ГВП: Головна військова прокуратура чи головна військова підлість?

Інформуючи про перебіг подій у справі Сергія Скрипки, якого Головна військова прокуратура фактично утримує в заручниках з 24.06.2018 року, позбавляючи останнього права на апеляційне оскарження судового рішення, мушу відзначити наполегливість та безцеремонність репресивної машини у доведенні своєї дурості!

Як вже зазначалося раніше, Сергій Скрипка запроторений в Київське СІЗО у червні місяці 2018 року позбавлений можливості оскаржити ухвали слідчих суддів про продовження строку тримання під вартою. Зокрема, внаслідок саботування прокурорів ГВП участі в судових засіданнях Київського апеляційного суду, апеляційні скарги сторони захисту на ухвали слідчих суддів Шевченківського районного суду від 17.10.2018 року, строк дії якої закінчився 15.12.2018 року та від 15.12.2018 року, дія якої закінчується 12.02.2019 року, не розглянуті. Колегія суддів апеляційної інстанції розводить руками, посилаючись на приписи ст.324 КПК України, які унеможливлюють розгляд справи за відсутності прокурора статиста. Одночасно з цим «прокурорські опричники» (інший термін складно підібрати з огляду на прийоми і методи, що застосовуються ними у своїй діяльності) ініціюють нове клопотання про продовження строку тримання під вартою, відсікаючи надію на справедливе рішення апеляції.

Сьогодні стало відомо, що чергове клопотання про продовження строку тримання Сергія Скрипки під вартою вже активно опрацьовується слідчим суддею Мар'яном Головчаком, який відряджений з Рівненської області до Шевченківського районного суду для допомоги столичному правосуддю.

Прикро, але враховуючи історію кримінальних проваджень, якими так пишалася ГВП, і які згодом перетворилася в делікатний «пшик» у формі сотень угод про визнання вини: газова справа, викрадення журналіста Аркадія Бабченка, справа «податкових Карлсонів», яких зустрічав на летовищі відомий борець за правду Анатолій Матіос та багато іншого, викликає лише негативні очікування від очікуваного процесу. Адже, очевидно, що слідчий суддя не наважиться йти проти оскаженілої репресивної зграї та ухвалювати законне судове рішення. На жаль, такі наші непевні часи.

Мабуть, саме ці чинники і спонукали звертатися сторону захисту у цьому резонансному процесі до ЄСПЛ та Посольства США, з інформацію про середньовічну практику розрекламованої Головної військової прокуратури із детальними характеристиками кожного учасника цієї організації.

Відчай Сергія Скрипки та радикальні заходи його захисників можна зрозуміти, адже 8 місяців колективної сліпоти судової системи, наших вітчизняних правозахисних організацій, інституту омбудсмена знищують в самому зародку віру та надію в поновленні справедливості.

Хочу запевнити, що я, як народний депутат України, заслужений юрист України, доктор юридичних наук конкретними діями доведу, що кожне корупційне тіло в прокурорських погонах має усвідомлювати, що служить, насамперед, не своєму господарю - начальнику, а Закону і народу України.

Зокрема, я, разом з командою однодумців, напрацьовуємо законодавчі зміни до ст.324 КПК України, якими буде припинена практика використання неявки прокурора в якості відкладення розгляду справ, що стосуються обрання, продовження строку дій запобіжного заходу.