З жовтня Україна стане повноправним учасником митних конвенцій ЄС: переваги та завдання
Шлях для участі України в митних і податкових програмах ЄС
Історичне для України рішення про можливість приєднання з 1 жовтня цього року до міжнародних митних конвенцій було озвучене українським Урядом після участі у 8-му пленарному засіданні Ради асоціації Україна-ЄС у Брюсселі.
Це стало результатом тривалої та злагодженої роботи Міністерства фінансів України, Держмитслужби, Представництва Європейського Союзу в Україні, Груп підтримки реформ Мінфіну, Держмитслужби, Association4U та експертів проєкту EU4PFM, що розпочав свою роботу в Україні у цьому напрямку у 2019 році.
Суттєвими елементами митної інтеграції з ЄС стала розробка та ухвалення низки життєво важливих законів, а також понад рік роботи поточної фази NCTS у національному транзиті. Україна також розпочала вже розробку програмного забезпечення для впровадження NCTS Фаза 5, що є необхідною умовою для приєднання до Конвенції. Це також зазначено як пріоритет у переліку MASP-C - стратегічному плані Європейського Союзу для реалізації програми «E-Customs» Митного кодексу ЄС.
Усі ці зміни яскраво демонструють відданість країни євроінтеграції у митній сфері.
Тож після розгляду висновків фінальної моніторингової місії ЄС (CTC-EU monitoring mission), яка відбулася 23-24 червня 2022 року, Україну запросили до Конвенції про процедуру спільного транзиту. Таким чином, Україна стане 36-ю країною-учасником цієї Конвенції. Україна також отримала запрошення приєднатися до Конвенції про спрощення формальностей у торгівлі.
Зрештою цього року Україна підписала дві надважливі угоди, які відкривають шлях для її участі у митних і податкових програмах ЄС (EU Сustoms and Fiscalis programmes). Україна також вже має можливість брати участь у робочих групах ЄС з питань електронної митниці.
За офіційним повідомленням Генерального секретаріату Ради ЄС як депозитарію Конвенцій, Україна приєднається до Конвенції про процедуру спільного транзиту та Конвенції про спрощення формальностей у торгівлі товарами і з 1 жовтня 2022 року зможе розпочати міжнародне застосування Нової комп’ютеризованої транзитної системи (NCTS).
Український бізнес отримає зелене світло для використання переваг та спрощень спільного транзиту, які має бізнес у 35-ти країнах Конвенції, за принципом «один транспортний засіб – одна декларація – одна фінансова гарантія».
Однак важлива не лише Конвенція, а й технологія, яка її підтримує. Надалі українська сторона матиме можливість разом із державами-членами ЄС взяти участь у зустрічах з розробки нових ІТ-систем ЄС для електронної митниці та повною мірою скористатися перевагами такої співпраці.
Переваги митного союзу з ЄС
Коли Україна приєднається до Конвенції про спільний транзит, перетин кордону буде виглядати наступним чином: водій приїде на митницю, покаже документ, який матиме баркод, митник сканером зчитає код, і якщо система ризиків не спрацює, після перевірки митних пломб митне оформлення закінчується. Процес проходження відбудеться настільки швидко, що водій не встигне випити навіть чашку кави. Але для цього Україні ще потрібно врегулювати всі експортно-імпортні правила, які затягують процедуру транзиту в часі.
Ще одна очікувана перевага від підписання митних угод з ЄС – це ефективний засіб запобігання корупції, шахрайству та іншим порушенням.
Це була одна із головних причин ухвалення нового Митного кодексу у ЄС. Як результат було зменшено кількість митних процедур, вони стали більш зрозумілими та публічними, впроваджено ІТ-інструменти для зменшення впливу людського фактору.
Україна зараз теж йде у цьому напрямку.
Разом з тим, можна очікувати і позитивного ефекту для добропорядних підприємців.
Це означає, що підприємець оцінюватиметься під час процесу авторизації, а отримавши цей статус матиме низку переваг.
Запроваджений в Україні інститут авторизованого економічного оператора (АЕО) за зразком ЄС (EU concept of Authorized Economic Operators) спрощує та полегшує роботу, гарантує безпечність постачання товарів.
