Якість водопровідної води в Україні: чому гірша ніж в ЄС?

За даними Всесвітньої організації з охорони здоров'я водою передається до 80% усіх захворювань, від яких у світі щорічно вмирає 25 млн. осіб. До того ж вода може містити 13 тисяч токсичних речовин. Тому те, що питання якості питної води є надважливим, не п

Якою має бути якісна вода для пиття?

Не є секретомні для кого, що у прозорій товщі води насправді може міститись безліч шкідливихдля людського організму часток. В переліку є вся таблиця Менделєєва, і цілий«зоопарк» з найпростіших – бактерій, вірусів, мікроорганізмів, личинок та яєцьшкідників. Тож не очищена належним чином вода для пиття може завдати організмузначної шкоди. Наприклад, алюміній викликає рак грудей, хворобу Альцгеймера,аутизм; надлишок заліза збільшує ризик інфарктів, спричиняє захворюванняпечінки, слизових оболонок та шкіри; хром має канцерогенний ефект; хлориди подразнюютьслизові оболонки, шкодять крові, органам травлення, а нітрати сприяютьутворенню злоякісних пухлин.

Чиста і якіснапитна вода не має кольору, запаху та неприємного смаку, а також відповідаєсучасним, підтвердженим науково вимогам щодо кількісного вмісту хімічних табіологічних складових. Адже, безумовно, без жодних хімічних речовин вода тежкористі не принесе. Тож є чітко виражені норми вмісту катіонів (алюміній,кадмій, хром, залізо, марганець, нікель, селеніум, уран, цинк та інші), аніонів(хлорид, ціанід, сульфати, нітрати та інші), а також мікробіологічнихпараметрів (різні палички та хворобоутворюючі бактерії) і інших сполук (бензол,діоксид хлору, пестициди та інші).

Ці параметривстановлюються науково-дослідним шляхом на національному рівні, а такожрекомендуються Всесвітньою організацією охорони здоров’я. Потім вони затверджуютьсявиконавчою владою залежно від бажаних показників води для своїх громадян та технічноїзмоги цього досягти.

Озоном, ультрафіолетом і хлором – якочищають воду для пиття

Природну водуочищують з метою зробити її придатною до подальшого використання абоспоживання. Для цього застосовуються механічні (фільтрація), хімічні(хлорування чи озонування), фізичні (опромінення ультрафіолетом, кип’ятіння,відстоювання) та біологічні (мікроорганізми) методи обробки. Однаково важливимє очищення води і перед вживанням, і після використання. Адже вода можезаподіяти шкоду як організму так і довкіллю, що є однаково небезпечно.

Фільтрація, як механічнийспосіб очистки води, є поширеним у промислових і побутових масштабах. Дозволяєочистити воду від сміття, піску, пилу, навіть хімічних домішок та живих організмівзалежно від типу та якості фільтру.

До хімічнихметодів очистки належать хлорування та озонування. Хлорування поширене у всьомусвіті, однак визнається все більш архаїчним методом і є небезпечним черезпобічні продукти розпаду хлору. Розвинені країни все частіше застосовуютьозонування (шляхом окиснення органічних сполук озоном досягається знезараження,дезодорація та знебарвлення), недоліком якого є передусім вартість таскладність технології. Також під час хімічного очищення води застосовують соду,вапно, аміак, що допомагають очистити воду від кислот.

Фізичні способиочистки - кип'ятіння та опромінення ультрафіолетом. Кип'ятіння знищує майже всішкідливі мікроорганізми, але є економічно невигідним у великих масштабах та невидаляє хімічного забруднення. Ультрафіолетове випромінювання ефективно видаляєбіологічне забруднення без використання хімікатів та поширене у промислових масштабах,але також не діє на хімічне забруднення.

Біологічніметоди очищення води застосовуються загалом до стічних вод і полягають увикористанні мікроорганізмів, для яких поживним середовищем є органічні рештки відгосподарсько-побутових продуктів життєдіяльності людини. Здебільшого процесочищення відбувається у спеціальних водоймах, де повітря для діяльностімікроорганізмів надходить природнім шляхом, але існують і закриті системитакого очищення.

В сучасномусвіті методи очищення води комбінуються і застосовуються послідовно длядосягнення кращого результату залежно від стану водозбірної чи відпрацьованоїводи, середовища та ресурсних можливостей.

Передовий досвід: що робить питну водунайякіснішою у Франції та Німеччині

В Європі чи ненайкращі показники щодо поводження і очистки питної води мають місце вНімеччині та Франції.

