Тихий поступ епохи біометрики
Нещодавно донька мого близького друга попросила оцінити її ідею виконання завдання з економіки. Задача полягала в тому, щоб придумати бізнес, який був би затребуваний в будь-якій країні.
Так ось, її ідея - створити «розумні двері», які б відкривались на підставі збігу 2-х чинників: відбитка пальця і фото особи.
В цей момент я зрозумів, що біометрична ідентифікація, про впровадження якої зараз розповідають в банківських колах, через деякий час дуже щільно увійде в наше повсякденне життя. Не останню роль в процесі зіграє масовий розвиток цієї технології в смартфонах. Вже нікого не здивуєш системами відбитку пальця чи технологією Face ID. Те, що ще вчора було кадрами з науково-фантастичних фільмів - реальність вже сьогодні.
Згідно з дослідженням консалтингової компанії SITA до 2020 року доля смартфонів з технологіями біометричної ідентифікації досягне 75 %. Саме це і стане переломним моментом. Що це дасть? Передусім, люди звикнуть до таких технологій. А масове використання та великі обсяги даних допоможуть фахівцям з кібербезпеки якомога сильніше захистити такого роду системи.
Лише уявіть на яку кількість сфер можна поширити біометричні технології? Наприклад, доступ до автомобіля та власного помешкання. Чесно кажучи, робота в цьому напрямку вже ведеться. Відтак, компанія Hyundai минулого року продемонструвала в Китаї оновлену версію кросовера Santa Fe четвертого покоління, в якому реалізована функція доступу в салон і запуску двигуна за допомогою відбитка пальця.
Як заявляє виробник, датчик зчитування відбитків пальців вмонтований у дверній ручці зі сторони водія. Після дотику до сенсора, система здійснює швидку перевірку, віддає команду електроніці на відкривання дверей. Щодо доступу до дверей, схожі системи також вже присутні на ринку, в тому числі українському. Багато офісних центрів вже масово їх використовують.
Стрімко розвиваються біометричні технології і в інших сферах. Велика кількість туристів та ступенів контролю змушують аеропорти шукати більш ефективні способи ідентифікації пасажирів. Для прикладу, аеропорт в Амстердамі використовує біометричну систему розпізнавання обличчя під час посадки в літак. Метрополітен Шеньчженю (Китай) використовує таку ж систему для оплати проїзду. Японська компанія NEC в лютому 2018 запустила перші в світі банкомати, які видають гроші за допомогою системи розпізнавання обличчя.
Такі ж системи поступово впроваджуються і в сфері ритейлу. Зокрема, нещодавно одна українська мережа супермаркетів спільно з державним банком запустила спеціальні каси для оплати обличчям.
А як щодо безпеки? Над цим важливим питанням теж ведеться активна робота. Не раз ми могли бачити як системи розпізнавання обличчя обманюють за допомогою фотографій. Існує безліч варіантів запобігти цьому. Для прикладу, стартап NTechLab розробляє технологію Life Detection. Вона дозволяє визначити, чи жива людина знаходиться перед камерою. Для цього система може попросити посміхнутися, моргнути або щось сказати. Таку систему практично неможливо обдурити маскою або надрукованою фотографією. Інша компанія Identix, створила високоточну біометричну технологію. Вона аналізує текстуру шкіри людини (лінії, шрами, пори). Розробники заявляють, що це збільшує точність роботи системи на 25%.
Як наслідок, незабаром ми отримаємо справжній “біометричний” світ навколо нас. І цей тренд буде лише посилюватись, адже прогрес не спинити.
- Багатолике зло: якою буває корупція Анна Макаренко вчора о 17:21
- Матриця Ейзенхауера: як відрізняти термінове від важливого та не вигорати Олександр Скнар вчора о 12:00
- Енергостандарти-2025: спільна мова з ЄС Олексій Гнатенко 15.10.2025 18:47
- Штатні заявники у справах про хабарництво: між викриттям та провокацією Іван Костюк 15.10.2025 16:49
- Звільнення після закінчення контракту: як діяти та що каже судова практика Світлана Половна 15.10.2025 13:29
- Правовий статус ембріона: законодавчі прогалини та етичні виклики Леся Дубчак 14.10.2025 18:51
- Як уникнути конфліктів за бренд: основні уроки з кейсу "Галя Балувана" vs "Балувана Галя" Андрій Лотиш 14.10.2025 17:01
- Дзеркало брехні: чому пластичний скальпель не зцілить тріщини у свідомості Дмитро Березовський 14.10.2025 16:09
- Охорона спадкового майна безвісно відсутніх осіб: ключові правові нюанси Юлія Кабриль 13.10.2025 15:45
- Як встановити цифрові правила в сім’ї та навчити дитину керувати гаджетами Олександр Висоцький 13.10.2025 11:22
- Тиха енергетична анексія: як "дешеві" кредити дають іноземцям контроль над генерацією Ростислав Никітенко 13.10.2025 10:15
- Свідомість, простір-час і ШІ: що змінила Нобелівка-2025 Олег Устименко 13.10.2025 10:06
- Як мислити не про грант, а про розвиток: 5 стратегічних запитань до проєкту Олександра Смілянець 13.10.2025 09:56
- Бібліотека в кожній школі: чому британська ініціатива важлива для майбутнього Віктор Круглов 13.10.2025 09:52
- Українська національна велика мовна модель – шанс для цифрового суверенітету Світлана Сидоренко 13.10.2025 03:31
- Як скасувати незаконний розшук ТЦК через суд: алгоритм дій та приклади рішень 180
- Як грантрайтинг змінює жіноче підприємництво в Україні і чому цьому варто вчитись 133
- Як уникнути конфліктів за бренд: основні уроки з кейсу "Галя Балувана" vs "Балувана Галя" 101
- Як ШІ трансформує грантрайтинг – і чи професійні грантрайтери ще нам потрібні 83
- Звільнення після закінчення контракту: як діяти та що каже судова практика 68
-
У туристичній сфері – новий тренд: ноктуризм. У чому його унікальність і чи варто спробувати
Життя 3555
-
"Зеленський – лузер? Думаю, що ні. Він – популіст". Новий випуск "Клімкін питає"
3237
-
Польські ЗМІ назвали Сільпо претендентом на мережу Carrefour. У Fozzy Group спростували
оновлено Бізнес 2847
-
"Продажі декоративної косметики більші на 35%, ніж до війни". Інтерв’ю з керівницею Eva
Бізнес 2510
-
Офіс генпрокурора закрив кожну третю кримінальну справу проти бізнесу
Бізнес 1858