Доброчесні підприємці зможуть претендувати на статус уповноваженого вантажовідправника, уповноваженого вантажоодержувача або отримати обидва статуси одночасно, що є найбільш вигідним для економії часу та грошей, зменшення перевірок товарів тощо.
Нові завдання
Для недобропорядних підприємців ситуація ускладниться.
З цією метою у 2022 році в країнах ЄС запрацювала нова система управління митними ризиками (CRMS2). Слідом за Європейським Союзом Україна також впровадила систему управління ризиками, яка дозволить частіше та ретельніше перевіряти недобросовісних підприємців. Щоб мінімізувати вплив людського фактору, система управління ризиками ЄС постійно оновлюється. Це виклик і для України.
Водночас процес інтеграції в митний союз з ЄС ще потребуватиме від України нових змін, зокрема, до чинного законодавства.
Наприклад, експорт з України закривається тільки на кордоні, через це водію все одно доведеться проходити митницю.
У країнах ЄС цю проблему вирішує новий функціонал системи експортного контролю з новою роллю митниці — Офісу виходу (Office of Exit). Цей механізм дає змогу розпочати транзит одразу, завдяки чому відсутня потреба заходити на митницю на кордоні. А як результат – зникають і черги на кордоні. В Україні ж залишаються ще кілька процедур, через які машини будуть стояти в черзі.
Та загалом приєднання до Конвенції про спільний транзит скоротить час митного оформлення. А у майбутньому і ці процедури будуть спрощені. Це вже заплановано і є частиною Угоди про Асоціацію між Україною та ЄС.
Крок за кроком Україна прийме все необхідне законодавство, це тільки питання часу.
- Проведення перевірок в частині вчинення мобінгу: внесено зміни до законодавства Анна Даніель 01:16
- Суд не задовольнив позов батька-іноземця про зміну місця проживання дитини Юрій Бабенко вчора о 17:15
- Як повернутись до програмування після довгої IT-перерви Сергій Немчинський вчора о 16:39
- Моральна шкода за невиконання рішення суду Артур Кір’яков вчора о 14:21
- Путінський режим знову показує своє справжнє обличчя: цього разу – проти азербайджанців Юрій Гусєв вчора о 10:51
- Зелений прорив 2025: як відновлювана енергетика відкриває шлях для України Ростислав Никітенко вчора о 10:22
- "Розумні строки" протягом 1200 днів: чому рішення у справі стає недосяжним Максим Гусляков 28.06.2025 20:49
- Мир начал избавляться от иллюзий, связанных с ИИ Володимир Стус 27.06.2025 23:54
- Триваюче правопорушення – погляд судової практики Леся Дубчак 27.06.2025 16:19
- Дике поле чи легальна сила: навіщо Україні закон про приватні військові компанії (ПВК)? Галина Янченко 27.06.2025 16:03
- Реформа "турботи" Андрій Павловський 27.06.2025 12:07
- Оцінка девелоперського проєкту з позиції мезонінного інвестора, як визначити дохідність Роман Бєлік 26.06.2025 18:39
- Весна без тиші: безпекова ситуація на Херсонщині Тарас Букрєєв 26.06.2025 17:24
- Краще пізно, ніж бідно: чому після 40 саме час інвестувати в фондовий ринок Антон Новохатній 26.06.2025 16:20
- Коли рак – це геополітика. Або чому світ потребує термінової операції Дана Ярова 26.06.2025 12:35
- Президент поза строком: криза визначеності й мовчання Конституційного суду України 724
- Як керувати бізнесом за тисячі кілометрів і залишатися лідеркою: мій особистий досвід 640
- "Розумні строки" протягом 1200 днів: чому рішення у справі стає недосяжним 288
- Реформа "турботи" 236
- Житлово-будівельні товариства: як знизити ризики у новому житловому будівництві 117
-
Чому ми роками терпимо токсичних людей і як захиститися від маніпуляторів
Життя 11613
-
Літній базовий гардероб – 2025: як зібрати стильну і зручну капсулу – пояснює стилістка
Життя 6703
-
21 удар по одному заводу. У Дрогобичі розповіли про наймасштабнішу атаку за час війни
Бізнес 4645
-
Антиамбітність – не лінь, а вибір: чому slow success набирає обертів
Життя 4032
-
На Черкащині викрили незаконний видобуток каолінів: за майже три роки – 14 000 тонн
Бізнес 2841