Ризики законної оптимізації податкового навантаження підприємств
Ризики законної оптимізації податкового навантаження підприємств у сфері АПК у 2016 році. Практичні рекомендації щодо судового захисту.
Україна завжди стимулювала аграрний сектор економіки шляхом надання пільг та дотацій, а тому він займає значну частку промисловості в державі та лідируючі позиції на світових ринках. Таке піклування з боку держави обумовлене тим, що підприємства агропромислового комплексу (далі – АПК) вразливі до форс-мажорних обставин (наприклад: несприятливих погодних умов для врожайності, епідеміологічних захворювань тварин і т.д.). Однак, у 2016 році ліберальне пільгове податкове життя підприємств у сфері АПК скінчилося. Законодавцем збільшено податкове навантаження шляхом внесення змін до Податкового кодексу України (далі – ПК України) щодо адміністрування ПДВ підприємств цього сектору економіки, які обрали спеціальний режим оподаткування.
Так, положеннями п. 209.2 ПК України встановлено, що позитивна різниця між сумою податкових зобов’язань та сумою податкового кредиту звітного (податкового) періоду підлягає перерахуванню до Державного бюджету України за операціями із зерновими і технічними культурами у розмірі 85 %; за операціями з продукції тваринництва – 20 %; а за іншими операціями з сільськогосподарськими товарами/послугами – 50 %. Решту ПДВ законодавець дозволив залишити аграріям.
При цьому в п. 209.19 ПК України з метою застосування п. 209.2 цього ж Кодексу визначено, що зернові культури віднесено до товарних позицій 1001-1008 згідно з УКТ ЗЕД, а технічні культури – 1205 і 1206 згідно з УКТ ЗЕД.
Таким чином, у разі реалізації кукурудзи (1005 – УКТ ЗЕД) та пшениці (1001 – УКТ ЗЕД) підприємства дійсно будуть оподатковуватися за ставкою
85 % з суми ПДВ. Такої позиції притримується і ДФС України у листі від 05.01.2016 №203/7/99-99-19-03-02-17.
Водночас, з метою зменшення податкового навантаження с/г виробники можуть власними силами переробити чи придбати послуги з переробки зерна та кукурудзи на крупи чи гранули із зерна зернових культур чи пластівців із кукурудзи. Така переробка призведе до зміни товарної позиції на 1103 або 1104 згідно з УКТ ЗЕД. З огляду на це операції з реалізації крупи, гранул чи пластівців будуть оподатковуватися за правилами абз. «а» п. 209.2 ПК України. Тобто, підприємствам необхідно буде сплачувати до бюджету тільки 50 % від позитивної різниці між ПЗ та ПК, а решта 50 % суми ПДВ вони залишать собі.
Ризики, пов’язані з наявністю ділової мети
Органи ДФС у разі наявності у с/г виробників власних виробничих потужностей для переробки зерна, кукурудзи під час перевірки можуть розцінити операції з придбання таких послуг щодо переробки як схему ухилення від сплати ПДВ. На думку податківців за таких умов у цих операціях немає економічної доцільності (ділової мети). Аналогічне питання щодо економічної доцільності у податкових органів може виникнути вже до комбікормового заводу щодо операцій з придбання круп чи гранул у с/г виробників, оскільки основним видом діяльності заводу є також виробництво цих же товарів. Для обґрунтування наведених зауважень фіскальні органи в акті перевірки можуть застосувати судову доктрину «Ділової мети».
Для спростування у разі виявлення таких порушень у суді необхідно буде навести наступні доводи:
· в Україні діє принцип свободи підприємницької діяльності (ст. 6 ГК України);
· одним із видів діяльності як і у продавця, так і покупця згідно установчих документів та ЄДРПОУ є здійснення переробки кукурудзи та зерна, а також їх продаж;
· органи ДФС не мають повноважень незаконно втручатися у господарську діяльність підприємств.
Ризики, пов’язані з рівнем звичайних цін
З 1 січня 2016 року на законодавчому рівні уточнено базу оподаткування з ПДВ щодо операцій з реалізації самостійно виготовленої продукції, а саме тепер договірна ціна буде прирівнюватися не до собівартості виготовленої продукції, а до рівня звичайних цін на таку продукцію. Тобто, звичайні ціни для товаровиробників-платників ПДВ повертаються, і для їх визначення слід буде користуватися правилами пп. 14.1.71 ПК України.
