"Виживання судів"

Судову систему лихоманить з 2014-го. Та два останні роки, українські суди знаходяться на порозі вимирання. Увесь 2020-й  - був кризовим у частині фінансового забезпечення судів та розвитку. Як результат - 2021-й вже зі старту б’є рекорди з мінімальної оплати праці працівникам суду.

Ось, що пишуть у коментарі працівники суду під моїми постами: 

«Нічого не міняється і не зміниться. Отримала так звану заробітну плату, заплатили комуналку і все. Що хочеш, те й роби цілий місяць разом із двома дітьми і двома кредитами»

«Тим, хто орендує житло в Києві також не солодко. Ціни значно зросли. Така заробітна плата просто смішна»

 

Станом на 5 березня, майже всі помічники та секретарі судових засідань місцевих судів все-таки отримали заробітну плату за лютий. На руки дали - 4990 грн.

У судах назбиралися тисячі листів на відправку, немає паперу та грошей на заправку картриджів. А самі судові приміщення ризикують бути відключеними від опалення та інших комунальних послуг.

Державна судова адміністрація та Рада судів України звинуватили Міністерство фінансів України у недофінансуванні судової гілки влади.

Балакати й звинувачувати легко, а ось розібратися з реальним станом речей та причинами недофінансування, чомусь бажання не сильно виникає.

Упродовж  11-ти місяців, я підіймав питання щодо неефективної діяльності ДСА перед Вищою радою правосуддя та Комітетом правової політики. Та грім не грянув, ніхто не взявся за калькулятор аби все порахувати. Нарешті, в лютому, Комітет сформував Робочу групу щодо забезпечення належного фінансування судової гілки влади, а ВРП почала задавати незручні запитання ДСА. А не брати на віру всі їхні документи, як було досі. 

Основою для прийняття правильних рішень – є розуміння того, в якій, фактично, ситуації перебуває кожен суд України. На жаль, Державна судова адміністрація з усіма територіальними управліннями неспроможна швидко відповісти на це питання. Зокрема, надати інформацію – по  січневим заробітним платам у кожному суді України. Для узагальнення інформації - ДСА витратили аж 30 календарних днів! 

Я - в шоці, 30 днів!!! Тоді, як така інформація має бути доступною постійно і надавати її ДСА має – одним тисненням кнопки у програмі. 

Тож, не дивно, що ДСА не може чітко сформулювати потребу в коштах. Адже, ймовірно, все рахується «на око». Наприклад, на марки та конверти  - потрібно близько 600 млн грн.! 

Питаю: – Так, а скільки невідправленої кореспонденції станом на 1 лютого? Відповідь: – «МИ НЕ ЗНАЄМО – ДУЖЕ БАГАТО». 

Однак із фінансами - так не проходить! Мінфін не може брати за аргумент – «ДУЖЕ БАГАТО». 

Отже, першою головною причиною недофінансування судової гілки влади – відсутність у ДСА кваліфікованих кадрів, спроможних швидко аналізувати фінансовий стан судів, у межах країни, та формувати чіткі фінансові запити.

А тепер, як юристи, що працюють з доказами, приведу факти з бюджетного запиту ДСА.  Висновки читачі нехай роблять самі:

 

Данні офіційні, отримані з уточненого бюджетного запиту від 24.09.2020 року за підписом Зеновія Холоднюка, колишнього Голови ДСА.

Питання: Чому ДСА зменшила суму запитуваних коштів, якщо сум витрачених в 2020 все рівно не вистачало на забезпечення всіх витрат? А тепер ми маємо, ще більш загострену кризу.

Чи виживуть суди в 2021 році?

Якщо ДСА продовжить працювати так і надалі, то точно - ні. За усними поясненнями Людмили Гізатуліної, в.о. Голови ДСА, суддям заробітної плати вистачить на весь рік. Якщо вони масово не підуть у відставку, а право на відставку наразі мають 1400 суддів. 

Апарат суду на цей рік недофінансований на загальну суму 550 млн. грн. Як можна було так прорахуватися? Мінфін пообіцяв пропрацювати виділення цих коштів. Та навіть за таких умов, зарплата у працівників суду, буде не більшою за 7000 гривень.

Проте цього недостатньо, робоча група Верховної Ради України чекає аргументованого рішення Вищої ради правосуддя та Ради суддів України про встановлення посадових окладів працівникам судів.

Заробітна плата помічника, секретаря, інших працівників апарату суду - не може бути нижчою за заробітну плату охоронця суду. А вона наразі становить 13 000 тисяч гривень. Я, як депутат переконаний,  це питання можна врегулювати на законодавчому рівні. 

Також,  проаналізувавши виплачену зарплату у січені, можу сміливо стверджувати про фонд економії у  441 млн. грн. – за рахунок Служби судової охорони, Державної судової адміністрації та Національної школи суддів. 

На жаль, ані ВРП, ані ДСА  - не підтримали ініціативу щодо призупинення процесу розширення штату ССО, мовляв, потрібно брати нові суди під охорону. А чи буде що й кого охороняти?  І чи залишиться вся кількість судів після реформи децентралізації та зміни карти судів?  Думаю, таким питанням вони не переймалися. Головне - бюджетні кошти на ССО  виділені, а отже їх потрібно витрачати, така позиція - хибна. Служба судової охорони, ДСА, НШС – усі вони працюють для судової системи, а не навпаки. Отже, першочерговим завданням є забезпечення належного функціонування судів та відправлення правосуддя –  все інше має другий ступіть важливості. 

Отже, друга причина недофінансування судової гілки влади – нерівномірний розподіл коштів між, безпосередньо судами, та сателітами судів. 

Але є ще одна причина для того, щоб суди у нас не розвивались – і самостійне,  внутрішнє порушення судами Конституції через залежність їх від ДСА. Що ви скажете, що ДСА встановлює для судів регресивні цілі, а саме: зниження довіри до судової гілки влади, до 2023 коку - до 20 %. Та чи погодяться з цим суди? Де позиція Ради суддів та органів суддівського самоврядування? 

Отже, про дійсну незалежність судів, ми зможемо заговорити тільки тоді, коли вони самостійно стануть внутрішньо незалежними і самостійно визначать цілі власного розвитку. 

Маю надію, що учасники XVIII з’їзду суддів -  прислухаються до вище викладеного.

Вільному - неможливо дати волю!!!