Відповідальність за використання неліцензованого ПО

Ведення підприємницької діяльності нерозривно пов’язано з використанням комп’ютерних програм. Ілюзія безкоштовного програмного забезпечення склалась завдяки піратським версіям, чи то іншого роду взлому оригіналів. Проте, наслідки можуть виявитися вже реальними, адже використання програм без ліцензії (дозволу) є безумовним посяганням на право інтелектуальної власності, за що передбачено цивільну, адміністративну та кримінальну відповідальність.

Використання об'єкта права інтелектуальної власності іншою особою здійснюється з дозволу особи, яка має виключне право дозволяти використання об'єкта права інтелектуальної власності, крім випадків правомірного використання без такого дозволу, передбачених цим Кодексом та іншим законом (ч. 3 ст. 426 ЦК України).

Підставами для використання продукту інтелектуальної власності є:

1) ліцензія на використання об'єкта права інтелектуальної власності;

2) ліцензійний договір;

3) договір про створення за замовленням і використання об'єкта права інтелектуальної власності;

4) договір про передання виключних майнових прав інтелектуальної власності;

5) інший договір щодо розпоряджання майновими правами інтелектуальної власності (ст. 1107 ЦК України).

Ліцензія, зазвичай надається шляхом отримання доступу до інформаційного ресурсу за допомогою паролю, де потенційний користувач програмного забезпечення погоджується з Правилами використання, що фактично і є ліцензійним договором.

Таким чином, для законного використання об’єктів інтелектуальної власності, на руках має бути упаковка та цифровий носій, чек про покупку програмного забезпечення та договір.

Цивільно-правова відповідальність за незаконне використання програмного забезпечення.

Суд у випадках та в порядку, встановлених законом, може постановити рішення, зокрема, про:

1) застосування негайних заходів щодо запобігання порушенню права інтелектуальної власності та збереження відповідних доказів;

2) зупинення пропуску через митний кордон України товарів, імпорт чи експорт яких здійснюється з порушенням права інтелектуальної власності;

3) вилучення з цивільного обороту товарів, виготовлених або введених у цивільний оборот з порушенням права інтелектуальної власності та знищення таких товарів;

4) вилучення з цивільного обороту матеріалів та знарядь, які використовувалися переважно для виготовлення товарів з порушенням права інтелектуальної власності або вилучення та знищення таких матеріалів та знарядь;

5) застосування разового грошового стягнення замість відшкодування збитків за неправомірне використання об'єкта права інтелектуальної власності. Розмір стягнення визначається відповідно до закону з урахуванням вини особи та інших обставин, що мають істотне значення;

6) опублікування в засобах масової інформації відомостей про порушення права інтелектуальної власності та зміст судового рішення щодо такого порушення (ст. 432 ЦК України).

Законом України «Про авторське право та суміжні права», передбачено, що Суд має право постановити рішення чи ухвалу про:

а) відшкодування моральної (немайнової) шкоди.

б) відшкодування збитків.

в) стягнення із порушника авторського права і (або) суміжних прав доходу, отриманого внаслідок порушення;

г) виплату компенсації, що визначається судом, у розмірі від 10 до 50000 мінімальних заробітних плат, замість відшкодування збитків або стягнення доходу.

Адміністративна відповідальність.

Незаконне використання об'єкта права інтелектуальної власності, тягне за собою накладення штрафу від 10 до 200 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян з конфіскацією незаконно виготовленої продукції та обладнання і матеріалів, які призначені для її виготовлення.

На даний вид санкцій слід звернути особливу увагу, оскільки адміністративні стягнення застосовуються найчастіше.

Зокрема, відповідно до ст. 221 КУпАП, такі справи розглядає суд за матеріалами (протоколами), складеними органами внутрішніх справ (Національної поліції). Таким чином, існує два уповноважених органа, які мають вірно зафіксувати правопорушення та надати відповідну оцінку. З огляду, на обов’язок неухильного дотримання законодавства при здійсненні процесуальних дій представниками держави, кожна їхня помилка чи неточність, може розцінюватись порушенням прав суб’єктів правопорушення. Більше того, таким чином нівелюється доказова сила документів, що підтверджують факти чи дії.

Наприклад, невірно оформлений протокол про вчинення правопорушення є підставою для його скасування, а отже і уникнення відповідальності.

У протоколі про адміністративне правопорушення, склад якого передбачений ст. 51-2 КУпАП, крім перелічених у ст. 256 КУпАП (даних також обов'язково мають бути зазначені:

Крім того, до матеріалів справи мають бути долучені:

- довідка Департаменту (його регіональних відділень) про наявність (відсутність) зареєстрованого на території України суб'єкта права інтелектуальної власності щодо об'єкта, незаконні дії з яким стали предметом правопорушення;

- матеріали, які підтверджують вчинення незаконних дій (примірник контрафактної продукції, касовий чек, що свідчить про оплату за придбання, відтворення (на замовлення) підручника, аудіовізуального твору, фонограми, відеограми, комп'ютерної програми, бази даних тощо).

Щодо конфіскації.

На практиці, правоохоронні органи, досить часто вилучають для конфіскації прилади, зокрема системні блоки чи жорсткі диски. Проте, така практика є незаконною, оскільки об’єктом інтелектуальної власності є саме комп’ютерна програма.

У разі неможливості залучення органами внутрішніх справ експерта в день проведення перевірки і здійснення експертного дослідження в інший день всі вилучені системні блоки після закінчення експертизи мають бути повернені власнику.

Кримінальна відповідальність.

1.Незаконне відтворення, розповсюдження творів науки, літератури і мистецтва, комп'ютерних програм і баз даних, а так само незаконне відтворення, розповсюдження виконань, фонограм, відеограм і програм мовлення, їх незаконне тиражування та розповсюдження на аудіо- та відеокасетах, дискетах, інших носіях інформації, або інше умисне порушення авторського права і суміжних прав, якщо це завдало матеріальної шкоди у значному розмірі,

- караються штрафом від двохсот до тисячі неоподатковуваних мінімумів доходів громадян або виправними роботами на строк до двох років, або позбавленням волі на той самий строк.

2. Ті самі дії, якщо вони вчинені повторно, або за попередньою змовою групою осіб, або завдали матеріальної шкоди у великому розмірі,

- караються штрафом від тисячі до двох тисяч неоподатковуваних мінімумів доходів громадян або виправними роботами на строк до двох років, або позбавленням волі на строк від двох до п'яти років.

3. Дії, передбачені частинами першою або другою цієї статті, вчинені службовою особою з використанням службового становища або організованою групою, або якщо вони завдали матеріальної шкоди в особливо великому розмірі,

- караються штрафом від двох тисяч до трьох тисяч неоподатковуваних мінімумів доходів громадян або позбавленням волі на строк від трьох до шести років, з позбавленням права обіймати певні посади чи займатися певною діяльністю на строк до трьох років або без такого (ст. 176 ЦЦ України).

В наступній статті автором буде запропоновано інструкцію превентивних заходів захисту від перевірок правоохоронними органами.