Відповідно до п. 14.1.71 ПК України звичайна ціна – ціна товарів (робіт, послуг), визначена сторонами договору, якщо інше не встановлено цим Кодексом. Якщо не доведено зворотне, вважається, що така звичайна ціна відповідає рівню ринкових цін. Це визначення не поширюється на операції, що визнаються контрольованими, відповідно до ст. 39 цього Кодексу.
У разі якщо операції з продажу крупи та гранул відбуватимуться між с/г виробником та комбікормовим заводом одного агрохолдингу (тобто, пов’язаними особами), то у податківців також можуть виникнути питання щодо рівня звичайних цін по цим операціям. Превентивним заходом щодо недопущення судового конфлікту є наближення цінової політики на товари с/г виробника до рівня ринкових цін.
Водночас, для захисту своїх інтересів у суді необхідно буде акцентувати увагу на якості закону та відсутності законодавчо закріпленої методики встановлення рівня звичайних цін.
Вищенаведене надасть можливість заощадити кошти та мінімізувати податкові ризики підприємств у сфері АПК у 2016 році. Проте, з 2017 року аграрії з високою вірогідністю залишаться без податкових пільг (державної підтримки) на одинці в боротьбі із стихійними лихами (форс-мажорними обставинами). А на додачу умови ведення бізнесу через конкуренцію з боку підприємств країн ЄС стануть жорсткішими. Тому, щоб витримати вказані виклики особливо малим та середнім підприємствам у цьому секторі економіки необхідно буде зосередитись на своїх сильних сторонах, здійснити податкове планування та структурування бізнесу.
- Цифрова зрілість компанії: як зрозуміти, де ви зараз і що робити далі Станіслав Нянько 16:02
- Міністерство мовчить. А небо – кричить Дана Ярова 15:09
- Комплаєнс по-американськи: уроки для фінтех-стартапів, які хочуть вийти в США Микола Мироненко 14:55
- Ціль – не ядерна програма, а режим Олег Вишняков 12:24
- Множинне громадянство: що змінює новий закон і які ризики він несе Україні Кирил Іорданов 12:07
- Зміни без змін: про новий фасад старої влади Любов Шпак 11:19
- Там, де померла емпатія, проросла лють Дана Ярова вчора о 15:30
- Що робити, якщо БЕБ прийшли з обшуком, а адвоката поруч немає: інструкція для бізнесу Богдан Забара вчора о 14:28
- Проблема компенсації за землі, зайняті під оборонні споруди під час війни Олександр Мінкін 16.06.2025 15:59
- Відповідальність продавця за продаж товару неналежної якості Артур Кір’яков 16.06.2025 14:42
- Психологічне виснаження сильних: коли я справляюсь "більше не працює" Юлія Буневич 16.06.2025 13:34
- SMRs для України: як малі реактори змінять енергетику та право Ростислав Никітенко 16.06.2025 10:37
- Земля без корупції: державна оренда через аукціони у "Земельному банку" Денис Башлик 16.06.2025 08:39
- Как развестись в Украине, если вы за границей, а муж или жена против Віра Тарасенко 15.06.2025 22:03
- Середній вік материнства: які країни визначатимуть світову народжуваність у 2050 році Христина Кухарук 15.06.2025 20:40
- Середній вік материнства: які країни визначатимуть світову народжуваність у 2050 році 254
- Відвертість із ШІ: як душевні розмови з ChatGPT стають загрозою безпеці 238
- Конкурс без поваги до суспільства 159
- Задонатили на армію чи волонтерам? Можете повернути частину податку 95
- Множинне громадянство: що змінює новий закон і які ризики він несе Україні 78
-
Росія вдарила "Калібрами" по найбільшому в Україні заводу з виробництва кабелю – фото
Бізнес 32948
-
Трамп у кремлівській шкурі: президент США постійно надає РФ "інформаційні послуги"
Думка 14699
-
Успіхи Ізраїлю в Ірані оголили слабкість Росії як військової сили
Думка 12373
-
Американці збентежені і не знають, як поводитися з Путіним
Думка 11833
-
"Згоріло абсолютно все". Атака РФ знищила підприємство виробника субліматів "Харчі"
Бізнес 11238