Тихий поступ епохи біометрики
Нещодавно донька мого близького друга попросила оцінити її ідею виконання завдання з економіки. Задача полягала в тому, щоб придумати бізнес, який був би затребуваний в будь-якій країні.
Так ось, її ідея - створити «розумні двері», які б відкривались на підставі збігу 2-х чинників: відбитка пальця і фото особи.
В цей момент я зрозумів, що біометрична ідентифікація, про впровадження якої зараз розповідають в банківських колах, через деякий час дуже щільно увійде в наше повсякденне життя. Не останню роль в процесі зіграє масовий розвиток цієї технології в смартфонах. Вже нікого не здивуєш системами відбитку пальця чи технологією Face ID. Те, що ще вчора було кадрами з науково-фантастичних фільмів - реальність вже сьогодні.
Згідно з дослідженням консалтингової компанії SITA до 2020 року доля смартфонів з технологіями біометричної ідентифікації досягне 75 %. Саме це і стане переломним моментом. Що це дасть? Передусім, люди звикнуть до таких технологій. А масове використання та великі обсяги даних допоможуть фахівцям з кібербезпеки якомога сильніше захистити такого роду системи.
Лише уявіть на яку кількість сфер можна поширити біометричні технології? Наприклад, доступ до автомобіля та власного помешкання. Чесно кажучи, робота в цьому напрямку вже ведеться. Відтак, компанія Hyundai минулого року продемонструвала в Китаї оновлену версію кросовера Santa Fe четвертого покоління, в якому реалізована функція доступу в салон і запуску двигуна за допомогою відбитка пальця.
Як заявляє виробник, датчик зчитування відбитків пальців вмонтований у дверній ручці зі сторони водія. Після дотику до сенсора, система здійснює швидку перевірку, віддає команду електроніці на відкривання дверей. Щодо доступу до дверей, схожі системи також вже присутні на ринку, в тому числі українському. Багато офісних центрів вже масово їх використовують.
Стрімко розвиваються біометричні технології і в інших сферах. Велика кількість туристів та ступенів контролю змушують аеропорти шукати більш ефективні способи ідентифікації пасажирів. Для прикладу, аеропорт в Амстердамі використовує біометричну систему розпізнавання обличчя під час посадки в літак. Метрополітен Шеньчженю (Китай) використовує таку ж систему для оплати проїзду. Японська компанія NEC в лютому 2018 запустила перші в світі банкомати, які видають гроші за допомогою системи розпізнавання обличчя.
Такі ж системи поступово впроваджуються і в сфері ритейлу. Зокрема, нещодавно одна українська мережа супермаркетів спільно з державним банком запустила спеціальні каси для оплати обличчям.
А як щодо безпеки? Над цим важливим питанням теж ведеться активна робота. Не раз ми могли бачити як системи розпізнавання обличчя обманюють за допомогою фотографій. Існує безліч варіантів запобігти цьому. Для прикладу, стартап NTechLab розробляє технологію Life Detection. Вона дозволяє визначити, чи жива людина знаходиться перед камерою. Для цього система може попросити посміхнутися, моргнути або щось сказати. Таку систему практично неможливо обдурити маскою або надрукованою фотографією. Інша компанія Identix, створила високоточну біометричну технологію. Вона аналізує текстуру шкіри людини (лінії, шрами, пори). Розробники заявляють, що це збільшує точність роботи системи на 25%.
Як наслідок, незабаром ми отримаємо справжній “біометричний” світ навколо нас. І цей тренд буде лише посилюватись, адже прогрес не спинити.
- Проєкт Кодексу права приватного і права дитини: чи дійсно наближаємося до Європи? Микола Литвиненко вчора о 19:31
- Дисциплінарна відповідальність за корупцію Анна Макаренко вчора о 13:14
- Гроші в трубі: чому іноземний капітал тихо заходить в українські ПСГ Ростислав Никітенко вчора о 08:50
- Дилема ув’язненого та правовий парадокс Юрій Шуліка 01.02.2026 17:15
- Із колеги в керівники: 7 кроків до справжнього авторитету Олександр Висоцький 31.01.2026 20:35
- Звільнені, але не врятовані. Чому пекло полону для жінок не закінчується на пункті обміну Галина Скіпальська 30.01.2026 13:19
- Позов для скасування штрафу ТЦК у 2026: повний гайд Павло Васильєв 30.01.2026 12:58
- Воднева політика ЄС: що з цього реально працює для України Олексій Гнатенко 30.01.2026 12:03
- Емоції як сигнальні лампочки: чому їх не варто "заклеювати" і як з ними працювати Олександр Скнар 30.01.2026 08:53
- Адвокат 2050: професія на межі революції Вадим Графський 29.01.2026 19:35
- Чому професійна освіта в Україні програє не через якість - а через комунікацію Костянтин Соловйов 29.01.2026 16:43
- Як формуються гемблінг-спільноти та чому вони відрізняються від звичайних соцмереж? Андрій Добровольський 29.01.2026 16:06
- Підприємництво в епоху штучного інтелекту Дарина Халатьян 28.01.2026 14:55
- Чому ви не можете вирішити – навіть коли все вже зрозуміло Валерій Козлов 28.01.2026 14:47
- Коли фото вирішує все: медійні маніпуляції та презумпція невинуватості Богдан Пулинець 28.01.2026 11:43
- Звільнені, але не врятовані. Чому пекло полону для жінок не закінчується на пункті обміну 239
- Проєкт Кодексу права приватного і права дитини: чи дійсно наближаємося до Європи? 157
- Воднева політика ЄС: що з цього реально працює для України 102
- Приватність постфактум: чому персональні дані в Україні захищаються запізно 95
- Коли фото вирішує все: медійні маніпуляції та презумпція невинуватості 95
-
Китайські торговці металами зазнали збитків на 1 млрд юанів через втечу контрагента з країни
Бізнес 2844
-
Таємна зустріч із Януковичем. Уривок з книги Турчинова про події Революції Гідності
2437
-
"Змова педофілів" виявилася реальністю
Думка 1483
-
Комітет Ради не підтримав законопроєкт, який Мінфін просить "хоч тушкою, хоч кусками"
Фінанси 1419
-
Голоси з пекла: чому навіть Стрєлков пророкує Кремлю долю Мілошевича
Думка 1346
