Тихий поступ епохи біометрики
Нещодавно донька мого близького друга попросила оцінити її ідею виконання завдання з економіки. Задача полягала в тому, щоб придумати бізнес, який був би затребуваний в будь-якій країні.
Так ось, її ідея - створити «розумні двері», які б відкривались на підставі збігу 2-х чинників: відбитка пальця і фото особи.
В цей момент я зрозумів, що біометрична ідентифікація, про впровадження якої зараз розповідають в банківських колах, через деякий час дуже щільно увійде в наше повсякденне життя. Не останню роль в процесі зіграє масовий розвиток цієї технології в смартфонах. Вже нікого не здивуєш системами відбитку пальця чи технологією Face ID. Те, що ще вчора було кадрами з науково-фантастичних фільмів - реальність вже сьогодні.
Згідно з дослідженням консалтингової компанії SITA до 2020 року доля смартфонів з технологіями біометричної ідентифікації досягне 75 %. Саме це і стане переломним моментом. Що це дасть? Передусім, люди звикнуть до таких технологій. А масове використання та великі обсяги даних допоможуть фахівцям з кібербезпеки якомога сильніше захистити такого роду системи.
Лише уявіть на яку кількість сфер можна поширити біометричні технології? Наприклад, доступ до автомобіля та власного помешкання. Чесно кажучи, робота в цьому напрямку вже ведеться. Відтак, компанія Hyundai минулого року продемонструвала в Китаї оновлену версію кросовера Santa Fe четвертого покоління, в якому реалізована функція доступу в салон і запуску двигуна за допомогою відбитка пальця.
Як заявляє виробник, датчик зчитування відбитків пальців вмонтований у дверній ручці зі сторони водія. Після дотику до сенсора, система здійснює швидку перевірку, віддає команду електроніці на відкривання дверей. Щодо доступу до дверей, схожі системи також вже присутні на ринку, в тому числі українському. Багато офісних центрів вже масово їх використовують.
Стрімко розвиваються біометричні технології і в інших сферах. Велика кількість туристів та ступенів контролю змушують аеропорти шукати більш ефективні способи ідентифікації пасажирів. Для прикладу, аеропорт в Амстердамі використовує біометричну систему розпізнавання обличчя під час посадки в літак. Метрополітен Шеньчженю (Китай) використовує таку ж систему для оплати проїзду. Японська компанія NEC в лютому 2018 запустила перші в світі банкомати, які видають гроші за допомогою системи розпізнавання обличчя.
Такі ж системи поступово впроваджуються і в сфері ритейлу. Зокрема, нещодавно одна українська мережа супермаркетів спільно з державним банком запустила спеціальні каси для оплати обличчям.
А як щодо безпеки? Над цим важливим питанням теж ведеться активна робота. Не раз ми могли бачити як системи розпізнавання обличчя обманюють за допомогою фотографій. Існує безліч варіантів запобігти цьому. Для прикладу, стартап NTechLab розробляє технологію Life Detection. Вона дозволяє визначити, чи жива людина знаходиться перед камерою. Для цього система може попросити посміхнутися, моргнути або щось сказати. Таку систему практично неможливо обдурити маскою або надрукованою фотографією. Інша компанія Identix, створила високоточну біометричну технологію. Вона аналізує текстуру шкіри людини (лінії, шрами, пори). Розробники заявляють, що це збільшує точність роботи системи на 25%.
Як наслідок, незабаром ми отримаємо справжній “біометричний” світ навколо нас. І цей тренд буде лише посилюватись, адже прогрес не спинити.
- Гроші, люди, хаос. Що стримує розвиток бізнесу в Україні? Тетяна Андріанова 11:01
- Коли держава бере чуже: як працює примусове відчуження майна у воєнний час? Світлана Приймак вчора о 22:07
- Корпоративний стиль уніформи в медицині та б’юті-індустрії: тренд чи необхідність? Павло Астахов вчора о 09:46
- Чи зможе Україна забезпечити швидкі темпи повоєнного економічного зростання? Любов Шпак 03.02.2025 21:14
- Прототип уніфікованого бронежилету розробляється Дана Ярова 03.02.2025 18:32
- Урок Трампа: три висновки після заморожування американської допомоги Сергій Миткалик 03.02.2025 14:41
- Світ обирає силу або чому питання ОПК потрапили у фокус цьогорічного Давосу Галина Янченко 03.02.2025 14:16
- Військовий закупівельник у ЗСУ: нова посада для ефективного забезпечення армії Євгеній Сільверстов 03.02.2025 11:40
- Влада під час війни: кому вигідна загроза демократії? Дмитро Зенкін 03.02.2025 09:51
- Як блокчейн змінює ринок електроенергії: можливості, виклики та перспективи Ростислав Никітенко 03.02.2025 09:12
- Как уволиться из армии при наличии родственников с инвалидностью: советы Віра Тарасенко 02.02.2025 20:04
- Інноваційна стійкість – запорука розвитку під час кризи Єгор Осадчук 31.01.2025 20:39
- Як штучний інтелект і дата-центри стимулюють глобальний попит на мідь Ксенія Оринчак 31.01.2025 10:37
- Спільна власність та спадкування: мрії та реальність у лабіринті правових зв'язків Світлана Приймак 31.01.2025 10:09
- Інтернет-реклама, що уникає бана. Але так буде не завжди Богдан Кашаник 30.01.2025 15:24
- Українська міграція до Польщі: виклики, можливості та наслідки 110
- "Нові" гарантії для бізнесу: чи зупинять вони безпідставні кримінальні провадження? 85
- Як штучний інтелект і дата-центри стимулюють глобальний попит на мідь 76
- Освіта майбутнього: які революційні зміни потрібні Україні? 71
- Тренди українського фінтеху 2025: адаптація до викликів і нові можливості 71
-
Канада відповідає США: у магазинах вилучають алкоголь, Онтаріо відмовляється від Starlink
Бізнес 5408
-
НАБУ завершило розслідування справи проти Пашинського і бізнесмена Тищенка
Бізнес 4751
-
Рейтинг найсильніших армій світу в 2025 році: Україна опустилася в рейтингу – чому
Інфографіка 4164
-
Україна знайшла нові ринки збуту цукру замість ЄС: експорт зріс на 17%
Бізнес 2259
-
Калінінград відріжуть від енергосистеми Росії: це станеться вже цього тижня
Бізнес 2129