Придбаваємо засоби індивідуального захисту правильно!
Обираємо процедуру закупівлі, встановлюємо вимоги до постачальників.
Оскільки незрозуміло, скільки ще чекати до завершення карантину, а там і відміни коронавірусної процедури закупівлі (звіт про укладений договір COVID-19) – продовжую розповідати про закупівлі окремих товарів, робіт та послуг, що входять в Перелік до Постанови 225.
А враховуючи що йдеться, на жаль, про третю хвилю епідемії, засоби індивідуального захисту – на піку популярності!
Рік тому, коли все тільки починалось, ринок засобів індивідуального захисту (зокрема масок) відчував жорсткий дефіцит, товарів не вистачало, ціни зашкалювали. Але оскільки виробництво та реалізація захисних масок стали надзвичайно привабливим видом діяльності, досить швидко їх виробництво було налагоджено. Стабільному попиту сприяло також те, що поява у громадському місці без маски загрожувала відчутним штрафом.
Також зросла потреба замовників у захисному одязі, адже за новими стандартами захисні костюми для медиків стали необхідними.
Отже, засоби індивідуального захисту (маски, рукавички, комбінезони, халати, бахіли, щитки тощо) (ЗІЗ) були включені в Перелік до Постанови 225. Закуповувати їх за коронавірусною процедурою закупівлі можуть будь-які замовники, не виключно медичні заклади, що надають допомогу хворим на COVID-19.
Крім того, всі операції з постачання засобів індивідуального захисту звільняються від оподаткування податком на додану вартість. Про це зазначено у відповідній Постанові. Враховуючи, що основною підставою для звільнення від оподаткування податком на додану вартість є відповідність таких товарів назві товару, що зазначена в переліку, Перелік до Постанови 224 є деталізованим, не просто «захисний одяг», а – халат, костюм, шапочка, бахіли та інше.
Попри те, що засоби індивідуального захисту не мають фармакологічної або іншої лікувальної дії на організм людини, для діяльності з їх реалізації не потрібна ліцензія, вони створюють фізичний бар’єр для проникнення інфекційних чинників, збудників хвороби.
Враховуючи сказане, ЗІЗ по-перше, повинні забезпечувати належний ступінь захисту для користувача (того, хто використовує даний засіб) від небезпеки для його життя та здоров’я. По-друге, такі засоби не повинні самі стати джерелом небезпеки внаслідок їх тривалого носіння.
Отже, зважаючи на такі особливості засобів індивідуального захисту, їх обіг теж певним чином регулюється. І Постановою Кабінету Міністрів України від 27.01.2021 № 54 було внесено зміни в Переліки до Постанови 224 та Постанови 225, а саме – до окремих позицій засобів індивідуального захисту відтепер обов’язково додаються документи про відповідність ДСТУ.
Статтею 2 Закону України «Про технічні регламенти та оцінку відповідності» передбачено,що дія цього Закону поширюється на всі види продукції, за винятком:
‑ об’єктів будівництва;
‑ виробів мистецтва та унікальних виробів народного художнього промислу;
‑ предметів антикваріату.
В свою чергу, стаття 28 цього ж Закону передбачає, що у випадках, визначених у технічних регламентах, якими передбачене застосування процедур оцінки відповідності, виробник або уповноважений представник (від імені та під відповідальність виробника) повинен складати декларацію про відповідність. Крім того, у випадках та відповідно до вимог, визначених у певних технічних регламентах, продукція при наданні на ринку або введенні в експлуатацію (експлуатації) повинна супроводжуватися декларацією про відповідність, її копією чи спрощеною декларацією про відповідність.
Для засобів індивідуального захисту також затверджено відповідний технічний регламент.
Але враховуючи нинішні обставини, його дія не поширюється на засоби індивідуального захисту, включені в Перелік до Постанови 224 (що передбачено Постановою 226). Для введення в обіг засобів індивідуального захисту необхідно повідомлення Державної служби з питань праці про введення в обіг засобів індивідуального захисту, стосовно яких не виконані вимоги технічних регламентів, але використання яких необхідне в інтересах охорони здоров’я.
Отже, введення в обіг ЗІЗ дозволяється якщо вони відповідають вимогам Технічного регламенту; або на підставі повідомлення Державної служби з питань праці про введення в обіг окремих засобів індивідуального захисту, стосовно яких не виконані вимоги технічних регламентів, але використання яких необхідне в інтересах охорони здоров’я.
При цьому дія Технічного регламенту не поширюється на засоби індивідуального захисту, на які видано таке повідомлення Державною службою з питань праці.
Але яким же ДСТУ мають відповідати засоби індивідуального захисту, і яких саме засобів це стосується?
Переліками до Постанови 224 та 225 передбачено, що до позиції «медична маска» додається документ про відповідність ДСТУ EN 14683:2014 та/або EN 14683:2005. (На практиці це означає, що так звані дизайнерські маски із тканин різного кольору та фактури, з оздобленням залишаються лише для приватного користування!).
