Про доброчесність зі старту

03 квітня Вищою кваліфікаційною комісією суддів України оголошено добіркандидатів на посаду судді місцевого суду. До 16 квітня кожен юрист, який маєбажання поєднати свою професійну долю з суддівством, повинен зареєструватинаміри на офіційному сайті ВККС та подати в строк до 16 травня відповіднідокументи.

За офіційною інформацією станом на сьогоднішній день про намір взяти участьу відкритому конкурсі вже заявила 6500 осіб. По ідеї, це мають бути юристивіком понад 30 років та досвідом практичної роботи понад 5 років. Звісно, щерано судити про реальну кількість кандидатів, які будуть допущені довідбіркового іспиту, але означена цифра поки б’ є всі попередні рекорди. Зі стриманим оптимізмом можнасказати, що авторитет суддівської професії продовжує існувати, незважаючи на нищівнукритику та регулярні негативні інформаційні приводи.

Подаючи заяву про участь у доборі кожен кандидат повинен чітко розуміти нащо конкретно він погоджується. До прикладу, для деяких кандидатів до ВерховногоСуду виявилось несподіванкою пильне око громадськості. Це при тому, щофункціонування Громадської ради доброчесності та її вплив на проходженняпроцедури кваліфікаційного оцінювання суддів/кандидатів на суддівські посади ввищих судах, прямо передбачено в законі.

Що ж стосується процедури добору до першої інстанції, то вона є абсолютноіншою, ніж до вищих судових інстанцій. ЇЇ визначено в ст.ст. 69-80 ЗаконуУкраїни «Про судоустрій і статус суддів». Докладніше можна дізнатись запосиланням http://zib.com.ua/ua/print/127032-yaka_nebezpeka_krietsya_v_neodnakovih_pravilah_doboru_u_sudd.html . або частково тут: https://www.facebook.com/Judicial.Truth/posts/550110581848965:0 .

Та не встигли ще претенденти до першої інстанції зібрати необхідні документи,як деякі члени Громадської ради доброчесності анонсували, що з такою кількістюкандидатів їм «сумно не буде» https://www.facebook.com/mzhernakov?fref=ts. Іось на цьому місці: стоп. Треба розібратись. Різниця в процедурах доборів домісцевих та вищих судів якраз і полягає в тому, що доброчесність як така неоцінюється в кандидатів на посаду судді місцевого суду. Виходить так, що цяриса має бути у кандидата так би мовити a priorі. У жодній з перелічених вищенорм закону не міститься вказівки про участь Громадської ради доброчесності впроцесі формування суддівського корпусу першої інстанції.

Частиною 1 статті 87 Закону України «Про судоустрій і статус суддів» передбачено,що Громадська рада доброчесностіутворюється з метою сприяння Вищій кваліфікаційній комісії суддів України увстановленні відповідності судді (кандидата на посаду судді) критеріямпрофесійної етики та доброчесності для цілей кваліфікаційного оцінювання.Кваліфікаційне оцінювання, як відомо, не має нічого спільного з кваліфікаційниміспитом, який складатимуть кандидати до суду першої інстанції.

Звісно, зацікавлена громадськістьповинна стежити за прозорістю та чесністю процедур суддівського добору, однактут потрібно одразу чітко визначитись з різницею статусів. Статус спостерігачівне надає права витребовувати інформацію в тому режимі, в якому зараз цездійснюється відносно кандидатів до Верховного Суду. Маю надію, що шановні тазнані правники, які входять до складу Громадської ради доброчесності, церозуміють. Закон чітко визначає повноваження тих органів, які мають право назбирання, обробку та зберігання інформації про кандидатів. І саме цим органамкандидати надають письмову згоду на спеціальну перевірку. І саме ці органи таїхні посадові особи несуть встановлену законом відповідальність за належнуорганізацію роботи з такою інформацією. Ми повинні рухатись в бік правовоїдержави, поважати закон та утримуватись від порушення прав інших

Насамкінець хотіла б висловити своєпереконання, що більшість кандидатів до першої інстанції розуміють важливість визначенихзаконом процедур та готові до співпраці з небайдужою громадськістю, однак заумови, що ця громадськість правильно усвідомлює своє місце в процесісуддівського добору до першої інстанції та не намагається підмінити собоюуповноважені органи державної влади.