Тихий поступ епохи біометрики
Нещодавно донька мого близького друга попросила оцінити її ідею виконання завдання з економіки. Задача полягала в тому, щоб придумати бізнес, який був би затребуваний в будь-якій країні.
Так ось, її ідея - створити «розумні двері», які б відкривались на підставі збігу 2-х чинників: відбитка пальця і фото особи.
В цей момент я зрозумів, що біометрична ідентифікація, про впровадження якої зараз розповідають в банківських колах, через деякий час дуже щільно увійде в наше повсякденне життя. Не останню роль в процесі зіграє масовий розвиток цієї технології в смартфонах. Вже нікого не здивуєш системами відбитку пальця чи технологією Face ID. Те, що ще вчора було кадрами з науково-фантастичних фільмів - реальність вже сьогодні.
Згідно з дослідженням консалтингової компанії SITA до 2020 року доля смартфонів з технологіями біометричної ідентифікації досягне 75 %. Саме це і стане переломним моментом. Що це дасть? Передусім, люди звикнуть до таких технологій. А масове використання та великі обсяги даних допоможуть фахівцям з кібербезпеки якомога сильніше захистити такого роду системи.
Лише уявіть на яку кількість сфер можна поширити біометричні технології? Наприклад, доступ до автомобіля та власного помешкання. Чесно кажучи, робота в цьому напрямку вже ведеться. Відтак, компанія Hyundai минулого року продемонструвала в Китаї оновлену версію кросовера Santa Fe четвертого покоління, в якому реалізована функція доступу в салон і запуску двигуна за допомогою відбитка пальця.
Як заявляє виробник, датчик зчитування відбитків пальців вмонтований у дверній ручці зі сторони водія. Після дотику до сенсора, система здійснює швидку перевірку, віддає команду електроніці на відкривання дверей. Щодо доступу до дверей, схожі системи також вже присутні на ринку, в тому числі українському. Багато офісних центрів вже масово їх використовують.
Стрімко розвиваються біометричні технології і в інших сферах. Велика кількість туристів та ступенів контролю змушують аеропорти шукати більш ефективні способи ідентифікації пасажирів. Для прикладу, аеропорт в Амстердамі використовує біометричну систему розпізнавання обличчя під час посадки в літак. Метрополітен Шеньчженю (Китай) використовує таку ж систему для оплати проїзду. Японська компанія NEC в лютому 2018 запустила перші в світі банкомати, які видають гроші за допомогою системи розпізнавання обличчя.
Такі ж системи поступово впроваджуються і в сфері ритейлу. Зокрема, нещодавно одна українська мережа супермаркетів спільно з державним банком запустила спеціальні каси для оплати обличчям.
А як щодо безпеки? Над цим важливим питанням теж ведеться активна робота. Не раз ми могли бачити як системи розпізнавання обличчя обманюють за допомогою фотографій. Існує безліч варіантів запобігти цьому. Для прикладу, стартап NTechLab розробляє технологію Life Detection. Вона дозволяє визначити, чи жива людина знаходиться перед камерою. Для цього система може попросити посміхнутися, моргнути або щось сказати. Таку систему практично неможливо обдурити маскою або надрукованою фотографією. Інша компанія Identix, створила високоточну біометричну технологію. Вона аналізує текстуру шкіри людини (лінії, шрами, пори). Розробники заявляють, що це збільшує точність роботи системи на 25%.
Як наслідок, незабаром ми отримаємо справжній “біометричний” світ навколо нас. І цей тренд буде лише посилюватись, адже прогрес не спинити.
- Святий Миколай, Санта Клаус та Father Christmas: у чому різниця – і що між ними спільного? Інна Лукайчук вчора о 18:46
- За що компанії можуть втратити статус "критично важливих" та що робити далі Віталій Соловей вчора о 17:54
- Що робити, якщо співробітник вкрав клієнтську базу Олександр Висоцький вчора о 17:08
- Переоцінка безпомилковості ШІ студентами: експериментальні докази Олександр Серт вчора о 16:32
- Як мислити ефективніше: техніка шести капелюхів Едварда де Боно Олександр Скнар вчора о 09:36
- П’ять років поза Конституцією: як Україна втратила баланс влади і підтримку світу Валерій Карпунцов 03.12.2025 21:18
- "FPV на арабіці": акцизний податок на каву як інструмент поповнення військового бюджету Кароліна Холявко 03.12.2025 18:58
- Королівство кривих дзеркал: як абсурд став нашою нормою Дана Ярова 03.12.2025 18:19
- Гроші що не сплять, або еволюція хедж-фондів з середини ХХ сторіччя до сьогодення Ольга Ярмолюк 03.12.2025 17:12
- PR Тренди 2026: фокус на розвиток бізнесу та окупність інвестицій Ірина Кононенко 03.12.2025 14:03
- Криза стала рутиною: комерція в умовах постійних змін Наталія Церковникова 03.12.2025 11:17
- Судовий щит проти відключення: кого реально захищають нові правила НКРЕКП Олексій Гнатенко 03.12.2025 08:14
- Метод м’якої сили у перемовинах: як впливати тихо і змінювати правила гри Ангеліна Біндюгіна 03.12.2025 02:01
- ШІ у дитячих книжках: загроза чи інструмент повернення до читання? Віктор Круглов 02.12.2025 14:51
- Як WSJ вибудовує наратив операції "Павутина" та образ її ключового лідера Христина Кухарук 02.12.2025 10:23
- ВЛК у військовому квитку відсутня: чи може роботодавець взяти працівника 1456
- Мікрокроки, що змінюють життя: як формувати звички без зривів і надзусиль 274
- П’ять років поза Конституцією: як Україна втратила баланс влади і підтримку світу 237
- Як WSJ вибудовує наратив операції "Павутина" та образ її ключового лідера 163
- Управління ризиками. Чому старі стратегії можуть знищити новий проєкт 141
-
"Все під землю". Сухомлин заявив про неминучість використання досвіду Кореї в Україні
Бізнес 3635
-
"Ми слабкі, ситуація ганебна". Який козир у мирних переговорах НАТО лишає для України
3040
-
Попередити ризик: що повинні знати батьки перед лікуванням дитини у стоматолога
Життя 2844
-
"Впевнена на 99%". Рада у 2026 році розгляне підвищення зарплат військовим – Підласа
Бізнес 2814
-
У Карпатах планують побудувати нову дорогу в Буковель за 6,6 млрд грн
Бізнес 2455