Відповідно до Переліку Постанови 224 документ про відповідність ДСТУ EN 14126:2008 та/або EN 14126:2003 додається до позицій «Халат ізоляційний медичний одноразовий» та «Костюм біологічного захисту/комбінезон».
Відповідно до Переліку Постанови 225, такий же документ додається до позиції «Одяг захисний від інфекційних агентів для багаторазового та обмеженого використання».
Аналізуючи та взаємопов’язуючи ці положення з обох Постанов, зазначаємо, що коли кінцевим споживачем є медична установа або будь-який інший заклад, що закуповує товар по коронавірусній закупівлі, документ про відповідність ДСТУ надається на весь товар, що підпадає під визначення «одяг захисний» ‑ Шапочка медична одноразова, Костюм біологічного захисту, Халат ізоляційний медичний одноразовий, Бахіли одноразові тощо.
Натомість якщо замовник обрав іншу процедуру закупівлі, враховуються вимоги Постанови 224, тобто документ про відповідність ДСТУ додається до таких товарних позицій: Халат ізоляційний медичний одноразовий; Костюм біологічного захисту/комбінезон.
І знову нагадую про звільнення від оподаткування податком на додану вартість операцій з постачання товару, включеного до Постанови 224.
Отже, при закупівлі засобів індивідуального захисту постачальник має надати замовнику:
декларацію про відповідність або повідомлення Державної служби з питань праці про введення в обіг засобів індивідуального захисту, стосовно яких не виконані вимоги технічних регламентів.
А також документ про відповідність ДСТУ EN 14683:2014 та/або EN 14683:2005 (для масок медичних) та про відповідність ДСТУ EN 14126:2008 та/або EN 14126:2003 (одяг захисний).
Який саме документ має бути надано? Оскільки це не вказано конкретно і однозначно, шукаємо відповідь в Законі України «Про технічні регламенти та оцінку відповідності».
Відповідно до статті 1 згаданого Закону «Визначення термінів», документ про відповідність - декларація (в тому числі декларація про відповідність), звіт, висновок, свідоцтво, сертифікат (у тому числі сертифікат відповідності) або будь-який інший документ, що підтверджує виконання заданих вимог, які стосуються об’єкта оцінки відповідності;
Тобто, якщо наявна, наприклад, декларація про відповідність, де зазначено, що даний товар виготовлений за умовами ДСТУ – ця декларація може бути надана постачальником в якості підтвердного документа.
Але якщо товар виготовлявся відповідно до ТУ – необхідно отримати сертифікат відповідності або ж інший відповідний документ.
Адже саме дотримання вимог ДСТУ стосовно засобів індивідуального захисту є запорукою того, що засіб є безпечною продукцією.
Купуйте лише якісні засоби індивідуального захисту та вдалих вам закупівель!
- Секс під час війни: про що мовчать, але переживають тисячі Юлія Буневич 14:04
- Крутити корупційні схеми на загиблих – це за межею моралі Володимир Горковенко 10:13
- Україна: 68 місце за якістю життя і 87 за зарплатами – сигнал для реформ Христина Кухарук вчора о 17:58
- Вибір, як ключовий квант життя Алла Заднепровська вчора о 13:44
- Пристань для Ocean-у Євген Магда 16.05.2025 18:32
- Регламентування та корпоративні політики для електронного документообігу Олександр Вернигора 16.05.2025 17:15
- Покроковий алгоритм бронювання військовозобов’язаних працівників Сергій Пагер 16.05.2025 12:23
- Зупинити СВАМ – завдання стратегічного значення Євген Магда 15.05.2025 18:32
- Бізнес у пастці кримінального процесу: хто вимкне світло? Богдан Глядик 15.05.2025 18:26
- Коли лікарі виходять на подіум – більше, ніж показ мод Павло Астахов 15.05.2025 15:21
- Пільгові перевезення автотранспортом: соціальне зобов’язання чи фінансовий тягар Альона Векліч 15.05.2025 13:52
- ПДФО на Мальті та в Україні... Хто платить більше? Олена Жукова 15.05.2025 13:49
- Изменения в оформлении отсрочки по уходу: новые требования к акту и справке Віра Тарасенко 15.05.2025 12:23
- Як втримати бізнес на плаву: ключові фінансові помилки та способи їх уникнути Любомир Паладійчук 15.05.2025 10:27
- 5 управлінських викликів для державних підприємств під час війни Дмитро Мирошниченко 15.05.2025 10:22
-
Чим загрожує Україні Сіміон та які шанси Дана – п'ять фактів про вибори президента в Румунії
9729
-
Угорщина та Словаччина свідомо залежать від енергоносіїв з РФ, маючи альтернативу: звіт
Бізнес 5515
-
Бізнес-тиждень: Ринки слухають перемовини, Нафтогаз шукає газ, Євросоюз повертає мита
Бізнес 5016
-
Де дивитися фінал Євробачення-2025 і з ким змагатиметься Україна
Життя 4513
-
Міжнародні вимоги до адаптації робочих місць для людей з інвалідністю. Як нам досягти інклюзивності?
Життя
3801