Тихий поступ епохи біометрики
Нещодавно донька мого близького друга попросила оцінити її ідею виконання завдання з економіки. Задача полягала в тому, щоб придумати бізнес, який був би затребуваний в будь-якій країні.
Так ось, її ідея - створити «розумні двері», які б відкривались на підставі збігу 2-х чинників: відбитка пальця і фото особи.
В цей момент я зрозумів, що біометрична ідентифікація, про впровадження якої зараз розповідають в банківських колах, через деякий час дуже щільно увійде в наше повсякденне життя. Не останню роль в процесі зіграє масовий розвиток цієї технології в смартфонах. Вже нікого не здивуєш системами відбитку пальця чи технологією Face ID. Те, що ще вчора було кадрами з науково-фантастичних фільмів - реальність вже сьогодні.
Згідно з дослідженням консалтингової компанії SITA до 2020 року доля смартфонів з технологіями біометричної ідентифікації досягне 75 %. Саме це і стане переломним моментом. Що це дасть? Передусім, люди звикнуть до таких технологій. А масове використання та великі обсяги даних допоможуть фахівцям з кібербезпеки якомога сильніше захистити такого роду системи.
Лише уявіть на яку кількість сфер можна поширити біометричні технології? Наприклад, доступ до автомобіля та власного помешкання. Чесно кажучи, робота в цьому напрямку вже ведеться. Відтак, компанія Hyundai минулого року продемонструвала в Китаї оновлену версію кросовера Santa Fe четвертого покоління, в якому реалізована функція доступу в салон і запуску двигуна за допомогою відбитка пальця.
Як заявляє виробник, датчик зчитування відбитків пальців вмонтований у дверній ручці зі сторони водія. Після дотику до сенсора, система здійснює швидку перевірку, віддає команду електроніці на відкривання дверей. Щодо доступу до дверей, схожі системи також вже присутні на ринку, в тому числі українському. Багато офісних центрів вже масово їх використовують.
Стрімко розвиваються біометричні технології і в інших сферах. Велика кількість туристів та ступенів контролю змушують аеропорти шукати більш ефективні способи ідентифікації пасажирів. Для прикладу, аеропорт в Амстердамі використовує біометричну систему розпізнавання обличчя під час посадки в літак. Метрополітен Шеньчженю (Китай) використовує таку ж систему для оплати проїзду. Японська компанія NEC в лютому 2018 запустила перші в світі банкомати, які видають гроші за допомогою системи розпізнавання обличчя.
Такі ж системи поступово впроваджуються і в сфері ритейлу. Зокрема, нещодавно одна українська мережа супермаркетів спільно з державним банком запустила спеціальні каси для оплати обличчям.
А як щодо безпеки? Над цим важливим питанням теж ведеться активна робота. Не раз ми могли бачити як системи розпізнавання обличчя обманюють за допомогою фотографій. Існує безліч варіантів запобігти цьому. Для прикладу, стартап NTechLab розробляє технологію Life Detection. Вона дозволяє визначити, чи жива людина знаходиться перед камерою. Для цього система може попросити посміхнутися, моргнути або щось сказати. Таку систему практично неможливо обдурити маскою або надрукованою фотографією. Інша компанія Identix, створила високоточну біометричну технологію. Вона аналізує текстуру шкіри людини (лінії, шрами, пори). Розробники заявляють, що це збільшує точність роботи системи на 25%.
Як наслідок, незабаром ми отримаємо справжній “біометричний” світ навколо нас. І цей тренд буде лише посилюватись, адже прогрес не спинити.
- Пенсійна рулетка Андрій Павловський вчора о 19:35
- Чому у відпустках приймають рішення про звільнення? Ольга Малахова вчора о 17:10
- Made in Vietnam, approved in Kyiv: схема по-новому Дана Ярова вчора о 17:02
- Час розблокувати будівництво нових об'єктів та залучення інвестицій в громадах Лариса Білозір 10.07.2025 20:41
- Заповіт у Дубаї: нові можливості для українців у DIFC Courts Олена Широкова 10.07.2025 15:45
- Конфлікти у бізнесі: як перетворити загрозу на джерело зростання Олександр Скнар 10.07.2025 14:36
- У кожному дроні – сертифікат світової байдужості Дана Ярова 10.07.2025 12:05
- Бізнес з країнами Близького Сходу: що потрібно знати про гроші, темп і традиції Любомир Паладійчук 09.07.2025 21:38
- Фінансова свобода: що ми насправді вкладаємо у це поняття? Олександр Скнар 09.07.2025 14:34
- Нова ера на енергетичних ринках: кінець диктатури цін Ксенія Оринчак 08.07.2025 16:49
- Український бізнес на Близькому Сході: культура, право і підводні камені Олена Широкова 08.07.2025 16:12
- Замість реформи – репертуар. Замість дій – кастинг на премʼєра Дана Ярова 08.07.2025 15:54
- Преюдиційне значення рішення МКАС при ТПП України для інших спорів: правовий аналіз Валентина Слободинска 08.07.2025 14:47
- Чому бізнес-коучинг стає все більш затребуваним? Олександр Скнар 08.07.2025 14:27
- Негаторний чи віндикаційний позов: який спосіб захисту обрати у земельному спорі? Андрій Лотиш 08.07.2025 14:03
- Пенсійна рулетка 167
- Військово-економічна пастка: чому зламався бум РФ 149
- Медіація у бізнесі: чи готові українські компанії до альтернативних рішень? 105
- Негаторний чи віндикаційний позов: який спосіб захисту обрати у земельному спорі? 52
- Справи про міжнародне викрадення дітей в світлі практики Верховного Суду 51
-
"Цифри шокують". Гетманцев оприлюднив дані про найбільші в Україні пенсії
Фінанси 15695
-
Борги українців продають на аукціонах. Що це значить для боржників?
Фінанси 7738
-
Перший випадок зворотної релокації: у Чернігові запустили фабрику, привезену з Польщі
Бізнес 5300
-
Банк ЄС анонсував 600 млн євро для України: найбільша сума – на відновлення ГЕС
Фінанси 4933
-
"По-справжньому довіряти одне одному": сім фраз, які використовують пари з міцною довірою
Життя 4839