Коли батьківство тане в сутінках: закон як останній промінь
Розповідаю, як закон розвіює тіні батьківської байдужості, спираючись на реальну справу, власну практику та міжнародний погляд, щоб захистити дитину там, де зв’язок давно згас.
Тримаю в руках постанову Касаційного цивільного суду від 9 лютого 2025 року у справі № 147/277/24, папір пахне холодною справедливістю, але за рядками – людські долі, розірвані зв’язки, дитячі очі, що шукають відповідей там, де їх давно немає. Ця справа – не просто юридичний прецедент, а дзеркало, у якому відображається крихкість батьківства і сила права, коли воно нарешті стає на бік дитини. Я, сімейний адвокат, у своїй практиці бачила багато історій, але ця змушує задуматися: що таке батьківство – обов’язок, почуття чи просто слово, яке можна викреслити з життя?
Порожнеча там, де мав би бути батько
Усе почалося з позову матері. Її слова в суді були гострі, як осінній вітер: колишній чоловік, біологічний батько її доньки, п’ять років не цікавився дитиною. Не телефонував, не питав про здоров’я, не приходив із подарунками на день народження. Дівчинка 2018 року народження – уже не немовля, а маленька особистість, яка цього року переступить поріг школи. Але в її світі батька немає. Єдина згадка про нього – у свідоцтві про народження, та й та здається випадковою, як загублений лист у поштовій скриньці.
Я уявляю цю дитину: її сміх, її запитання, її спроби зрозуміти, чому той, хто мав би бути поруч, просто зник. П’ять років – це не просто цифра, це епоха в житті малолітньої людини. За цей час вона навчилася ходити, говорити, малювати сонце на папері. А він? Він не знає ні її улюбленого кольору, ні того, як вона боїться темряви. Психоемоційний зв’язок між ними не просто ослаб – його ніколи не було. І це не моя вигадка, а факт, підтверджений свідченнями матері, служби у справах дітей і, що найголовніше, самим батьком.
У міжнародній практиці питання позбавлення батьківських прав розглядається крізь призму інтересів дитини. Наприклад, у Великій Британії принцип "welfare of the child" визначає, що право на батьківство – це не привілей, а відповідальність. У справі "Re B (A Child)" (2013) Верховний суд наголосив, що відсутність емоційного зв’язку та тривала бездіяльність батька можуть бути підставами для припинення його прав. Українські суди також дедалі частіше звертаються до таких підходів.
Слова проти тиші: суперечка в судах
Районний суд слухав цю справу з холодною байдужістю, притаманною установам, які звикли до формальностей. Батько заперечував позов. Він стояв перед суддею і казав, що хоче брати участь у житті доньки, що готовий виховувати її. Але слова – це лише звуки, якщо за ними немає дій. П’ять років мовчання важать більше, ніж пів години красномовства в залі суду. Суд вирішив: підстав для позбавлення батьківських прав немає. Крайній захід, мовляв, не виправданий.
Апеляційний суд підтримав цю позицію. Там батько пішов далі – подав заяву про відмову від батьківських прав, ніби вирішив остаточно зняти з себе тягар, який і так не ніс. Але суд відхилив і це, заявивши, що сама по собі згода батька не є підставою для такого рішення. Я читаю ці рядки й відчуваю, як у горлі стоїть гіркота. Скільки ще часу суди витрачатимуть на формальності, поки дитина чекає на стабільність? Її життя – не папір, який можна відкласти в шухляду.
У міжнародній практиці, наприклад, у Німеччині, процеси щодо позбавлення батьківських прав значно динамічніші. Суд може швидко ухвалити рішення, якщо встановлено, що контакт з батьком шкодить дитині або якщо той проявляє тривалу байдужість. В Україні цей процес досі забюрократизований, але рішення Верховного Суду в цій справі свідчить, що ми рухаємося в правильному напрямку.
