Тихий поступ епохи біометрики
Нещодавно донька мого близького друга попросила оцінити її ідею виконання завдання з економіки. Задача полягала в тому, щоб придумати бізнес, який був би затребуваний в будь-якій країні.
Так ось, її ідея - створити «розумні двері», які б відкривались на підставі збігу 2-х чинників: відбитка пальця і фото особи.
В цей момент я зрозумів, що біометрична ідентифікація, про впровадження якої зараз розповідають в банківських колах, через деякий час дуже щільно увійде в наше повсякденне життя. Не останню роль в процесі зіграє масовий розвиток цієї технології в смартфонах. Вже нікого не здивуєш системами відбитку пальця чи технологією Face ID. Те, що ще вчора було кадрами з науково-фантастичних фільмів - реальність вже сьогодні.
Згідно з дослідженням консалтингової компанії SITA до 2020 року доля смартфонів з технологіями біометричної ідентифікації досягне 75 %. Саме це і стане переломним моментом. Що це дасть? Передусім, люди звикнуть до таких технологій. А масове використання та великі обсяги даних допоможуть фахівцям з кібербезпеки якомога сильніше захистити такого роду системи.
Лише уявіть на яку кількість сфер можна поширити біометричні технології? Наприклад, доступ до автомобіля та власного помешкання. Чесно кажучи, робота в цьому напрямку вже ведеться. Відтак, компанія Hyundai минулого року продемонструвала в Китаї оновлену версію кросовера Santa Fe четвертого покоління, в якому реалізована функція доступу в салон і запуску двигуна за допомогою відбитка пальця.
Як заявляє виробник, датчик зчитування відбитків пальців вмонтований у дверній ручці зі сторони водія. Після дотику до сенсора, система здійснює швидку перевірку, віддає команду електроніці на відкривання дверей. Щодо доступу до дверей, схожі системи також вже присутні на ринку, в тому числі українському. Багато офісних центрів вже масово їх використовують.
Стрімко розвиваються біометричні технології і в інших сферах. Велика кількість туристів та ступенів контролю змушують аеропорти шукати більш ефективні способи ідентифікації пасажирів. Для прикладу, аеропорт в Амстердамі використовує біометричну систему розпізнавання обличчя під час посадки в літак. Метрополітен Шеньчженю (Китай) використовує таку ж систему для оплати проїзду. Японська компанія NEC в лютому 2018 запустила перші в світі банкомати, які видають гроші за допомогою системи розпізнавання обличчя.
Такі ж системи поступово впроваджуються і в сфері ритейлу. Зокрема, нещодавно одна українська мережа супермаркетів спільно з державним банком запустила спеціальні каси для оплати обличчям.
А як щодо безпеки? Над цим важливим питанням теж ведеться активна робота. Не раз ми могли бачити як системи розпізнавання обличчя обманюють за допомогою фотографій. Існує безліч варіантів запобігти цьому. Для прикладу, стартап NTechLab розробляє технологію Life Detection. Вона дозволяє визначити, чи жива людина знаходиться перед камерою. Для цього система може попросити посміхнутися, моргнути або щось сказати. Таку систему практично неможливо обдурити маскою або надрукованою фотографією. Інша компанія Identix, створила високоточну біометричну технологію. Вона аналізує текстуру шкіри людини (лінії, шрами, пори). Розробники заявляють, що це збільшує точність роботи системи на 25%.
Як наслідок, незабаром ми отримаємо справжній “біометричний” світ навколо нас. І цей тренд буде лише посилюватись, адже прогрес не спинити.
- Фінансові розслідування: злови мене якщо зможеш. Артем Ковбель вчора о 23:38
- Українське телебачення – живий організм у цифровому світі Віктор Шкробот 06.09.2024 15:25
- Як маркетологу підвищити окупність медіаінвестицій та збільшити продажі в кризові періоди? Вікторія Новак 06.09.2024 14:52
- Три ключових ризики, які TikTok несе для України як інструмент в інформаційній війні Юрій Пінчук 06.09.2024 12:30
- Щодо впливу кадрових змін на приватизацію спиртової галузі Віталій Жадобін 06.09.2024 12:20
- Як визначити ефективність роботи PR відділу? Олександр Висоцький 06.09.2024 09:35
- Право іншого учасника провадження на апеляційне оскарження того самого рішення Євген Морозов 06.09.2024 09:22
- Го – більше, ніж гра. Стратегічне мислення на часі Володимир Костерін 05.09.2024 22:16
- Зупинення провадження у справах про адмінправопорушення із застосуванням ст. 335 КПК Ігор Калініченко 05.09.2024 18:02
- Entertainment в маркетингу: як розваги допомагають залучати та утримувати аудиторію Алла Болоховська 05.09.2024 14:25
- Як просувати українські продукти на європейському ринку: інструкція Микола Скоропадський 05.09.2024 09:48
- Визначення судом компетенції установи для проведення судової експертизи Євген Морозов 04.09.2024 09:15
- Судова практика застосування частини 3 статті 333 КПК України Євгенія Тонконожко 03.09.2024 16:24
- Невидимі бар'єри жіночого лідерства Ірина Титарчук 03.09.2024 15:38
- Сила закону: як через суд вдалося скасувати незаконний наказ про мобілізацію Арсен Маринушкін 03.09.2024 11:26
- Зупинення провадження у справах про адмінправопорушення із застосуванням ст. 335 КПК 650
- Українське телебачення – живий організм у цифровому світі 419
- Історія повторюється? Уроки для Польщі та України і всіх бажаючих 373
- Сила закону: як через суд вдалося скасувати незаконний наказ про мобілізацію 212
- Судова практика застосування частини 3 статті 333 КПК України 178
-
Венеційський кінофестиваль 2024: Найяскравіші зірки, які підкорили червону доріжку (Фото)
Життя 9144
-
Зараз головна війна у світі – не наша. А за ЄС і Австралію
Думка 7856
-
"Успіх для Путіна". Як Україна може попасти під роздачу через невдоволення мусульманами у ФРН
6321
-
Життя дітей супербагатіїв: погляд зсередини
Життя 6074
-
Забруднена вода з Десни досягне Києва 10 вересня — заступниця Міндовкілля
Життя 4589