Постачання тасанітарна обробка питної води в Німеччині на найвищому рівні. Якість питноїводи відмінна, а прискіпливе поводження з відпрацьованою водою повсюдне. Наприклад,до мешканців Берліну питна вода потрапляє майже з 700 свердловин. В процесіочищення хлор не застосовується. Контроль якості дуже жорсткий, навіть більший,ніж до води в пляшках. Кожен німець може зайти на сайт, де після введення свогопоштового індексу дізнається все про стан води, яку споживає. На очиснихстанціях вода збагачується киснем, що дозволяє абсорбувати з неї залізо тамарганець з допомогою реагентів. Потім вода проходить через фільтри з піску.

У політиціповодження з питною водою Німеччина може завдячити наступним мірам:децентралізація управління в цій сфері (відповідальність за поводження з водоюнесуть муніципалітети), велика частка високотехнологічних очисних споруд,низькі втрати при транспортуванні води та низький рівень споживання води на одногомешканця. Останній показник позитивним є тому, що означає відсутність марноївитрати води. З 1990 року по 2010 споживання води на одну особу в день впало з145 до 121 літра. 99% мешканців мають доступ до централізованого водопостачання(решта мають приватні колодязі) та 93% мають доступ до централізованоїканалізації, а решта користується локальними санітарними системами.

До того ж вкраїні нараховується 10 тисяч очисних споруд. На ринку існують близько 6,5тисяч постачальників води різних форм власності та близько 7 тисячсанітизаторів, які є виключно в муніципальній власності та мають податковіпослаблення. 94% відпрацьованої води проходить очистку згідно з найвищимивимогами Директив ЄС. Цей показник набагато більший ніж у Франції чиВеликобританії. За результатами опитування, проведеного у 2007 році компанією BDEW, 92% опитаних булизадоволені або дуже задоволені якістю їх питної води.

Наявністьлічильників води майже всеосяжна, а ціна за кубічний метр холодної води длякористувача становить близько 6 євро (близько 2 за постачання та 3 завідведення). Мінімальна заробітна плата в Німеччині близько €1500, а середня -  €3500.За воду родина з двох осіб платитиме приблизно €54 на місяць та  €650 на рік. Це 3,6% від мінімальноїзаробітної платні.

Французи такожспоживають дуже якісну питну воду з під крану. В порівнянні з Німеччиною (7%)втрати при транспортуванні вищі (26%),але тут вища конкуренція – діє більше приватних компаній (13 тисячпостачальників та 15 тисяч компаній по очистці води).

Відповідальністьза поставку, збір та очищення води лежить на муніципалітетах. Вони ж частовіддають постачання та очистку води під довгострокові лізингові контрактиприватним підприємствам та асоціаціям. За даними Міністерства навколишньогосередовища Франції, 75% водопостачання та 50% санітизації знаходяться вприватних руках. А державою встановлюються науково розроблені стандарти якостіводи у 70критеріях з верхньою і нижньою межею. Критерії розроблені на основі Денних нормспоживання тих чи інших елементів і визначають їх граничні межі. По суті, зкрану французів тече напів мінеральна вода.

В процесіочищення питної води застосовуються якісні та дорогі технології. Вода проходитьетапи оброблення озоном, піщані фільтри, повторне озонування, і на завершенняпротікає через вугільні фільтри. Присутнє застосування хлору для знезараженнята збереження води, а для збереження водопровідної системи застосовуєтьсяортофосфорна кислота, яка покриває плівкою труби з середини.

Відповідно допроведеного нещодавно дослідження компанією ТNS-Sofres,87%французівзадоволені станом та якістю води, якою вони користуються. 80% щодня п'ють водопровідну воду і 65% щоденної питної води французів - це водопровідна вода.

Щодо ціни, то можнаприпустити, що родина з 2-3 людей споживає 4 куб.м. холодної та 3 куб.м.гарячої води на місяць. Це €16,52 та €24,78 євро при середній ціні в €4.13 та €8.26за куб холодної і гарячої води відповідно). Тож за рік така родина можесплатити за постачання та водовідведення приблизно €495,6. З сукупниммінімальним доходом €1400 на місяць ця гіпотетична родина витратить біля 3% свого доходу на оплатуводопостачання.

Україна: системи водопостачання здебільшогоморально та фізично застарілі

Українці п'ютьпереважно воду з річок - це 80% води,решта 20%, береться з підземних прісних вод. Проблеми з якістю питної води комплексні:зношені водопровідні та насосні станції, очисні споруди, застарілі технологічніпроцеси та недбале ставлення до очищення вод після використання з бокумісцевого самоврядування та підприємств різного рівня є причиною поганої якостіпитної води в нашій країні. Крім цього, в ході транспортування втрачаєтьсямайже 25% води.

