щоб ті припинили обстріли. Таким чином, Зеленський знову побічно підтвердив, що Росія не є безпосереднім учасником "конфлікту" на Донбасі. Перед візитом Зеленського до Вашингтону така "зважена" та "героїчна" позиція була позитивно оцінена владою США, що підтвердив тимчасовий повірений у справах США в Україні Тейлор. Проте США не обминули можливість підкреслити, що саме Росія є ініціатором бойових дій і закликали її наслідувати приклад Зеленського та покласти край конфлікту шляхом негайного виведення військ із Донбасу.

За результатами розмови із Зеленським прес-служба Путіна повідомила, що голова РФ зажадав припинення обстрілів населених пунктів на Донбасі українськими військами, що призводять до жертв серед мирного населення. Путін у черговий раз озвучив необхідність виконання Україною мінських домовленостей насамперед, надання "особливого статусу" донбаським "республікам". Зеленський відповів, що зміни до Конституції вносити наміру не має та підкреслив, що захищатиме права всіх українських громадян, незалежно від місця їх проживання.

Зеленський і Путін домовилися про активізацію дій з обміну утримуваних осіб та обговорили перспективи переговорів у "нормандському форматі". За повідомленням прес-служби Зеленського, обговорювалося також питання про розмінування території навколо напівзруйнованого мосту в Станиці Луганській і його ремонт. "Влада ЛНР" оголосила міст своєю територією та відмовилася допускати до нього й на прилеглу територію українських саперів. Тому відновлювальні роботи на мосту так і не почалися й коли почнуться – невідомо. Представник ОБСЄ на мінських переговорах Сайдік повідомив, що 7 серпня переговори підгрупи з безпеки в форматі відеоконференції так і не відбулися.

Після розмови з Путіним Зеленський зателефонував президенту Франції Макрону та поінформував його про загибель українських військових. Макрон погодився з необхідністю проведення зустрічі лідерів "нормандської четвірки" вже найближчим часом, перед якою має відбутися зустріч офіційних представників сторін. Він заявив, що спілкуватиметься з канцлером Німеччини Меркель і Путіним для узгодження цієї ініціативи, однак інші учасники "четвірки" не виявили ентузіазму в підготовці переговорів. При цьому офіційний представник МЗС Франції виключив можливість розширення "нормандського формату" переговорів за рахунок США.

Глава партії "Слуга народу" Разумков визнав, що досягти миру на Донбасі прийняттям будь-яких законів неможливо. За його словами, новий склад Верховної Ради обговорюватиме особливий статус "окремих районів Донецької і Луганської областей", однак закінчення війни є лише питанням бажання, яке є в української сторони, але немає в інших учасників процесу.

На думку члена української делегації на переговорах у Мінську Безсмертного, після загибелі українських військовослужбовців потрібно було негайно припинити переговори до моменту проведення зустрічі на вищому рівні глав держав "нормандської четвірки".

Повірений у справах США в Україні Тейлор заявив, що президенти Зеленський і Трамп у вересні можуть зустрітися двічі – у Польщі, на заходах, присвячених початку Другої світової війни, і під час офіційного візиту українського президента до Вашингтона. Тейлор також зазначив, що дата цього візиту поки не визначена. Сам Трамп назвав Зеленського "дуже раціональною людиною" та висловив надію, що український президент спроможний домовитися з Путіним щодо врегулювання на Донбасі.

Туреччина – союзник або прихований противник?<//h2>

Президент Зеленський відвідав Туреччину з офіційним візитом, де зустрівся з президентом Ердоганом і Вселенським патріархом Варфоломієм, а також із представниками турецького бізнесу. До поїздки він взяв з собою головного контактера з Ердоганом – лідера кримських татар Джемільова, незважаючи на те, що той став депутатом Верховної Ради за списком партії Порошенка "Європейська солідарність", а Меджліс на минулих виборах відкрито підтримав колишнього президента.

За ітогами візиту сторони не підписали спільних документів. Нічого не було сказано й щодо проекту "Турецький потік", який разом з іншим російським газогоном – "Північний потік-2", є "вбивцею" української газотранспортної системи.

На підсумковій прес-конференції Ердоган наголосив про намір якнайшвидше завершити переговори про створення зони вільної торгівлі між країнами, а Зеленський – запросив турецьких бізнесменів до участі у відновленні Донбасу та в інших інфраструктурних проектах. Український президент всіляко рекламував Україну та зробив безліч заяв про плани нової влади щодо лібералізації економіки.

Наступного дня після візиту Зеленського до Туреччини прес-служба РНБО оголосила про підписання угоди про створення спільного підприємства компанією Укрспецекспорт і турецькою фірмою Baykar Makina для робіт у сфері високоточних озброєнь та аерокосмічних технологій. З одного боку, це виглядає позитивно, оскільки Україна отримує доступ на турецький ринок. З іншого – є ймовірність потрапляння сучасних українських віцськових технологій до Росії, з якою останнім часом у Туреччині налагодилися взаємовідносини. Туреччина купила новітній російський ракетний комплекс середнього радіусу дії С-400, що призвело до охолодження відносин країни з партнерами з НАТО та виключення її зі складу учасників проекту розробки винищувача п'ятого покоління F-35. Більш того, у російських і турецьких ЗМІ з'явилася інформація про намір Ердогана купити у Росії винищувачі Су-35, на заміну американським.

У Стамбулі відбулася зустріч президента Зеленського із Вселенським патріархом Варфоломієм. Інформагентство BBC повідомило, що за результатами зустрічі спільну заяву, підготовлену патріархатом і МЗС України, так і не було підписано.

Ердоган у черговий раз підтвердив, що не визнає анексію Криму Росією, при цьому всіляко підтримуватиме кримських татар. Зеленський на відкритті центру кримськотатарської діаспори повідомив, що найближчим часом планується спрощення процедури отримання дозволу для в'їзду до Криму для тимчасових переселенців. По приїзду до України Зеленський зустрівся з Джемілєвим і підтвердив готовність створити конституційну комісію для розробки законопроекту про створення в Криму кримськотатарської автономії. Очевидно, що Ердоган веде власну гру на посилення впливу Туреччини в регіоні. При цьому "братський народ" – кримських татар – використовують як засіб впливу на Україну. Для цього Ердоган всіляко демонструє підтримку кримських татар і бере безпосередню участь у розв'язанні їхніх проблем, зокрема, після переговорів з Путіним були звільнені лідери Меджлісу Чийгоз та Умеров. Не виключено, що в подальшому, після повернення Криму до України, він сподівається отримати контроль над півостровом за допомогою лояльного до нього керівництва кримськотатарської автономії. Наразі турецький президент не збирається псувати стосунки з Путіним, фактично потураючи торговим та економічним контактам турецького бізнесу з окупованим Кримом.