Проблеми при спадкуванні земельних ділянок

Доброго всім дня!

Хотів би поділитися інформацією по дуже поширеному,  проте непростому питанню щодо оформлення права власності на нерухоме майно при спадкуванні.

Як відомо право власності на нерухоме майно виникає з моменту державної реєстрації такого права. Набуття права власності уможливлює подальший продаж, міну об’єкта нерухомого майна, або ж передачу його у спадок.

Ситуація, що розглядається , стосується питання оформлення права на успадковане нерухоме майно, право власності на яке не було зареєстровано належним чином спадкодавцем.

Ситуація ця є доволі поширеною, особливо у сфері земельних відносин. Все-таки порядок оформлення  прав на житлові/нежитлові приміщення є не таким витратним за часом і часто спадкодавці оформлюють такі права у незначні строки. Водночас процедура оформлення права на земельну ділянку протягом значного часу була значно більш складною та витратною за часом.

Отже в нашій уявній ситуації (яка базується, звісно, на ситуації реальній) Спадкодавець-1 заповідає Спадкодавцеві-2 земельну ділянку. Після смерті Спадкодавця-1, Спадкоємець-2 приймає спадщину, оформлює документи на усе інше майно, окрім ділянки, однак не встигає оформити право власності на таку ділянку та помирає.

Спадкоємець, якому заповідано усе майно Спадковдавця-2, своєчасно звертається до нотаріуса, однак нотаріус не може оформити право власності Спадкоємця на земельну ділянку, адже право власності Спадкоємця-2 належним чином не оформлено.

За ст. 1217 ЦК України До складу спадщини входять усі права та обов'язки, що належали спадкодавцеві на момент відкриття спадщини і не припинилися внаслідок його смерті.

Таким чином у даному випадку відсутній інший шлях окрім судового для оформлення права власності на нерухоме майно.

Доволі зрозумілим є порядок оформлення права власності на ділянку, на якій знаходиться будинок, права на який вже оформлено. У цьому випадку потрібно подавати позов на підставі ст. 1225 ЦК України. За приписами цієї статті право власності на земельну ділянку переходить до спадкоємців на загальних підставах, із збереженням її цільового призначення.   

До спадкоємців житлового будинку, інших будівель та споруд переходить право власності або право користування земельною ділянкою, на якій вони розміщені.

Отже, у даному випадку як правило позов заявляється до органу місцевого самоврядування (міської, сільської, селищної Ради) при цьому у якості співвідповідача, або третьої особи зазначається місцевий відділ земельних ресурсів.

Позовні вимоги заявляються щодо визнання права власності на земельну ділянку за особою.

Зрозуміло, що всі сторони процесу розуміють навіщо взагалі подається позов і як правило, представники органу місцевого самоврядування та відділу земельних ресурсів не заперечують проти задоволення позовних вимог. Лояльно, зазвичай, до таких вимог відноситься і суд, тому практика по задоволенню подібних позовних заяв є дуже поширеною.

Складнішим є варіант, якщо ділянка знаходиться у співвласності декількох осіб.

Якщо мова йде про спільну часткову власність, то питання вирішується нескладно – позовні вимоги заявляються до співвласника земельної ділянки, який нібито «не визнає» права спадкоємця.

Знову ж таки у даному випадку, якщо немає конфліктів із співвласником – то все вирішується просто – співвласник у судовому засіданні підтримує позовні вимоги, суд на підставі цього, а також на підставі доводів, що застосовуються у першому випадку приймає рішення про визнання права власності на визначену частину ділянки.

А от про конкретне питання спадкування частки у праві спільної сумісної власності на ділянку - я розповім у наступному записі через пару днів.