Центральнимводозабезпеченням користуються більше 70% населення України. Це всі міста,майже 90% селищ міського типу та 23% сіл. За даними Укрстату (дані без урахування окупованих територій),протягом 2015 року було забрано з природних джерел 9,7 млн. км. куб. води.Потужність очисних споруд - 5,8 млн. км. куб води, тобто очистили трохи більшеполовини забраної води, а решту не очищували або очищували недостатньо якісно.

Поверхневавода з річок Дніпра та Десни на очисних водопровідних спорудах проходить повнийтехнологічний цикл очистки за допомогою реагентів: коагулянтів, флокулянтів,хлору, аміаку у відповідності до Державних санітарних правил і норм2.2.4-171.-10 «Гігієнічні вимоги до води питної, призначеної для споживаннялюдиною». Потім вода потрапляє у відстійники, далі у швидкі фільтри інакопичується в камерах озонування. Це на Дніпровській водопровідній станції.На Деснянській застосовується подібний процес за винятком азонування. Після цихпроцесів очищення та знезараження подається у централізовані системи водопостачання.Бортницька станція аерації— єдиний комплекс очисних споруд стічних вод містКиєва та 15-ти населених пунктів Київської області. Це складний комплексінженерних споруд, устаткування і комунікацій, призначених для механічного табіологічного очищення стоків. На сьогодні на станції проходять очистку від 700тис. до 900 тис.м.куб. стічних вод на добу. З урахуванням того, що в Київподається приблизно 900 тис.м.куб. води щоденно, то очевидним є те, що потужностейБСА не достатньо. Аналогічні процеси очищення застосовуються і в інших містахУкраїни. Часто це доступні, прості і дешеві методи. Озонування ефективний, аледорожчий, тому менш поширений в Україні метод.

Контроль заякістю води має Державна санітарна служба. Близько 19 тисяч централізованихсистем питного водопостачання контролюються санітарно-епідеміологічнимистанціями. Але кількість водопроводів, які не відповідають нормам, постійнозбільшується. За 9 місяців 2015 року під контроль потрапили 198водопровідних споруд (з 11.774 джерел централізованого водопостачання), з нихне відповідали нормативам щонайменше 42 (21%). З 127.398 досліджень питної водиза бактеріологічними показниками відхилення встановлено у 6,4% досліджень. Зі151.432 санітарно-хімічних досліджень відхилення були у 9,3%. У питній воді децентралізованоговодопостачання ці цифри виявилися більшими в 2-3 рази. Майже кожна 4 проба малаперевищений вміст нітратів, а ці елементи сприяють утворенню злоякісних пухлин.

Хоча водоканалистверджують, що після очищення українська вода відповідає стандартам ЄС, однаквсе одно з кранів тече рідина, що місцями має дивний колір та/або навіть смак.Причина зазвичай криється у жахливому стані трубопроводів та водопровіднихсистем, яким часто виповнюється понад півсотні років, а то й більше. Їх реконструкціяпотребує шалених грошей, тому й ця справа щоразу відкладається, і проблемазалишається хронічно невирішуваною.

В даний час дієЗакон України Про Загальнодержавну програму Питна вода України на 2006-2020роки, який спрямований на реалізацію державної політики щодо забезпеченнянаселення якісною питною водою, відповідно до Закону України Про питну воду тапитне водопостачання. Програма розрахована на 15 років і буде виконуватися утри етапи. Станом на початок 2016 року, згідно з результатами проведенихперевірок Рахунковою палатою України на виконання різних частин Програми, коштидержбюджету виділені у 2012 році використовувались не ефективно та с порушеннямзаконодавства. У 2013-2015 роках програма взагалі не фінансувалась здержбюджету, а з місцевих бюджетів і інших джерел, що становило 70%фінансування, у запланованих обсягах також не виділялись. З цього випливає, щозапланованих нормативно-правових та науково-технічних результатів Програми у2012-2015 роках не досягнуто і виконання не забезпечено. Не розписуючи довго,можна зазначити, що Програма майже не виконувалась, порушення набралисистемного характеру, ремонт очисних споруд виконувався несистемно і непослідовно, фінансування дуже часто було не прозоре та імовірність  виконання Програми по забезпеченню населенняякісною питною водою до 2020 вкрай невелика. Можна з впевненістю констатувати,що рухаючись таким чином якість питної та іншої води в Україні буде падати зчасом, а це прямий негативний вплив на здоров'я її громадян.

Тож по витратахна питну воду – ми на рівні розвинених європейських країн. А от з якістю водипроблема дуже актуальна, як у містах, так і у містечках і селищах. Її вирішеннядуже коштовне, хоча й життєво необхідне для здоров'я нації, однак держава, нажаль, не ставить це питання у перелік своїх першочергових пріоритетів, бо рух впитаннях поліпшення якості питної води майже не помітний.