Верховний Суд: голос на захист дитини
Касаційний цивільний суд у складі Верховного Суду став тією точкою, де закон нарешті заговорив мовою справедливості. Усі учасники справи – мати, батько, служба у справах дітей – погодилися: позбавлення батьківських прав цього чоловіка відповідає найкращим інтересам дитини. І я вірю, що це не просто слова. Дівчинка росте в сім’ї, де є любов, турбота, чоловік, якого вона називає татом. Вітчим – не просто "новий чоловік матері", а той, хто взяв на себе відповідальність, яку біологічний батько відкинув.
Верховний Суд скасував рішення попередніх інстанцій і задовольнив позов. Чому? Бо побачив те, що інші проігнорували: затягування справи – це не просто бюрократія, це удар по дитині. Рік судових розглядів – це рік невизначеності для дівчинки, яка вже готується до школи. Суд послався на Керівні принципи Комітету міністрів Ради Європи: у справах, де є діти, має бути принцип невідкладності. І я згодна: кожна згаяна хвилина – це тінь на її майбутньому.
Скільки ще дітей чекають, поки закон розвіє тіні їхнього дитинства? Я не знаю відповідей на всі запитання, але знаю одне: коли закон стає на бік дитини, світло перемагає. І це, мабуть, найголовніше.
- Цивільна конфіскація: про це варто знати, якщо ви державний службовець Тетяна Видай вчора о 14:47
- Від 2 до 4 мільярдів доларів Євген Магда вчора о 13:13
- Українські надра – не предмет торгу, а основа національної безпеки Олена Криворучкіна вчора о 12:19
- Примусове доставлення до ТЦК: Як діє поліція та що потрібно знати Павло Васильєв вчора о 11:58
- Ти не зобов’язаний знати все, але зобов’язаний знати, де знайти потрібну інформацію Дмитро Зенкін вчора о 10:14
- Аудит українських надр. Відзив "сплячих" ліцензій. Передача надр іноземцям Віталій Соловей 27.03.2025 22:24
- Чому корпоративна форма – це не про одяг, а про людей: новий підхід до HR у медицині Павло Астахов 27.03.2025 19:05
- Як підготуватися до співпраці з дизайнером: 5 кроків до успішного ресторану Алеся Карнаухова 27.03.2025 12:54
- Поточні проблеми тайм-менеджменту власників малого та середнього бізнесу в Україні Катерина Мілютенко 27.03.2025 12:45
- Договір між батьками стосовно дитини: філософія та роздуми Світлана Приймак 27.03.2025 09:55
- Стоїцизм папороті у перетвореннях декартової геометрії Олег Короташ 27.03.2025 07:22
- Податкові пільги як драйвер розвитку молодіжного підприємництва: досвід Польщі Юлія Мороз 26.03.2025 14:59
- Шукати ресурси для повоєнної відбудови потрібно вже зараз Дмитро Соболєв 26.03.2025 13:33
- Законопроєкт 13120 позбавляє дітей конституційного права на освіту Лариса Білозір 26.03.2025 11:51
- Як зміни в лісовому законодавстві ЄС вплинуть на "зелене" повоєнне відновлення України Олена Криворучкіна 26.03.2025 10:57
- Полтавський Мамай, СБУ, "октябрята", ДБР… Що скаже Вища рада правосуддя? 864
- Законопроєкт 13120 позбавляє дітей конституційного права на освіту 200
- Чому нас має навчити замороження USAID і "Голосу Америки"? 146
- Стоїцизм папороті у перетвореннях декартової геометрії 122
- Аудит українських надр. Відзив "сплячих" ліцензій. Передача надр іноземцям 113
-
FT: Власник АрселорМіттал Кривий Ріг емігрує з Британії через податки
Фінанси 13406
-
Путін зірвав переговори: що далі
Думка 8331
-
Торгові війни Трампа: які країни найбільше постраждають від мит США — інфографіка
Інфографіка 8146
-
Чому премії за влучні ураження ворожої техніки демотивують військовослужбовців
Думка 7318
-
Німеччина практично безплатно отримає трильйон євро – Deutsche Bank
Фінанси 2835