Гра в одні ворота на 167 млн. гривень

З 2016 року Київською міською державною адміністрацією (КМДА) втілюється Пілотний проект щодо реалізації хворим на цукровий діабет препаратів інсуліну та засобів їх введення.

З моменту запровадження цієї програми єдиним суб’єктом, який її реалізовує - є Комунальне підприємство  «Фармація».

Для порівняння:

в Києві станом на 01.05.2019 року всього проваджують діяльність 437 ліцензіатів через 1642 аптечні заклади (з них: 1406 аптек та 236 аптечних пунктів), натомість у КП «Фармація» лише 155 торговельних точок, але участь у Пілотному проекті» станом на 2017 рік та  2018 рік беруть всього 37 аптек та 6 аптечних пунктів підприємства, тобто 43 місця, де можна отримати інсулін на весь Київ.

Тільки за останні два роки на реалізацію цієї програми було виділено з бюджету та направлено на адресу КП «Фармація»:

у 2017 році – 71 910 133,55 грн.;

у 2018 році – 95 256 200,00 грн.

На що це впливає і кому від цього погано?

По-перше, кількість аптек, в яких людина, яка хвора на діабет зараз може отримати інсулін обмежена тільки мережею КП «Фармація». Оскільки всі аптечні заклади отримують ліцензію на здійснення своєї діяльності за єдино встановленими правилами, кількість аптечних закладів, які б могли відпусками людям інсулін могла б охвачена всією географією міста, від великих мереж до просто аптечних закладів, а їх, як ми бачимо 1642 аптечних заклади, які належать 437 суб’єктам. А перевага надається одному КП «Фармація». Чому?

По-друге, майже всі люди, які відвідують аптеки, завжди купують інші ліки там, де вони отримують основні, оскільки це зручно. Це типова та нормальна поведінка споживача. А це фактично штучне керування потоком споживачів задля збільшення свого товарообігу та прибутку. У випадку, якщо вартість ліків така сама або нижче, порівняно з іншими аптечними закладами – це одне, а в ситуації, коли на інші лікарські засоби ціни можна трошки завищити, оскільки людина все одно їх купуватиме та нікуди не піде – це інше.

По-третє, Пілотний проект є загальнодержавною програмою без обмежень і залежності від форми власності, тому такі штучні переваги наводять на думки, що це комусь потрібно.

25 липня 2019 року Антимонопольний комітет України прийняв рішення, яким визнав, що КМДА вчиняла антиконкурентні дії та порушувала законодавство про захист економічної конкуренції, надаючи перевагу одному суб’єкту, створюючи несприятливі чи дискримінаційні умови.

Що я очікую від КМДА як реакцію на рішення АМКУ?

1) Скасувати Накази, які встановлюють дискримінаційні критерії відбору аптек для участі в Пілотному проекті.

2) Опублікувати на сайті в прозорий та зрозумілий спосіб інформацію про те, що аптечні заклади всіх форм власності запрошуються для участі в зазначеному Проекті.

3) Припинити надавати переваги єдиному суб’єкту господарювання, оскільки це може містити ознаки вибірковості та така державна підтримка, а саме: виділення грошових коштів тільки одному суб’єкту на умовах вибірковості, може мати ознаки державної допомоги. Це предмет для додаткового аналізу АМКУ. І якщо це виявиться саме так, такі грошові кошти мають бути повернути як такі, що видані з порушенням законодавствам про державну допомогу.

Ризиків багато, тому треба просто відкрити ринок і не створювати бар’єри для всіх «небажаних» учасників.