У грудні минулого року на вулиці Полтавській в Ірпені почала роботу перша станція знезалізнювання та очищення води.
За добу через неї проходить 3,5 тис кубометрів води, яка звідси потрапляє до кранів мешканців мікрорайону СМУ.
Тут працює система безреагентної очистки від заліза, марганцю та сірководню. Що мається на увазі? Вода зі свердловин під тиском потрапляє у напірні фільтри станції. Туди ж запускають кисень, під дією якого відбувається природній процес окислення. Таким чином метали відфільтровуються, і споживачі отримують чисту воду.
Станцію ми збудували за кошти міського бюджету – на цей проект було витрачено майже 9 млн грн і сотні годин роботи великої команди людей. Досвід створення та функціонування таких станцій ми збирали в Ізраїлі та країнах Європи. Тому можемо впевнено сказати, що станція очищення в Ірпені – одна з кращих в Україні.
А трохи більше тижня тому на станції запрацював власний лабораторний центр, що пройшов усі необхідні сертифікаційні процедури. Тепер тут щодня роблять аналіз води до і після очищення. Контроль якості також здійснюють у мережах перед подачею споживачам. Загалом працівники лабораторії беруть зразки для аналізу на 149-ти пунктах забору перед запуском води у мережу.
photo_2019-04-08_09-58-27.jpg
У лабораторії перевіряють воду за 16-тьма показниками якості. Це присмак, колір, каламутність, наявність різних мікроорганізмів, бактеріологічне забруднення тощо.
Але одна з найчастіших проблем, на яку скаржаться мешканці Ірпеня – підвищений вміст заліза у воді, що тече з крану. Це особливість ірпінських надр, які насичують підземні води шкідливими металами. За даними лабораторії, вода в Ірпені містить від 0,20 до 0,25 мг заліза на один дециметр кубічний. Це при допустимій нормі – 0,2 мг/дм3. Після очищення лабораторні дослідження показують вміст заліза – 0,09 мг/дм3.
Наведу як приклад ще один показник якості води – вміст аміаку. До очищення маємо – 0,5 мг/дм3. Така кількість аміаку у воді знаходиться практично на межі перевищення норми. Після очищення цей показник знижується до 0,2 мг/дм3. Тобто в межах норми. Цифри дуже точно демонструють, що станція, яку ми відкрили минулого року, працює ефективно.
Зараз у лабораторії контролюють якість тільки тієї води, яка подається в розподільчі мережі регіону. Але до кінця року зразки зможе перевірити кожен споживач.
Зауважу, що одна станція очистки і знезалізнювання не покриває потреби усього міста. Наразі 30% ірпінчан отримують чисту воду без надлишку заліза та інших домішок. Насправді це хороший показник, зважаючи на те, що раніше у місті не було жодної станції очищення.
Але на цьому ми не будемо зупинятися. Протягом року плануємо побудувати на вулиці Чехова в Ірпені найбільшу станцію очистки, потужністю 15 тис кубометрів води на добу, а також продовжимо оновлювати в Ірпені застарілі водогони.
