Пропоную розглянути питання спадкування права власності на нерухоме майно за умови що спадкодавець не зареєстрував належним чином своє право власності.
Доброговсім дня!
Хотів би поділитися інформацією по дужепоширеному,проте непростому питаннющодо оформлення права власності на нерухоме майно при спадкуванні.
Як відомо право власності на нерухомемайно виникає з моменту державної реєстрації такого права. Набуття прававласності уможливлює подальший продаж, міну об’єкта нерухомого майна, або жпередачу його у спадок.
Ситуація,що розглядається, стосуєтьсяпитання оформлення права на успадковане нерухоме майно, право власності на якене було зареєстровано належним чином спадкодавцем.
Ситуаціяця є доволі поширеною, особливо у сфері земельних відносин. Все-таки порядокоформленняправ на житлові/нежитловіприміщення є не таким витратним за часом і часто спадкодавці оформлюють такіправа у незначні строки. Водночас процедура оформлення права на земельнуділянку протягом значного часу була значно більш складною та витратною зачасом.
Отжев нашій уявній ситуації (яка базується, звісно, на ситуації реальній)Спадкодавець-1 заповідає Спадкодавцеві-2 земельну ділянку. Після смертіСпадкодавця-1, Спадкоємець-2 приймає спадщину, оформлює документи на усе іншемайно, окрім ділянки, однак не встигає оформити право власності на таку ділянкута помирає.
Спадкоємець,якому заповідано усе майно Спадковдавця-2, своєчасно звертається до нотаріуса,однак нотаріус не може оформити право власності Спадкоємця на земельну ділянку,адже право власності Спадкоємця-2 належним чином не оформлено.
Заст. 1217 ЦК України До складу спадщини входять усі права та обов'язки, щоналежали спадкодавцеві на момент відкриття спадщини і не припинилися внаслідокйого смерті.
Такимчином у даному випадку відсутній інший шлях окрім судового для оформлення прававласності на нерухоме майно.
Доволі зрозумілим є порядок оформлення прававласності на ділянку, на якій знаходиться будинок, права на який вже оформлено.У цьому випадку потрібно подавати позов на підставі ст. 1225 ЦК України. За приписамицієї статті право власності на земельнуділянку переходить до спадкоємців на загальних підставах, із збереженням їїцільового призначення.
Доспадкоємців житлового будинку, інших будівель та споруд переходить правовласності або право користування земельною ділянкою, на якій вони розміщені.
Отже, у даному випадку як правило позов заявляється дооргану місцевого самоврядування (міської, сільської, селищної Ради) при цьому уякості співвідповідача, або третьої особи зазначається місцевий відділземельних ресурсів.
Позовні вимоги заявляються щодо визнання прававласності на земельну ділянку за особою.
Зрозуміло, що всі сторони процесу розуміють навіщовзагалі подається позов і як правило, представники органу місцевогосамоврядування та відділу земельних ресурсів не заперечують проти задоволенняпозовних вимог. Лояльно, зазвичай, до таких вимог відноситься і суд, тому практика позадоволенню подібних позовних заяв є дуже поширеною.
Складнішим є варіант, якщо ділянка знаходиться у співвласностідекількох осіб.
Якщо мова йде про спільну часткову власність, топитання вирішується нескладно – позовні вимоги заявляються до співвласника земельноїділянки, який нібито «не визнає» права спадкоємця.
Знову ж таки у даному випадку, якщо немає конфліктівіз співвласником – то все вирішується просто – співвласник у судовому засіданніпідтримує позовні вимоги, суд на підставі цього, а також на підставі доводів,що застосовуються у першому випадку приймає рішення про визнання прававласності на визначену частину ділянки.
А от про конкретне питання спадкування частки у праві спільної сумісної власності на ділянку - я розповім у наступному записі через пару днів.
